"Нам ніпачом!" - казали росіяни після того, как у 2014 почався економічний тиск за анексію Криму і початок війни на Донбасі. Брехали, як завжди?
Росія зіткнулася з безпрецедентними санкціями після початку військової агресії в Україні у лютому 2022. Але до санкцій їй не звикати: ще 2014 року Захід почав чинити на агресора економічний тиск. Тоді росіяни казали, "це дарма!" Але дані економістів показують, вони, ймовірно, як завжди, брехали. Після 2014 року ВВП росії впав майже вдвічі і практично не зростав, так і не перевищивши показники 2013 - 2014 років. Є версія, що путін почав війну саме, щоб позбутися санкційного тиску.
Імовірно рішення розпочати широкомасштабну війну в кремлі ухвалили, окрім іншого, через прагнення позбутися санкцій, що були отримані після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Мовляв, через неузгодженість позицій країн Заходу щодо росії, там не зможуть дійти повного розуміння у питанні, як діяти в умовах війни. Це призведе до розбрату у ЄС, під час якого антиросійські санкції втратять сенс та будь яку ефективність.
Але щось з цими планами кремля пішло не так. Зараз під впивом нових санкцій мова вже йде про те, що лише у січні 2023 дефіцит бюджету рф складає 1,76 трлн рублів. Це більше 25 млрд дол..
За місяць до вторгнення рф в Україну довірені особи путіна намагалися переконати його не розпочинати війну заради порятунку російської економіки. Глава російського “Сбербанку” Герман Греф, як стверджує Financial Times, підготував для хазяїна кремля презентацію на 39 сторінок про катастрофічні втрати, яких зазнає рф на економічному фронті від західних санкцій, що неминуче будуть введені.
Думку про те, що російська економіка в разі війни опиниться під загрозою, висловлювала і голова центробанку рф Ельвіра Набіулліна. Однак ніякі аргументи не були здатні вплинути на президента країни-агресора.
“Вони були досить сміливі, щоб попросити про зустріч, але не змогли донести свій меседж”, – йдеться в матеріалі видання.
Кремлівські економісти били на сполох напередодні війни не лише через болючий удар, який російській економіці мало завдати введення нових санкційних обмежень. Вочевидь, серед їхніх аргументів були й показники, до яких економіка рф “скотилася” від санкцій, під якими країна-агресор жила на той момент останні вісім років. А вони були геть невтішними.
У 2015 році, після початку дії першого ешелону санкцій, ВВП росії впав у два рази. І після того майже не зростав. Виробництво, за оцінками МВФ, упродовж 2014–2018 років збільшувалось у середньому на 0,5% на рік. Це при тому, що в 2003–2008 роках цей показник становив 7,1%, а в 2009–2013 роках – 1,2%. Експерти МВФ пояснюють це подвійним шоком – від низьких цін на нафту та від економічних санкцій Заходу.
Виходить, санкційний тиск на рф, влаштований Заходом після захоплення нею у 2014 році Криму і частини Донбасу, був не таким вже і “лагідним”. І бажання позбутися нього стало одним з раціональних мотивів при ухваленні путіним рішення розв’язати війну у 2022 році.
Логіка його ймовірно була така: після початку агресії одні з європейських країн виступатимуть за посилення санкцій, наприклад, Франція. Тоді як інші, наприклад, Німеччина, Італія – не погодяться з цим. Надвисокий рівень протиріч міг призвести навіть до гальмування роботи європейських політичних інституцій і навіть фактичного розвалу ЄC. Звісно ж розвалилася б і санкційна коаліція – і російська економіка з полегшенням зітхнула б...
Але сталося не так: після 24 лютого 2022 США та Євросоюз виступили єдиним фронтом у питанні впровадження нових санкцій проти країни-агресора. Наразі до цього фронту доєднались 40 держав. І навіть ті країни, які офіційно не приєдналися до коаліції, часто не хочуть порушувати обмеження, остерігаючись вторинних санкцій або проблем у відносинах із державами Заходу.
Станом на грудень Рада ЄС ухвалила девʼять пакетів санкцій. США за аналогічний період наклали на рф та її союзників понад 30 санкційних пакетів. Запроваджені обмеження торкнулися експорту енергоресурсів та діяльності банківських установ, військово-промислового комплексу та персональних обмежень.
Кремль переконує своїх підданих в тому, що санкції не мають руйнівної сили для економіки росії, країна до них пристосувалася і розвивається далі. Але цифри та факти невблаганні.
Вже згаданий індикатор економічного стану, дефіцит федерального бюджету рф у січні – у 14 разів більше, ніж у січні минулого року. Про це пише російське пропагандистське агентство “РИА Новости”, посилаючись на дані мінфіну рф.
Там повідомляється, що нафтогазові доходи впали на 46% у порівнянні з січнем-2022, а "не нафтогазові" – на 28%. Витрати ж з федерального бюджету країни-агресора у січні зросли на 59% – до 3,117 трильйона рублів. У мінфіні рф це пояснили “насамперед зниженням цін на нафту марки Urals і скороченням обсягів експорту природного газу”.
“Насправді, мене ще коли верстався їхній бюджет, здивувало те, що обсяг видатків, які росіяни заклали на 2023, – менший, ніж у бюджеті-2022. Це від початку виглядало неадекватною оцінкою, тому що навіть реальний дефіциту минулорічного бюджету виявився майже вдвічі більшим від очікуваного. І це відбулось саме через зростаючі видатки, – зауважує в інтерв’ю Інформатору редакторка відділу економіки ZN.UA Юлія Самаєва.
За її словами, нелогічним було прогнозувати, що в при всіх санкціях і падінні доходів від нафтогазової галузі в росії не зростуть бюджетні витрати. Це було б можливо, зазначає експерт, лише якщо б кремль планував закінчити війну, скажімо, в лютому.
“Зрозуміло, що більша частина перевищення витрат – це те, що вони називають у своїй звітності “непердбачувані видатки”. Тобто потреби, пов’язані з війною. Скоріш за все, це проплати за якісь контракти, що були зроблені в січні – на рік вперед. І можливо, в наступні місяці бюджетні кошти в рф вже не будуть витрачатись такими темпами. Але можливо, і навпаки”, – коментує Самаєва.
Така ймовірність існує через системні провали у ряді сфер російської економіки, що виникли внаслідок санкцій. Мова йде про маталургійну та авіабудівну галузь, автопром, будівлю та ремонт поїздів, нафтогазовий сектор тощо.
“Це хороші для нас новини. Тому що обсяг ліквідних активів їхнього фонду національного добробуту (кубишки, з якої росіяни беруть гроші на закриття бюджетних “дір”) на сьогоднішній день складає 6,3 трлн рублів ($91 млрд). Це дуже невелика сума – близько 4,2% ВВП, прогнозованого на 2023 рік. Причому половина з них – юані, а інша половина – золото, на яке накладені санкції і продавати його вони можуть лише у себе в країні”, – пояснює економічний експерт.
Самаєва прогнозує, що бюджетні проблеми в росії, якщо події розвиватимуться в тому ж напрямку, почнуться вже восени. Однак попереджає:
“Важливо розуміти, що це велика економіка, в якої дуже багато грошей. Чекати, що в них почнуться 1990-ті роки, не треба. Але якась частина тих, кого вони називають елітами, відчують на собі це досить сильно. Тому що їхня корупційна маржа буде зведена до мінімуму. Бо дуже важко красти гроші, якщо їх немає".
Незадовго до російського вторгнення в Україну іноземні ЗМІ писали, що США та ЄС навіть у випадку війни не збираються відключати рф від системи міжнародних розрахунків SWIFT. Тоді ж окремі країни відхрещувались від можливого ембарго на енергоносії і від санкцій проти Кремля в принципі.
Однак після перших ракетних атак на Україну риторика Заходу змінилася, тож країни G7:
Протягом перших кількох місяців російський ринок залишили понад тисячу іноземних компаній. Росіяни втратили до чверті свого імпорту, а виробництво в технологічних галузях впало до 80% через нестачу компонентів.
Все це начебто не відбилося на житті простих громадян рф, які у своїй більшості як підтримували, так і продовжують підтримувати агресію проти України. Але це лише на перший погляд. Ось тільки декілька повідомлень російських ЗМІ за останній місяць:
Загалом, завдяки діям санкційної коаліції, ВВП росії у 2022 році впав майже на 3%. Наступного року накопичувальний ефект санкцій, за прогнозами KSE Institute, призведе до падіння російського ВВП на 8%. І це реальний прогноз, оскільки лише через вже застосовані обмеження доходи рф від продажу нафти та газу цього року, кажуть аналітики KSE, впадуть удвічі – до $166 млрд.
В листопаді минулого року, коли російська економіка офіційно увійшла в рецесію, голова центробанку рф Ельвіра Набіулліна заявила, що 2023 року може бути ще гірше.
“Нам дійсно треба дивитися на ситуацію тверезо і з широко відкритими очима. Справи можуть погіршитися, ми це розуміємо”, – сказала вона, виступаючи перед російськими депутатами.
Щоправда, Набіулліна промовчала про те, що попереджала про це кремлівського диктатора ще до початку війни.
Раніше Інформатор повідомляв, що Зеленський ввів санкції проти атомної галузі Росії.
Також ми писали про те, що у Росії з’явиться ще одна приватна армія.