«Це війна на виснаження. У ній не буде переможців, лише переможені. До цього списку поки входять Росія та Україна, які попри прагнення видати бажане за дійсне, більше втратили, ніж здобули.»
Тож якщо після перегляду виникне лише одне запитання: "Ну то вони все-таки типу пара чи ні?" - значить, ви все зрозуміли.
Юрій Щиголь перебуватиме під вартою або ж може вийти під заставу розміром 25 мільйонів гривень
Два місяця тримання під вартою отримав вже колишній голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь. Він має альтернативу - внесення застави в розмірі 25 мільйонів гривень. Посадовця підозрюють у масштабній корупції загальною сумою 62 мільйони гривень.
Стосовно його поплічників також продовжуються слідчі дії. Про це повідомляє пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Засідання стосовно Щиголя пройшло за клопотанням прокурора САП у середу, 22 листопада. В результаті суддя ВАКС присудив чиновникові два місяці перебування під вартою.
"Суд частково задовольнив клопотання детективів НАБУ, погоджене прокурором САП, та застосував до колишнього очільника Держспецзв’язку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою", - зазначається в прессрелізі.
Однак підозрюваний у корупції посадовець має й альтернативу: внесення 25 мільйонів гривень застави та покладенняя процесуальних обов’язків у разі її внесення. Зазначимо, що ця сума у 2,5 рази менше, ніж сума відмитих у Держспецзв’язку грошей.
У понеділок, 20 листопада, в Україні почали обговорювати чергову гучну корупційну справу. Голова (вже звільнений) Держспецзв’язку Юрій Щиголь, а також його заступник Віктор Жора підозрюються у відмиванні великої суми грошей.
Йдеться про кошти загальним обсягом понад 62 мільйони гривень. Це приблизно 1,5 мільйони доларів. Представники антикорупційної вертикалі розказали деталі "схеми".
"У 2020 році власник групи компаній у змові із керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладанання та програмного забезпечення. Для цього залучили дві підконтрольні компанії, а закупівлю засекретили, аби уникнути відкритих торгів та забезпечити їх перемогу", - повідомили в НАБУ.
За умовами договорів на постачання програмного забезпечення держава виділила понад 285 мільйонів гривень. Однак реальна вартість продукції становила лише 223 мільйони.
"Різницю цих коштів, а саме понад 62 мільйони... учасники злочинної схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи", - зазначили в САП.