Дозволять жінкам ходити без хіджабу? В Ірані заявили, що переглянуть культурні норми

Після трьох місяців «загвинчування гайок», Тегеран оголосив про потребу «революційної реконструкції культурної системи країни». Проте навряд чи режим справді налаштований до рішучих змін.

Нова культурна політика

Верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї у вівторок 6 грудня закликав до «революційної реконструкції культурної системи країни» в надії, що це зменшить загальнонаціональні протести, передає Reuters. Про зміни він оголосив на зустрічі з представниками Ради культурної революції Ірану.

«Необхідно революціонізувати культурну структуру країни… Вища рада повинна стежити за вразливими місцями культурного життя в різних сферах», — заявив Хаменеї.

Лідер Ірану заявив, що країна потребує змін, оскільки впродовж довгого часу спостерігається застій. Дехто сприйняв його слова з надією на прогресивні зміни. Водночас він чітко сказав, що культурне та суспільне життя в Ірані має залишитися під цілковитим контролем Ради культурної революції, пише RFI.

Що це означає

Тегеран може дійсно намагатися послабити градус протесту, йдучи на поступки суспільству. Однак питання про щирість режиму в пошуках шляхів примирення залишається відкритим.

У неділю головний прокурор Ірану Мохаммед Джафар Монтазер оголосив про ліквідацію «поліції моралі», жорстокість якої призвела до масових протестів. Також він сказав, що влада може переглянути закон про носіння хіджабу.

Заяви прозвучали неоднозначно й навряд чи можна стверджувати, що протестанти в Ірані, хоча б частково, досягли мети, пише France 24. Жінок зобов’язали носити хіджаб в Ірані в 1983 році, і це не той кроком, на який влада готова піти.

«Режим не може відмовитися від рішення зробити хустки обов’язковими для жінок. Якби він це зробив, це було б ніби він засуджував сам себе. Хіджаб є частиною його ДНК. З цієї точки зору режим не можна реформувати, оскільки він не може змінити свою ідентичність», — вважає Девід Рігуле-Розе, дослідник і фахівець із Близького Сходу Французького Інституту міжнародних відносин і стратегії.

Скоріше йдеться про спробу утихомирити частину протестувальників, поки силовики намагатимуться знешкодити найбільш радикальних активістів, адже протести тривають. Як повідомляють ЗМІ, п’ятьох людей засуджено до смертної кари в Ірані за вбивство члена воєнізованого формування Басідж — воєнізованого громадського крила «Корпусу вартових».

Протести в Ірані

Іран сколихнули заворушення, які спровокувало жорстоке вбивство курдської жінки Махси Аміні 16 вересня 2022 року. Її затримали та побила за неналежне носіння хіджабу й за те, що мала завужені джинси. Демонстрації стали одним із найсильніших викликів Ісламській Республіці із часів революції 1979 року.

Влада намагалася силою розігнати протестувальників. За даними організації Human Rights, станом на 29 листопада, під час розгону протестів «правоохоронці» вбили 448 людей, у тому числі 60 дітей і 29 жінок. Протестанти відповіли жорстким опором і вбивствами силовиків.

Ситуація загострилася до такого рівня, що для придушення акцій непокори поліція та «Корпус вартових ісламської революції» (КВІР) почали використовувати гелікоптери, бронетехніку та зброю з бойовими набоями. Вони вдираються до будинків, шукаючи опонентів клерикального уряду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоби не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.