Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що Україна запропонувала країнам Євросоюзу взяти участь у фінансуванні своєї армії. Йдеться про інтеграцію ЗСУ в систему оборони Європи як економічно доцільну відповідь на російську загрозу
Київ звернувся до Європейського Союзу із пропозицією частково взяти на себе фінансування Збройних сил України в межах ширшої інтеграції оборонних зусиль. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко після візиту до Канади. В цій країні відбувалася зустріч міністрів країн G7.
"Насичена адженда: зустрічі з міністрами фінансів Канади та Німеччини, керівництвом МВФ, обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади, і звичайно, вже традиційна участь у сесії G7, що присвячена питанням України. Надзвичайно важливо, отримав чіткі сигнали - підтримка України буде продовжуватись. Ключова тема, яку піднімали з партнерами - шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік", - повідомив він у Facebook.
За його словами, обговорення з партнерами зосереджувалося на пошуку стабільних джерел фінансування українського бюджету на 2026 рік. Серед ключових тем - інтеграція оборонного потенціалу України у безпекову систему Європи.
"Ведемо діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи. Таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році і надалі, а для ЄС - убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід. Що ми пропонуємо: участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил, та відповідно інтеграцію української армії в оборонну систему Європи", - зазначив міністр.
Він підкреслив, що витрати на українську оборону становитимуть відносно малу частину ВВП для кожної з країн ЄС, які приєднаються до ініціативи. Ці витрати можуть бути зараховані до їхніх оборонних бюджетів у рамках зобов’язань перед НАТО.
"Підтримка України - це інвестиція в стабільність Європи. А посилення обороноздатності - не політичний вибір, а нагальна потреба. Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому", - наголосив він.
Марченко також акцентував, що розбудова нових європейських армій потребуватиме років і колосальних витрат, тоді як українські військові вже мають бойовий досвід та готовність до інтеграції.
Паралельно з цим Європа фіксує зростання загроз з боку Кремля. За даними The New York Times, РФ нарощує військову інфраструктуру на кордоні з Фінляндією: споруджуються укриття для літаків, намети для особового складу та склади. Це свідчить про довгострокову стратегію Кремля щодо тиску на нових членів Альянсу.
The Telegraph повідомило, що Велика Британія вже розробляє плани на випадок прямого збройного нападу Росії - включно з ударами звичайними та ядерними ракетами чи кібератаками.
Розвідка Данії також попереджає: якщо Кремль вважатиме НАТО слабким, масштабна війна в Європі можлива вже за 2-5 років. Експерти прогнозують, що РФ може активізуватися вздовж Сувальського коридору, на кордоні з Польщею, Литвою та Калінінградом.
Водночас у Європі лунають попередження - навіть за умов формального припинення бойових дій в Україні, Москва не відмовиться від планів нової агресії. Єврокомісар Андрюс Кубілюс та низка німецьких політиків наголошують: Захід має діяти на випередження, бо Кремль не полишив намірів змінити баланс сил у регіоні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.