Альянс не може наростити випуск снарядів через дефіцит бавовняного лінту з Китаю.
Країни НАТО зіткнулися з дефіцитом бавовни, необхідної для виробництва нітроцелюлози - ключового компонента порохових зарядів у сучасних боєприпасах. Саме брак цієї сировини заважає альянсу наростити виробництво артилерійських снарядів, а також відновити запаси боєприпасів.
Нітроцелюлозу виготовляють з бавовняного лінту - коротких пухнастих волокон, що залишаються на насінні бавовни після видалення довгих волокон для текстильної промисловості. Видання The Wall Street Journal пише, що бавовняна культура, традиційно пов'язана з текстилем та одягом, перетворилася на стратегічно важливу сировину для оборонної промисловості.
"Обмежені запаси цієї сировини - одна з найбільших проблем, з якими стикається НАТО, намагаючись наростити запаси боєприпасів для протистояння зростаючій військовій потужності Росії та Китаю", - йдеться у матеріалі The Wall Street Journal.
Видання зазначає, що Сполучені Штати забезпечують себе бавовняним лінтом переважно за рахунок власного сільського господарства та зараз розширюють переробні потужності. Європейські країни ж роками залежали від імпорту бавовняного лінту і готової нітроцелюлози з Китаю, оскільки вирощування бавовни на континенті практично зникло ще кілька століть тому. Крім нітроцелюлози, у Європі також не вистачає тротилу - ще однієї ключової взривчатки для артилерійських снарядів, і наразі в ЄС діє лише один завод з його виробництва, розташований у Польщі.
Уряди європейських країн шукають способи зменшити залежність від імпорту, розширюючи власне виробництво нітроцелюлози та досліджуючи альтернативну рослинну сировину. За даними видання, німецький концерн Rheinmetall переобладнує цивільний завод з виробництва нітроцелюлози на військові потреби, а Польща створює нове підприємство для випуску цієї сировини.
Ситуація показує, наскільки зросла стратегічна вага сільськогосподарської сировини - не лише для продовольчої безпеки, а й для оборонної промисловості. Розширення виробництва нітроцелюлози складніше, ніж наростити випуск сталевих боєголовок чи танків, оскільки йдеться про хімічний процес переробки природної сировини, а не про металургію чи збірку техніки.
Раніше Інформатор повідомляв, що Rheinmetall відкрив нові потужності, проте навіть після цього Німеччина здатна закрити лише третину потреб ЗСУ у снарядах. Дефіцит боєприпасів залишається однією з головних проблем для української армії попри розширення виробничих ліній у Європі.
Також ми писали, що Rheinmetall вперше передав Україні снаряди з нового заводу в Німеччині, збудованого спеціально для наростання випуску боєприпасів. Концерн також розгортає виробничі потужності безпосередньо в Україні, будуючи кілька заводів для випуску зброї та бронетехніки.