Словацький плебісцит про скасування довічних виплат прем'єру після відставки провалився через низьку явку - проголосували лише 16% громадян
У Словаччині провели референдум про скасування довічної пенсії прем'єр-міністра Роберта Фіцо після його майбутньої відставки - і він провалився через критично низьку явку. Після обробки майже всіх бюлетенів явка склала трохи вище 16% при необхідному порозі у 50%. Більшість тих, хто прийшов на дільниці, проголосували "за" обидві винесені пропозиції - але їхніх голосів виявилося катастрофічно мало.
На голосування виносили два питання. Перше - про скасування довічної щомісячної виплати колишнім прем'єр-міністрам, яка прирівнюється до зарплати депутата парламенту. Друге - про відновлення Спеціальної прокуратури, що розслідувала тяжкі злочини та корупцію і була ліквідована урядом Фіцо у 2024 році. Саме скасування цього відомства спровокувало масові вуличні протести в країні. Дані наводить Радіо Свобода з посиланням на агентство Associated Press.
Закон про довічні виплати ухвалили у 2024 році - невдовзі після замаху на Фіцо, внаслідок якого він отримав тяжкі поранення. Відповідно до цього закону, право на виплату має прем'єр, який пробув на посаді не менше двох термінів. Нині цим критеріям відповідає виключно сам Фіцо. Референдум ініціювала позапарламентська опозиційна партія Demokrati - вона зібрала понад 350 тисяч підписів на його підтримку.
Провал цього референдуму вписується у невтішну словацьку традицію. За всю історію незалежної країни дійсним визнано лише один референдум - про вступ до Євросоюзу у 2003 році. Усі інші народні голосування не набрали необхідних 50% явки і були визнані такими, що не відбулися.
Таким чином, закон про довічні виплати Фіцо залишається чинним. Опозиція зазнала поразки не через брак підтримки серед тих, хто прийшов голосувати, а через масову пасивність виборців. Питання про відновлення антикорупційної прокуратури також залишилося без відповіді на рівні прямої демократії.

Словацький прем'єр давно відомий своїми неоднозначними позиціями в межах Євросоюзу та НАТО. Наприкінці червня він виступив проти надання Україні допомоги від НАТО, навівши аргументи, які навіть союзники сприйняли з подивом. Словаччина залишається однією з небагатьох країн альянсу, чий лідер публічно блокує або критикує механізми підтримки Києва.
Окремою точкою суперечок стала тема розширення ЄС. У травні глава уряду розкритикував пропозицію Мерца про членство України в ЄС, де канцлер Німеччини пропонував новий формат зближення Києва з Євросоюзом. Позиція Братислави послідовно розходиться з курсом більшості партнерів по блоку - і внутрішньополітичний контекст навколо референдуму лише підкреслює глибокий розкол усередині самої Словаччини.