Українці висловилися про можливий статус російської мови - результати опитування
Дві третини громадян вимагають усунути російську з офіційного спілкування - свіже опитування КМІС за травень-червень 2026 року
Переважна більшість українців виступає за усунення російської мови з офіційної сфери - таку позицію підтримують 65% опитаних. Раніше особливий статус для російської відкидала і мовна омбудсмен Тетяна Івановська. Натомість лише 5% громадян хотіли б бачити російську другою державною мовою країни. Загалом 77% українців підтримують позицію - жодного офіційного статусу для мови держави-агресора, щонайменше у власному регіоні.
Дослідження провів Київський міжнародний інститут соціології у рамках щомісячного опитування "Омнібус". З 7 травня по 3 червня 2026 року методом телефонних інтерв'ю фахівці опитали 1000 дорослих громадян України на підконтрольній уряду території. До вибірки не включали жителів окупованих регіонів та українців, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. Статистична похибка не перевищує 4,1%.
Питання про державну політику щодо російської мови КМІС ставить у незмінному формулюванні з 1997 року - це дозволяє відстежити еволюцію суспільних настроїв за майже 30 років. Респондентам пропонували три варіанти відповіді: усунути мову з офіційного спілкування по всій Україні, надати їй офіційний статус лише в окремих регіонах за бажанням більшості або зробити другою державною мовою.
Що показали цифри опитування
65% українців висловились за повне усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території країни. Ще 22% вважають, що мова могла б отримати офіційний статус лише в тих регіонах, де цього хоче більшість мешканців. Проте серед цих 22% більшість - 12% - не хочуть, щоб російська була офіційною саме в їхньому регіоні. І лише 8% виступають за офіційний статус мови у власному регіоні.
Таким чином, проти офіційного статусу російської мови - хоча б у власному регіоні - виступають загалом 77% українців. За те, щоб мова агресора мала офіційний статус хоча б регіонально або загальнодержавно, висловились лише 13% респондентів. Ще 10% не змогли визначитись із відповіддю.
Окремо КМІС нагадує про результати дослідження 2025 року: абсолютна більшість мешканців усіх регіонів - від 83% до 90% залежно від регіону - схвалюють модель так званої "лагідної українізації". Ця модель передбачає українську як єдину державну й офіційну мову та основну у сфері освіти, але допускає вільне використання російської у побуті без стигматизації.
Законодавство та регіональні ініціативи рухнули в тому ж напрямку
Питання мовного законодавства перебуває в активній фазі. На початку червня 2026 року президент Володимир Зеленський підписав закон про виключення російської мови зі списку захищених в Україні. Цей крок став черговим у послідовному обмеженні присутності мови агресора в публічному просторі.
Паралельно з кроками на державному рівні до процесу долучаються і міста. На початку червня 2026 року Полтава запровадила мораторій на використання російськомовного продукту в публічній сфері. Це свідчить про те, що суспільний запит, зафіксований соціологами, знаходить конкретне втілення і на регіональному рівні.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
