ВАКС обрав запобіжний захід ексголові Держспецзв’язку, якого підозрюють у відмиванні 62 мільйонів гривень
Юрій Щиголь перебуватиме під вартою або ж може вийти під заставу розміром 25 мільйонів гривень
Юрій Щиголь перебуватиме під вартою або ж може вийти під заставу розміром 25 мільйонів гривень
Два місяця тримання під вартою отримав вже колишній голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь. Він має альтернативу - внесення застави в розмірі 25 мільйонів гривень. Посадовця підозрюють у масштабній корупції загальною сумою 62 мільйони гривень.
Стосовно його поплічників також продовжуються слідчі дії. Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Засідання стосовно Щиголя пройшло за клопотанням прокурора САП у середу, 22 листопада. В результаті суддя ВАКС присудив чиновникові два місяці перебування під вартою.
"Суд частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував до колишнього очільника Держспецзв’язку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою", - зазначається в прессрелізі.
Однак підозрюваний у корупції посадовець має й альтернативу: внесення 25 мільйонів гривень застави та покладенняя процесуальних обов’язків у разі її внесення. Зазначимо, що ця сума у 2,5 рази менше, ніж сума відмитих у Держспецзв’язку грошей.
Відмили 62 мільйони: що відомо про корупцію у Держспецзв’язку
У понеділок, 20 листопада, в Україні почали обговорювати чергову гучну корупційну справу. Голова (вже звільнений) Держспецзв’язку Юрій Щиголь, а також його заступник Віктор Жора підозрюються у відмиванні великої суми грошей.
Йдеться про кошти загальним обсягом понад 62 мільйони гривень. Це приблизно 1,5 мільйони доларів. Представники антикорупційної вертикалі розказали деталі "схеми".
"У 2020 році власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу", - повідомили в НАБУ.
За умовами договорів на постачання програмного забезпечення держава виділила понад 285 мільйонів гривень. Однак реальна вартість продукції становила лише 223 мільйони.
"Різницю цих коштів, а саме понад 62 мільйони... учасники злочинної схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи", - зазначили в САП.