Секретар РНБО зустрівся з радниками з безпеки Німеччини, Франції та Британії на тлі нових погроз Москви і суперечки про членство Києва в Євросоюзі
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров прибув до Берліна для закритих консультацій із радниками з національної безпеки Німеччини, Франції та Великої Британії. Умєров уже очолював українські делегації на переговорах у попередніх раундах - зокрема у Стамбулі, де він представляв Київ на зустрічі з російською стороною. Цього разу зустріч відбувається у форматі "європейської трійки" (E3) і збігається з двома гострими темами: черговими погрозами Москви завдати "послідовних і системних ударів" по Києву та дискусією навколо майбутнього членства України в ЄС.
Напередодні поїздки до Берліна Умєров перебував у Брюсселі, де обговорював оборонно-промислову співпрацю з представником Єврокомісії, як зафіксувало видання POLITICO. Один із дипломатів ЄС назвав момент візиту "показовим".

Ця поїздка може бути безпосередньо пов'язана з публічною заявою Мерца про "асоційоване членство" України. Однак деталі консультацій залишаються конфіденційними - речник канцлера Фрідріха Мерца відмовився їх коментувати, українське посольство в Берліні також утрималося від заяв. Посол ЄС в Україні дав чітку відповідь на заклики Москви до іноземних дипломатів покинути Київ:
"Ми залишаємося в Києві. Ми залишаємося з Україною".
Канцлер Мерц запропонував Києву формат "асоційованого членства" в Євросоюзі як проміжний крок перед повноправним вступом. Президент Володимир Зеленський відкинув цю ідею - він наполягає, що місце України в ЄС має бути "повним і рівним". Ініціатива стосується не лише України, а й країн Західних Балкан та Молдови, як йдеться у листі Мерца до європейських лідерів.
Консультації у Берліні відбуваються після масованого удару РФ по Києву у вихідні. Російське МЗС закликало іноземних дипломатів і громадян залишити українську столицю, Москва заявила про намір продовжувати удари. Саме на цьому тлі питання ролі Європи у мирному процесі набуває нової гостроти.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що американські зусилля у мирних переговорах "не були плідними", і додав: якщо хтось інший хоче займатися цим процесом - може взяти його на себе. Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль відповів на цей виклик ще раніше, зазначивши, що E3 намагається повернутися до переговорного процесу і Європа матиме більшу роль у найближчі тижні та місяці.
Берлін уже приймав консультації щодо України раніше - без участі російської сторони і без суттєвого прогресу. Цього разу контекст суттєво інший: США фактично дистанціюються від процесу, а конфлікт навколо членства в ЄС додає до дипломатичного порядку денного новий вимір напруги між Берліном і Києвом. Серед можливих посередників у спілкуванні з Путіним у Брюсселі також обговорювали кандидатуру колишньої канцлерки Ангели Меркель - але вона відкинула цю ідею.
Канцлер Німеччини запропонував надати Україні статус "асоційованих членів" ЄС. Ця ідея має прискорити зближення в умовах довгої стандартної процедури вступу. Для Києва такий формат передбачає право голосу в Раді ЄС, фінансову підтримку з бюджету блоку та поширення статті про взаємну оборону, яка гарантує безпеку без негайного повноцінного членства.
Єврокомісія підтвердила отримання листа та підтримала цю дискусію між країнами, закликавши продовжити її на рівні Європейської ради. У Брюсселі вважають, що така ініціатива показує прагнення швидше розширити блок, адже інтеграція України прямо впливає на безпеку всього ЄС. Водночас там наголосили, що будь-які нові формати мають залежати виключно від реальних успіхів країни-кандидата.
Паралельно 11 травня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала країни ЄС уже до літа офіційно відкрити всі шість переговорних кластерів для України та Молдови. Вона зазначила, що технічна підготовка завершена, тому перший етап можна запустити до кінця червня, а решту п'ять — у липні. Це має суттєво прискорити рух Києва до повноправного членства, яке Володимир Зеленський прогнозував на 2027 рік.