ТОПТЕМИ:

У Києво-Печерській Лаврі митрополит Епіфаній проводить богослужіння з нагоди Водохреща

У зв’язку з воєнним станом під час служби діють посилені заходи безпеки

Владлена Мачульська
Владлена Мачульська Журналіст
У Києво-Печерській Лаврі митрополит Епіфаній проводить богослужіння з нагоди Водохреща
Богослужіння почалося о 09:00

У четвер, 19 січня, предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній проводить вже друге богослужіння в Успенському соборі Києво-Печерської лаври. Цього разу з нагоди свята Хрещення Господнього і Богоявлення. Зібралось близько двох сотень вірян.

Про це йдеться на офіційній сторінці Православної Церкви України. У зв’язку з воєнним станом під час служби діють посилені заходи безпеки. 

"В Успенському соборі Києво-Печерської лаври, рідною мовою прославляємо велику подію Богоявлення, Хрещення Господнього: "В Йордані хрестився Ти, Господи, і Троїчне явилося поклоніння, Отцівський бо голос засвідчив про Тебе, улюбленим Тебе Сином іменуючи; і Дух у вигляді голубинім сповістив слова ствердження. Явився Ти, Христе Божий і світ просвітив, слава Тоб". Долучайтеся до всеукраїнської молитви", - йдеться у повідомленні. 

 

Хрещення Господнє 2023

Як ми писали, Водохреща або Богоявлення — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З Хрещенням Господнім пов'язують хрещення в Йордані Христа. Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя в річці Йордані. Зайшовши на берег — з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва свята — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Згідно з християнською традицією, головна подія Водохреща – водосвяття на річці або озері. В етнографічних записах другої половини ХІХ століття згадано, що напередодні свята на водоймах вирубали ополонку у формі хреста. На Закарпатті вірили, що такий проріз і навіть місце довкола нього має чудодійну силу. Часто його обливали буряковим квасом, і він ставав яскраво-червоним. Іноді хрест обкладали ялинковими гілочками. Українці здавна вірили у цілющу силу освяченої води, кажуть етнографи. Вважають, що, якщо пірнеш цього дня, то цілий рік будеш здоровим. Дехто ж купається, не вкладаючи у цю дію релігійний сенс. Йдеться про випробування свого організму та незвичайну розвагу. Православна церква України постійно нагадує, що купання в ополонці на Водохреще не має нічого спільного зі "змиванням" гріхів, отриманням особливого Божого благословення чи духовного очищення.

Раніше ми писали, що Водохреща або Хрещення Господнє – найдавніше православне свято. Проводиться воно для того, щоб очистити душу та тіла від негативу, гріхів. Людина відкриває свою душу перед Богом. Але крім купання в ополонці, Водохреще має ще багато різних традицій та обрядів, які наповнені глибоким змістом та історією. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube