У Стамбулі та інших містах спалахнули масштабні демонстрації після того, як суд усунув керівництво мегаполіса від влади. Опозиція звинувачує президента Ердогана у спробі встановити авторитарну систему та готує «масові акції непокори»
В Туреччині спалахнули масові протести проти президента Реджепа Таїпа Ердогана. Вони переросли в сутички з поліцією. Прихильники опозиції вийшли на вулиці через невдоволення політикою влади. Причиною стало рішення суду, який усунув керівництво Стамбула від Республіканської народної партії (CHP) і замінив їх на людей, близьких до Ердогана.
У відповідь уряд обмежив доступ до соцмереж — Telegram, YouTube, WhatsApp, Instagram і Facebook працюють із перебоями.
За даними Financial Times (FT), лідер CHP Озгюр Озель заявив, що партія подасть позови і саме вона стоїть за масовими акціями, які «паралізують життя», якщо уряд продовжить «юридичний переворот». Він звинуватив Ердогана в спробах створити однопартійну систему за російським зразком, де CHP — остання перешкода.
Озель відреагував на рішення суду, яке скасувало призначення глави CHP у Стамбулі 2023 року, що може послабити опозицію перед 20-річним правлінням Ердогана. Він назвав це «державним переворотом» проти партії, яка перемогла на виборах і лідирує в опитуваннях. Поліція оточила штаб-квартиру CHP у Стамбулі, заблокувавши доступ після закликів до протестів.
Мер Стамбула Екрем Імамоглу, ключовий конкурент Ердогана на виборах 2028 року, був заарештований за звинуваченнями в корупції та підтримці тероризму (Робітничої партії Курдистану, РПК). Його затримання після п’ятигодинного допиту, спровокувало масові протести. У справі фігурують ще 89 осіб. Опозиція називає це політичним тиском, щоб усунути Імамоглу з перегонів, хоча уряд запевняє в незалежності судів.
За даними Le Monde, Ердоган стоїть перед вибором: домовлятися з опонентами чи продовжувати тиск. Ердоган, обраний у 2014, 2018 і 2023 роках, прагне йти на вибори 2028 року, але конституція обмежує два терміни.