Важка реальність чи заклик до партнерів: військові прокоментували можливість наступу РФ на Запоріжжя
Росія посилює тиск на Запорізькому напрямку, намагаючись просунутися до стратегічно важливого міста з південних рубежів. Військові експерти вказують на можливу ескалацію з півдня та південного сходу
Видання The Economist нещодавно опублікувало статтю, яка викликала значний резонанс в українському суспільстві. Головний меседж - можливість російського наступу на Запоріжжя. Матеріал базувався на словах анонімного високопоставленого українського чиновника та отримав оцінку серед українських військових експертів, як неоднозначний.
Хоча припущення про наступ росіян на Запоріжжя видається багатьом спірним, є ті, хто розглядає такий варіант подій (особливо в умовах просування росіян на Донбасі та обмеженої військової підтримки від країн-партнерів), як можливий. Розбиралися у варіантах подальших подій разом з фахівцями.
Умови для наступу РФ на Запоріжжя
Майор ЗСУ Валерій Прозапас, який сам народився у Запоріжжі та є депутатом міськради міста, підтвердив можливість російського наступу. За його словами, саме просування противника на Донецькому напрямку створило необхідні умови для нападу з півдня та південного сходу на обласний центр.
"Очікувана ситуація, що росіяни будуть намагатися атакувати його більш інтенсивно, після того як вони просунулися на Донецькому напрямку. Відповідно, тепер із півдня із південного сходу вони будуть намагатися просуватися до обласного центру [Запоріжжя]. Тому що всі ми пам’ятаємо, що все ж таки Путін вніс наше місто, моє рідне місто, в Конституцію Російської Федерації і позначив його як російське. Тому звичайно потрібно приділяти туди максимальну увагу", - підкреслив Прозапас.
Військовий та політичний експерт, політичний і юридичний радник, керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко надав глибокий аналіз ситуації, яка описується у матеріалі The Economist. Він вказав на політичні та військові аспекти, які помітив у статті. Загалом, припущення щодо наступу росіян на Запоріжжя йому, як і раніше, видається спірним.
Мусієнко каже, що стаття The Economist не лише акцентує увагу на військових діях, але й підкреслює нестабільність міжнародної підтримки України. Особливу увагу в цьому контексті було приділено майбутнім виборам президента США. Як наголошується у матеріалі, у випадку перемоги Дональда Трампа, існує ризик припинення або значного скорочення військової допомоги Україні, що вплине на нашу здатність протистояти російській агресії.
"Якщо кандидат від Республіканської партіх США Дональд Трамп переможе на виборах президента США, до яких залишилося два тижні, більша частина військової допомоги зависне у повітрі. Не визначено, чи вона взагалі буде надходити або може бути припинена. І влада Німеччини, другої за величиною держави, яка підтримує Україну, вже дала зрозуміти, що допомога буде скорочена. Аналогічно вчинила і Франція. Ну от, власне кажучи, про ось такі настрої і те, що відчувається і обговорюється [йдеться в матеріалі]. Це я до чого? - Це, до того, що з одного боку ця стаття розрахована як заклик до наших партнерів, і її можна сприймати так: "Дайте нам більше підтримки зараз, тому що ворог дійсно зараз може активізуватися", - зазначає Мусієнко.
Крім того, він звертає увагу на те, що навіть при перемозі демократки Камалі Гарріс перспективи для України залишаються туманними через внутрішню політичну боротьбу в США.
Складність російського наступу на Запоріжжя
Щодо ймовірності наступу на Запоріжжі, Мусієнко вказує на кілька важливих аспектів. На його думку, зараз росіяни не мають достатніх ресурсів для такої операції.
"Я не думаю, що у агресора достатньо сил для того, щоб говорити про Запоріжжя", — запевняє експерт.
Мусієнко певен, що для здійснення наступу на такий великий промисловий центр, як Запоріжжя, Росія повинна збільшити значні ресурси - мобілізацію додаткових військових сил, техніки, артилерії. Тобто війська мають не просто прорвати лінії оборони, але й утримувати контроль над територією.
"Це неможливо зробити піхотою чи м'ясними штурмами. Тут потрібно більше ресурсів, яких наразі у ворога немає", - пояснює військовий експерт.
Однак однією з нещодавніх загроз стали війська Північної Кореї, яких росіяни вже підготували у кількості 6 тисяч військовослужбовців для залучення у військові дії проти ЗСУ. За словами Кирила Буданова, очільника ГУР, КНДР вже надіслала своїх військових на Курщину. Це питання зараз актуальне і в контексті штурмових дій РФ на Запоріжжі.
Речник української добровольчої армії "Південь" Сергій Братчук зауважив, що поки що військових КНДР на фронті не бачили. Але якщо й побачать, то військові вже готові їх зустрічати.
"Поки що військових КНДР не бачили, але, якщо й побачимо, то сподіваюся або в пакетах, або полоненими. Тому готуватися до зустрічі ворога можна бодай лише з автоматною чергою або одними з засобів озброєння, які є сьогодні у Сил оборони", - каже він.
Братчук додав, що на північнокорейські війська слід реагувати не тільки Україні, але і її партнерам, особливо Південній Кореї.
"Бо Південна Корея є в десятці країн, які є найголовнішими в експорті озброєння. Є високі технології, озброєння, є відповідні боєприпаси. Все це має опинитися в Україні. Ми не маємо когось просити і ходити по світу з протягнутою рукою, як це робить Путін по відношенню до Північної Кореї", - каже Братчук.
Братчук також прокоментував, що статті подібні до матеріалу у The Economist звичайно, що звертають велику увагу, зокрема через можливий наступ на Запоріжжя. Однак коли ситуація є контрольованою, такі тексти наводять на думки щодо розповсюдження російської дезінформації тощо.
"Ми спостерігаємо активізацію на Придніпровському, Времівському плацдармах, а також у Запоріжжі. Штурмові групи формуються з наявних підрозділів, але поки що це переважно інформаційний тиск, підтримуваний російськими інформаційно-психологічними операціями (ІПСО)", - підкреслив він.
Наразі ситуація в Запоріжжі, за його словами, залишається під контролем українських сил. Але це може швидко змінитися, враховуючи зростаючі загрози та активізацію ворога.
Братчук підсумував, що звичайно щодо теми Запоріжжя чи військових КНДР зараз має бути більше роботи. Але зауважив, що Україна потребує більшої кількості озброєння, БК і ін. від партнерів для того, щоб цих північнокорейців, коли вони прибудуть, зустрічати.
"Не знаю насправді, де першими можуть з'явитися прихильники ідеї Чучхе, чи це буде Курщина, чи південь нашої держави, давайте ми будемо опиратися на думку керівника ГУР пана Буданова, який говорить про те, що через кілька днів нам дадуть знати, де війська КНДР з'явилися, в якій кількості і чим вони оперують взагалі. Тому що немає сумнівів, що війська КНДР вже є поблизу тих установок, які запускають по Україні північнокорейські ракети KN-23. Ця обслуга є північнокорейською, тому вони вже тут у нас є", - сказав Братчук.
Політичний контекст і стратегічна мета України
Олександр Мусієнко також акцентує увагу на політичному контексті цього матеріалу. Він припускає, що стаття може бути сприйнята як заклик до міжнародної спільноти щодо негайної активізації підтримки України.
Він додає, що в такому контексті Україна також повинна посилити свої дипломатичні зусилля для отримання додаткових ресурсів. І Україна вже шукає нові шляхи для посилення обороноздатності, про що свідчать нещодавня зустріч із президентом Туреччини Ердоганом та консультації із західними лідерами, наголосив Мусієнко.
"Тут радше мова все ж таки йде про те, щоб чітко продемонструвати Заходу ті перестороги, які є і панують зараз в Україні. І щоб активізувати, стимулювати їх підтримку. З іншого боку, це й про те, що за таких перспектив, можливо, Україні нічого не залишається, окрім як активізовувати зараз план Перемоги максимально, щоб змушувати Кремль до діалогу. І тоді [важливо] те, що сказав Умєров Ігнатіусу (міністр оборони Рустем Умєров - американському журналісту Дєвіду Ігнатіусу - ред). Це три пункти: рішення по Україні в НАТО; друге - це зупинка бойових дій на сході, щоб зупинити остаточне просування ворога і не дати російським військам сунути далі чи то вглиб Донеччини до Дніпропетровщини, чи то Запорізького напрямку чи до будь-яких інших; і третє - це стратегія неядерного стимулювання постачання Україні додаткових ППО, ПРО і ракет, які б давали можливість завдавати ударів, щоб у Кремлі теж зрозуміли, що Україні є чим відповісти", - аналізує головний посил матеріалу The Economist військовий експерт.
Плани України: перемога або компроміс?
У світлі цих викликів Україна активно працює над планом перемоги. Як зазначає Мусієнко, одним із ключових аспектів є питання оборони на сході та стримування можливих російських наступів. При цьому він наголошує, що ймовірність переговорів з Кремлем залишається відкритою. Однак Україна розглядає це не як ознаку слабкості, а як прагматичний крок.
"Це не про капітуляцію, а про пошук виходу, який зберіг би суверенітет і незалежність України", - підкреслює Мусієнко.
За словами експерта, йдеться про те, як знайти оптимальне рішення, щоб уникнути втрати контролю над ситуацією, керуючись національними інтересами.
Нагадаємо, що Зеленський нещодавно знов зазначив, що зараз з Росією немає, про що вести переговори. Спочатку Кремль повинен продемонструвати, що готовий говорити про мир. Таким знаком може стати, на думку президента, повне припинення повітряних атак Росії по українських енергетичних об’єктах і вантажних кораблях.
При цьому Forbes 9 жовтня випустив матеріал про те, що в Україні у випадку укладання мирної угоди з Росією може статися державний переворот. Його нібито здіймуть українські військові, якщо президент Володимир Зеленський поступиться Донбасом та Кримом. Інформатор запитував у низки експертів, чи є такий сценарій, який оприлюднив Forbes, який хоч трохи наближений до української реальності. Про те, що розповіли аналітики, читайте в нашому матеріалі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
