ТОПТЕМИ:

17:26

Український метал, дерево та папір експортували на 224,5 млрд грн за кордон

Нове дослідження команди YouControl вивчає український експорт за 2025 рік

У цьому матеріалі аналітична команда YouControl.Market дослідила три промислові напрями – металургію, деревообробку та целюлозно-паперову галузь. Вони дають змогу побачити, яку продукцію Україна продає за кордон: сировину, напівфабрикати чи товари з вищою доданою вартістю.

Такий зріз важливий у контексті Національної експортної стратегії, де серед орієнтирів визначено зменшення частки сировинної продукції до 59% проти 74% у 2024 році. Додатковий контекст дають відкриття Україною 22 нових експортних ринків у 2025 році та митна статистика щодо експорту й імпорту за країнами та кодами УКТЗЕД, яка показує географію поставок.

Інсайти дослідження

У вибірці із 30 компаній сукупний експорт за зазначеними кодами УКТ ЗЕД становить 224,5 млрд грн.
Металургія залишається головним джерелом промислового експортного масштабу в цьому зрізі. Десять найбільших компаній галузі експортували 213,6 млрд грн, а перші три – ПАТ "Запоріжсталь", ТОВ "Донбаське ПТП" і ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" – сформували 162,2 млрд грн, або 76% металургійного топ-10.
ПАТ "Запоріжсталь" має найбільший показник у всій вибірці – 101,2 млрд грн експорту. Це 47% металургійного топ-10 і 45% сукупного експорту трьох проаналізованих напрямів. Експорт компанії у 9,3 рази перевищує сукупний показник топ-10 деревообробки та топ-10 целюлозно-паперової галузі разом.
Деревообробка значно менша за металургію за обсягами, але має більш рівномірну структуру. Дві найбільші компанії галузі формують 39% експорту деревообробного топ-10, тоді як у металургії перші дві компанії концентрують 63%.
Целюлозно-паперова галузь має найменший масштаб у вибірці, проте найвищу концентрацію серед лідерів: ТОВ "Новаенергія", ТОВ РА "Академія" і ТОВ "Ековіст" разом формують 1,7 млрд грн, або 79% експорту секторного топ-10. Перші п’ять компаній концентрують 91% експорту десятки.
Фінансовий профіль галузей відрізняється. У металургійному топ-10 6 із 10 компаній прибуткові, а сукупний чистий результат становить мінус 2,3 млрд грн. У деревообробці 9 із 10 компаній прибуткові; сукупна виручка десятки – 13,8 млрд грн, чистий прибуток – 0,7 млрд грн.
Три напрями показують різні моделі українського промислового експорту. Металургія поєднує руду, чавун, сталеві напівфабрикати й прокат; деревообробка охоплює шлях від паливної деревини до будівельних виробів; целюлозно-паперова галузь працює переважно з проміжною продукцією, але має поставки готових товарів на європейські ринки.
На рівні всієї зовнішньої торгівлі експорт України у 2025 році скоротився, але окремі промислові категорії посилили частки в товарній структурі. Частка чорних металів зросла з 7,4% до 8,3%, а деревини та виробів із деревини – з 3,5% до 4,2%.

За оцінкою Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році товарний експорт України скоротився до $40,4 млрд, або на 3% рік до року, тоді як імпорт зріс на 20% – до $84,8 млрд. Також, за даними Національного інституту стратегічних досліджень, у 2025 році частка чорних металів у товарному експорті України зросла з 7,4% до 8,3%, а частка деревини та виробів із деревини - з 3,5% до 4,2%. Водночас загальне скорочення експорту було пов’язане передусім зі зменшенням поставок аграрної та мінеральної продукції. Тому промислові товарні групи потребують окремого аналізу: їхня динаміка відрізнялася від загальної картини українського експорту.

Металургія

Металургійний експорт України у 2025 році охоплює товари з різним ступенем обробки – від сировини до продукції, яку можна використовувати у виробництві без додаткової металургійної переробки.

Найнижчий рівень обробки має залізна руда – вона експортується переважно до Китаю, а також до Польщі, Словаччини та Чехії. Далі в ланцюгу – чавун і напівфабрикати з нелегованої сталі. Чавун купують здебільшого США та Італія, а напівфабрикати постачаються до Болгарії, Польщі та Туреччини – країн, де цю продукцію використовують для подальшого виробництва.

Окремий сегмент – гарячекатаний плоский прокат. Це продукція глибшої обробки, яку застосовують у машинобудуванні, будівництві та трубному виробництві. Основні покупці такого прокату – Польща, Болгарія, Італія та Словенія.

Десять найбільших компаній експортували за відповідними кодами УКТ ЗЕД (2601, 7201, 7207, 7208) 213,6 млрд грн. Перші три – ПАТ "Запоріжсталь", ТОВ "Донбаське ПТП" і ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" – формують 162,2 млрд грн, або 76% металургійного топ-10. Перші п’ять – 190 млрд грн, або 88,8%.

Целюлозно-паперова галузь

Целюлозно-паперовий експорт охоплює і проміжну, і готову продукцію. До проміжних товарів належать крафт-папір (код УКТ ЗЕД 4804) і гофрований папір (код УКТ ЗЕД 4808) – їх використовують для виробництва тари, коробок та пакування. Таку продукцію Україна постачає невеликими партіями до Великої Британії, Китаю, США, Туреччини та Швейцарії.

Український метал, дерево та папірекспортували на 224,5 млрд грн 1 — Головні експортери целюлозно-паперової галузі

Готовий сегмент представлений санітарно-гігієнічним (код УКТ ЗЕД 4803) і крейдованим папером (код УКТ ЗЕД 4810). Санітарно-гігієнічний папір експортується до Румунії та Польщі, крейдований – до Німеччини.

Перша десятка експортерів целюлозно-паперової галузі в абсолютних значеннях значно скромніша: 2 142,5 млн грн, або 2,1 млрд грн експорту. Проте саме тут концентрація найвища після перших трьох рядків: ТОВ "Новаенергія", ТОВ РА "Академія" і ТОВ "Ековіст" разом формують 1 700 млн грн, або 79% топ-10. П’ять найбільших компаній концентрують 91% експорту десятки.

Деревообробка

Деревообробка у цій вибірці має найширший діапазон продукції – від паливної деревини до готових будівельних виробів. Найнижчий рівень обробки має паливна деревина (код УКТ ЗЕД 4401): її використовують для енергетичних потреб і постачають до Румунії, Німеччини, Польщі, Данії, Італії та Греції.

Проміжний сегмент формують оброблені лісоматеріали (код УКТ ЗЕД 4407) – дошка та брус, які далі використовують у будівництві або меблевому виробництві. Таку продукцію Україна експортує до Туреччини, Молдови, Польщі, Угорщини, Італії, країн Балтії, Румунії, Німеччини, Бельгії та Чехії.

Вищий ступінь обробки мають фанера, дерев’яні плити, профільована пилопродукція, а також столярні й теслярські будівельні деталі (коди УКТ ЗЕД 4409, 4412, 4418) – двері, вікна, паркет, плінтуси, штапики та наличники. Фанеру переважно купують Польща, Нідерланди, Литва, Чехія, Румунія, Німеччина, Італія, Словаччина та Австрія. Будівельні деталі постачаються до Польщі, Франції, Румунії, Чехії, Угорщини, Великої Британії, Німеччини, Словаччини, Швеції, Італії та країн Балтії. Профільована продукція йде до Польщі, Румунії та Данії.

Деревообробна десятка у вибірці експортувала 8,7 млрд грн. Це у 4 раза більше, ніж целюлозно-паперовий топ-10, але у 24,5 раза менше, ніж металургійний.

Лідером є ТОВ "Барлінек Інвест" із 1,9 млрд грн експорту і часткою 21,2%. Далі йдуть ТОВ "Одек Україна" з 1,6 млрд грн і ТОВ "Резалт Україна" з 1,2 млрд грн. За фінансовими показниками 9 із 10 компаній у таблиці прибуткові; сукупна виручка десятки становить 13,8 млрд грн, чистий прибуток – 0,7 млрд грн.

Головні експортери деревообробної галузі

Повний текст матеріалу в блозі YC.Market

Партнерський матеріал

Зараз читають на Інформаторі

20:03

Росіяни вдарили дроном по АЗС у Запоріжжі – є загиблий і троє поранених