У НАБУ пояснили, чому підозрюваним у плівках Міндіча обирають запобіжний захід у вигляді застави
Можливість застави для підозрюваних у корупційних справах передбачена Кримінальним процесуальним кодексом, який не забороняє її застосування для таких злочинів
На тлі резонансу довкола застосування застави до кількох фігурантів у справі “плівок Міндіча” Національне антикорупційне бюро України роз’яснило, чому підозрювані у корупційних правопорушеннях мають право на такий запобіжний захід. У відомстві наголосили, що саме така норма передбачена чинним Кримінальним процесуальним кодексом України.
""Чому знову застава?" – один з найпопулярніших коментарів цього і минулого тижня. Пояснюємо: так прописано в Кримінальному процесуальному кодексі України", - йдеться в повідомленні.
За даними НАБУ, закон прямо визначає лише кілька категорій злочинів, у яких застосування застави повністю заборонене, і корупційні правопорушення до цього переліку не належать. Тому суд зобов’язаний розглянути можливість застосування застави у кожному випадку, де закон не встановлює заборони.
У НАБУ підкреслили, що застава у корупційних провадженнях — не “лазівка”, а норма, чітко прописана в Кримінальному процесуальному кодексі. Її застосування ґрунтується на двох базових засадах: пропорційності та презумпції невинуватості.
Згідно з принципом пропорційності, суд повинен обрати для підозрюваного найменш обмежувальний запобіжний захід, який водночас забезпечить його явку до суду, унеможливить тиск на свідків, перешкоджання слідству або вчинення нових злочинів. У справах про корупцію разом із заставою зазвичай встановлюють додаткові обмеження — наприклад, обов’язкове носіння електронного браслета. Якщо ці умови порушуються, внесені кошти переходять у власність держави.
Як визначають розмір застави
Сума застави встановлюється слідчим суддею чи судом з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, а також фінансового та сімейного стану підозрюваного. Для корупційних злочинів передбачена вилка від 1 до 300 прожиткових мінімумів (у 2025 році — від 3028 до 908 400 грн). Якщо ж така сума не гарантує належної поведінки, суд може її збільшити — тому у провадженнях НАБУ і САП застави нерідко сягають десятків або навіть сотень мільйонів гривень.
Вихід під заставу фігурантів "справи Міндіча"
18 листопада ексвіцепрем'єру Олексію Чернишову, який є фігурантом у "справі Міндіча" суд відправив під варту у СІЗО на два місяці із заставою у розмірі 51,6 млн грн. 19 листопада за нього внесли заставу. Адвокат Чернишова Олександр Тананакі відмовився розкривати дані про тих, хто вніс гроші за ексміністра.
13 листопада внесли заставу за двох фігуранток операції НАБУ та САП "Мідас" - працівниць так званого "бек-офісу" Лесю Устименко та Людмилу Зоріну. ТОВ "Вангар" внесло за Лесю Устименко призначені ВАКС 25 млн, а за Людмилу Зоріну - 12 млн грн.
Зараз читають на Інформаторі
Слідкуйте за нами у Telegram
