Нардеп Чернєв назвав реальні причини спротиву Варшави євроінтеграції - аграрна конкуренція та страх втратити вплив у Раді ЄС
Польща гальмуватиме вступ України до Євросоюзу - і причина не в УПА чи Волині, а в цілком прагматичних інтересах. Так вважає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв. Про позбавлення Зеленського ордену Білого Орла ми писали раніше. Нардеп назвав три конкретні чинники, через які Варшава не зацікавлена у швидкому членстві Києва в ЄС. За його словами, ця "карта" розігруватиметься ще не раз.
Чернєв виступив в ефірі телемарафону, де детально пояснив логіку спротиву. Головний стримувальний чинник - економічна конкуренція в агросекторі: українські аграрії ефективніші за польських, і вступ України до ЄС безпосередньо загрожуватиме польським фермерам. Крім того, нардеп вказав на геополітичний вимір - після вступу Україна стане великою країною-представником у Раді ЄС. Це суттєво змінить баланс сил усередині союзу.
"Тому що через це будуть потерпати їхні аграрії, які не такі ефективні, як наші. Тому що Україна стане досить великою країною-представником в Раді Європи. Тому що ми будемо центром збірки східної Європи. Я думаю, що ось ця напруга продиктована і політично-економічними питаннями і загрозою для Польщі при вступі України в ЄС. І ця карта буде розігруватися ще не раз, на жаль", - зазначив Чернєв.
Слова українського депутата підкріплені й офіційною польською риторикою. Президент Польщі Кароль Навроцький відкрито визнав, що вступ України в ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Він наголосив, що завжди підтримуватиме добре ставлення до польських фермерів і польської сільськогосподарської продукції. З весни 2023 року Польщу лихоманить протестами проти української аграрної продукції, а наприкінці січня 2026 року Польща разом з Угорщиною, Словаччиною та Австрією подала скаргу до Ради ЄС з вимогою посилити захист від сільськогосподарського імпорту.

Польща використає перемовини про вступ України до ЄС для лобіювання своїх інтересів. Тобто Варшава обирає тактику не прямої блокади, а виснажливого торгу - саме про що й застерігає Чернєв.
Ключовим каменем спотикання, за оцінками експертів, стане агросектор - галузь, де інтереси Києва перетинаються з економічними інтересами держав-членів ЄС. Коли відкриються економічні кластери, країни-члени ЄС відстоюватимуть власні інтереси: квоти, бюджети, транзит і екологічні стандарти. Українська продукція конкурентніша за польську - тож Києву доведеться вести перемовини "зубасто".
Паралельно погіршується і суспільний клімат. Соціологи зазначають, що після широкої підтримки на початку повномасштабного вторгнення рівень прихильності поляків знижується. Якщо у 2023 році негативне ставлення до українців декларували 17% польських респондентів, то за останніми даними цей показник зріс майже у 2,5 раза - до 43%. На цьому тлі будь-яке польське рішення щодо України набуває додаткового внутрішньополітичного виміру і стає інструментом боротьби за виборця.
15 червня офіційно розпочалися переговори про євроінтеграцію України - було відкрито перший переговорний кластер "Основи". Цей кластер передбачає вимоги щодо боротьби з корупцією, розвитку правосуддя й верховенства права. Відкриття решти п'яти кластерів очікується у липні. Саме тоді, на думку Чернєва, польський тиск може посилитись - список польських вимог до України у Варшаві вже публічно позиціонують як "захист власних інтересів".
Серед факторів, здатних загострити відносини між Варшавою та Києвом, аналітики виділяють зернове питання та нову ескалацію відносин вже у липні. Польські фермери вже двічі блокували кордон з вимогою обмежити імпорт української агропродукції - і ця тема напевно повернеться у виборчу кампанію 2027 року. Не менш чутливим залишається питання Волинської трагедії, яке польські праві сили регулярно використовують для мобілізації електорату.