У Верховній Раді готують два варіанти оподаткування криптовалют: що пропонують
Мало хто вірить, що законопроєкти буде прийнято у початкових редакціях
У листопаді до Верховної Ради один за одним внесли відразу два законопроєкти, які регулюють вітчизняний крипторинок. В Україні давно чекають на появу законодавчої бази під операції з криптовалютою. Відповідні напрацювання були у Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку. Однак нові документи від депутатів фракції «Слуга народу» серйозно змінили проект Нацкомісії. В чому відмінності і що пропонується – розбиралися в «Мінфіні».
Що пропонують нардепи
Наразі в країні діє лише рамковий закон, ухвалений 17 лютого 2022 року. Але він не пояснює, як сплачувати податки з операцій, у яких задіяні віртуальні активи, та інших важливих моментів роботи з ними. Подані зараз законопроєкти (№ 10225 та № 10225−1) якраз і закривають ці законодавчі дірки.
Автор першого (№ 10225), депутат Олександр Сова, у пояснювальній записці ємно сформулював призначення законопроєкту:
«Метою проєкту є запровадження легального та працюючого ринку віртуальних активів в Україні та визначення правил їх оподаткування». Його колега Антон Швачко, автор другого законопроєкту на ту ж саму тему (№ 10225−1), анонсував таке ж саме завдання, а ще додав, що «сприятливі умови оподаткування доходів від операцій із віртуальними активами мають створити нове джерело надходжень до державного бюджету», - йдеться в поясненні.
Спочатку ринком гуляла чутка про те, що Сова просуває документ Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку, і ззовні законопроєкт № 10225 справді нагадував напрацювання НКЦПФР. Однак, регулятор спростував нам цю версію.
«Законопроєкт, зареєстрований у Верховній Раді 7 листопада 2023 року за номером 10225, не є ідентичним із законопроєктом НКЦПФР. Він має ту саму назву та загальну структуру, але відрізняється низкою положень, особливо щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. З огляду на те, що „податковий“ розділ документа значно відрізняється від нашого законопроєкту, можна припустити, що над ним працювали фахівці Міністерства фінансів та Державної податкової служби», — пояснив «Мінфіну» в ексклюзивному коментарі член Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку Юрій Бойко.
Він нагадав, що законопроєкт Комісії розроблявся спільно з представниками Ernst&Young за підтримки проєкту USAID Financial Sector Reform. Документ пройшов публічні обговорення у форматі Консультаційної ради з питань регулювання віртуальних активів із усіма зацікавленими сторонами, включаючи представників державних та правоохоронних органів, фахівців ринку віртуальних активів та представників депутатського корпусу. Всього надійшло майже 200 коментарів, 33 із них було враховано. Після цього законопроєкт погоджували з Мінфіном, Мінцифри, Мін'юстом, Держфінмоніторингом та Нацбанком — Бойко запевнив, що остаточна редакція документу готувалася з урахуванням усіх їхніх зауважень.
Також важливим є європейський нюанс — законопроєкт НКЦПФР вивірявся на відповідність європейському праву та погоджувався з рекомендаціями Євросоюзу в рамках заявки України на членство в ЄС.
Хоча автором другого законопроєкту (№ 10225−1) офіційно є Антон Швачко, йому також допомагали готувати його спеціалісти Мінцифри. І це вже привселюдно підтвердив віце-прем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Очікуємо, що парламент підтримає проєкт закону та допоможе розвинути нові цифрові галузі. Адже підтримка бізнесу — це фундамент економічного зростання України», — зазначив Федоров.
Які пропонують податки та ставки для криптовалют
Головне питання, на яке відповідають обидва законопроєкти, — щодо податкових ставок для криптовалюти. Але відповіді різні в обох випадках.
Законопроєктом № 10225 передбачено 18%-й податок на прибуток.
«Фактично як для суб'єктів господарювання, так і для фізичних осіб, які здійснюють операції з відчуження віртуальних активів, діятиме однакова ставка податку. Проте ФОП та фізичним особам необхідно буде платити ще й 1,5% військового збору. Також встановлено, що як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці не зможуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп, якщо здійснюють операції з відчуження віртуальних активів», — пояснив «Мінфіну» адвокат, арбітражний керуючий, керівник Харківського офісу юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Андрій Литвин.
Податок також доведеться сплатити тим, хто отримає криптовалюту в подарунок.
«Якщо фізособа дарує віртуальний актив фізособі, то подарунок, за загальним правилом, оподатковується за ставкою 5% від його ринкової вартості. Якщо дарувальником чи обдаровуваним виступає нерезидент, ставка податку становитиме 18%. За нульовою ставкою оподатковуватимуться подарунки на користь членів сім'ї дарувальника першого та другого ступенів споріднення (батьки, чоловік чи дружина, діти, у тому числі усиновлені, рідні брати та сестри, бабуся та дідусь, онуки). При цьому інвестиційні збитки, які виникають внаслідок дарування віртуального активу, не враховуватимуться при визначенні загального фінансового результату операцій з віртуальними активами", — уточнив нам важливі нюанси адвокат, партнер ECOVIS Бондар & Бондар Олександр Повар.
Другим законопроєктом (№ 10225−1) пропонується щадливіше оподаткування на перший час. Базова ставка така сама, як описано вище, — 18%. Це ставка для інвестиційного прибутку від операцій із віртуальними активами. Проте, передбачені й серйозні пільги на найближчі роки.
«Законопроєктом № 10225−1 для фізосіб передбачено знижені ставки податку з інвестиційного прибутку від операцій із віртуальними активами, які не перевищують 7 млн грн протягом одного звітного року. Протягом трьох перших років із дати набрання чинності законом — 5%, а протягом наступних п'яти років — 9%», — пояснила «Мінфіну» CEO національного платіжного сервісу UAPAY Юлія Федосюк.
5%-ва ставка — це саме те, на чому наполягала криптовалютна спільнота для приватних інвесторів, для фізосіб із невеликим прибутком, яким вирішили рахувати 7 млн грн. Щоб заспокоїти податкові служби та Мінфін, знижене оподаткування хочуть затвердити у вигляді тимчасової пільги на 8 найближчих років:
- перші 3 роки — 5%;
- наступні 5 років — 9%;
- далі — 18%.
У НКЦПФР уточнили, що у своєму базовому законопроєкті також пропонували пільгове оподаткування (загальні доходи від продажу), але за менших інвестицій — у розмірі 100 мінімальних зарплат, що наразі становить 670 тис. грн.
«Було запропоновано, щоб виторг від продажу віртуальних активів підлягав оподаткуванню для фізичних осіб за ставкою 5%, якщо такі віртуальні активи перебували у власності платника податків понад один рік. Однак, навіть за таких пропозицій, які б дозволили обкладати податком тільки справді суттєві доходи та стимулювати довгострокове інвестування у віртуальні активи, НКЦПФР отримала чимало відгуків від ринку, що підхід із застосуванням стандартних ставок не прийнятний», — розповів «Мінфіну» Юрій Бойко.
Можна не мати сумнівів, що криптоспільнота не підтримає законопроєкт № 10225 через високі податкові ставки (18% + 1,5%) і без пільг. Однак, у НКЦПФР не впевнені, що в ході розгляду документа в Раді законодавці все ж таки підуть на м'якіші умови оподаткування.
Що кажуть криптогравці
Обидва законопроєкти (№ 10225 та № 10225−1) ще навіть не розглядалися у Верховній Раді. Нині мало хто вірить, що їх буде прийнято у початкових редакціях.
«Законопроєкт № 10225 не пройде Верховну Раду, тому що він згубний для країни, розвитку крипторинку та всіх супутніх бізнесів», — висловив свою думку «Мінфіну» засновник першої української криптовалютної біржі Kuna.io, президент Асоціації «Блокчейн України» Михайло Чобанян.
Професійні учасники крипторинку хочуть ґрунтовного опрацювання базових правил.
«Ми вже почали розробляти національну стратегію розвитку крипторинку в Україні, коли закінчимо, обов'язково покажемо її публіці та владі. Готові з ними співпрацювати, обговорювати свої пропозиції, як це роблять наші колеги з представниками демократій у США, Великій Британії, Швейцарії, Німеччині, Японії тощо. Там триває громадська дискусія та напрацьовуються ключові механізми з профучасниками. Аналогічний процес готові налагодити і в Україні за участю фахівців Мінцифри, Нацбанку, НКЦПФР, Податкової служби та інших відомств. Результатом має стати робоча нацстратегія та опрацьована під неї нормативна база та інструменти», — пояснив «Мінфіну» Чобанян.
Нещодавно було проведено глобальне дослідження крипторинку, яке презентували Ukraine Economic Outlook, Kuna Family та Асоціація «Блокчейн України». У ньому йде мова про те, що Україна з 2016 року до 2022-го втратила через відсутність регуляції $48,8 млрд.
До цієї суми втрат входить все — від недоотриманих доходів населення та держави до держбюджету до заробітків українських майнерів. Наприклад, втрати майнерів оцінюють у $7,5 млрд, при тому, що Україна тривалий час мала ключову конкурентну перевагу — низькі ціни на електроенергетику.
Профучасники вважають, що за правильного підходу до організації крипторинку, він зможе забезпечити нашій країні великі надходження буквально з перших років.
«Першою метою нацстратегії має стати заробіток, щонайменше, $10 млрд — для бізнесу, населення і, звичайно ж, держбюджету. Це мінімум, із якого почнемо й надалі розвиватимемо цей ринок. За правильного руху та підтримки він може стати одним із найсильніших у світі, і дати Україні ще більшу віддачу», — уточнив Михайло Чобанян.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
