Електрична енергія в Україні належить до підакцизних товарів, а Податковий кодекс забороняє платникам єдиного податку їх продавати
В Україні фіскальний чек є документом, що підтверджує факт розрахункової операції при продажу товарів або наданні послуг, і його форма та реквізити регулюються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та іншими нормами податкового та касового законодавства. Підприємці, які здійснюють розрахункові операції (через РРО/ПРРО), зобов’язані видавати споживачам фіскальні чеки на повну суму отриманих коштів за товар чи послугу незалежно від того, що саме включено до оплати. Окреме зазначення в чеку позиції «за генератор» фактично є самостійним найменуванням послуги/товару, яку продавець включив до розрахункової операції. Закон прямо не забороняє підприємцю формувати чек із зазначенням різних частин послуги, якщо це відповідає фактичній господарській операції та коректно відображає отримані кошти. Про це Інформатору розповіла адвокатка Юлія Антонюк.
З юридичної практики та оцінок експертів випливає, що окреме включення «послуги генератора» до чека є сумнівним з точки зору законності, якщо таке формулювання не відповідає реальному предмету оплати та не узгоджене з клієнтом як окрема послуга. Це може викликати питання у податкової та привести до перевірок або ризику втрати спрощеної системи оподаткування (єдиного податку) для платників 3 групи (де чіткість найменувань послуг важлива).
Підприємцям, які хочуть відшкодовувати витрати на паливо чи роботу генератора під час відключень електроенергії потрібно:
"Окреме включення в чек «оплати генератора» може бути законним, якщо це реально надана послуга чи окрема частина угоди і відображена коректно в обліку, але практично це суперечливий та ризиковий підхід, що може привернути увагу податкових органів", - вказала Антонюк.
На думку податкового адвоката Якова Вороніна, електрична енергія в Україні належить до підакцизних товарів, а Податковий кодекс забороняє платникам єдиного податку їх продавати. Якщо орган контролю вирішить, що «плата за генератор» — це фактично продаж електроенергії, підприємець ризикує втратити право на спрощену систему. А це означає донарахування податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору (5%) за весь період порушення.
"Є ще один неприємний аспект: постачання електроенергії — ліцензована діяльність. Без дозволу регулятора за це передбачені відчутні штрафи. У 2022 році одеський підприємець запропонував відвідувачам копіцентру за добровільний внесок скористатися робочими місцями з електрикою від генератора під час блекауту. Суд визнав це діяльністю без ліцензії та оштрафував його. Аргумент про «оренду робочого місця» не спрацював", - наголосив Воронін.
Окрім податкових ризиків, є ще питання захисту прав споживачів. Держпродспоживслужба вже звернула увагу на цю практику і розцінює окрему плату за генератор у чеках як можливе порушення — нав'язування послуг та введення споживача в оману. Логіка регулятора проста: забезпечення роботи генератора — це інструмент для безперервності бізнесу, а не самостійна послуга для гостя. Витрати на пальне та обслуговування обладнання є звичайними господарськими витратами закладу, які мають бути закладені в ціну товару. Якщо ж заклад нараховує додаткові суми постфактум, без попереднього інформування — це порушення, за яке передбачено штраф у розмірі 30% вартості проданих товарів.
"І найгірше для підприємців — чітких універсальних правил досі немає. Ні податкова, ні енергетичний регулятор не дали вичерпних роз'яснень щодо всіх можливих ситуацій із «платою за генератор». Підприємці залишаються в правовій невизначеності, змушені оцінювати ризики значною мірою наосліп. Що ж робити тим, хто хоче компенсувати витрати на паливо? Найобережніший шлях — врахувати їх у собівартості товарів чи послуг. Тоді в чеку буде лише звична позиція, без ризикованих формулювань. Так, це означає підвищення цін, і пояснити клієнтам, чому умовна кава тепер коштує дорожче, буває непросто. Але з точки зору захисту від претензій — це однозначно найбезпечніший варіант. Якщо ж підприємець все-таки вирішує якось позначати ці витрати — варто усвідомлювати, що це наразі ризиковано. Мінімум, що варто зробити: уникати будь-яких формулювань, які можуть асоціюватися з продажем електроенергії, переконатися у наявності відповідного виду діяльності, та обов'язково інформувати відвідувачів заздалегідь — через оголошення на касі або в меню. За відсутності чітких правил кожен приймає рішення сам. Тим, хто не готовий просто закласти витрати в ціну й хоче знайти інший варіант, раджу не експериментувати наосліп — краще проконсультуйтеся з фахівцем і обговоріть саме вашу ситуацію", - зазначив Воронін.
Адвокат Олександр Дубовий звертає увагу на те, що для визначення законності отримання коштів від надання з боку ФОП можливості споживачам користуватися генератором потрібно розрізняти два різні випадки діяльності ФОП.
У зв’язку з критичною ситуацією енергосистеми України використання генератора суб’єктами господарювання у період відсутності електропостачання є вимушеним заходом, спрямованим на:
Витрати на пальне, технічне обслуговування та амортизацію генератора є частиною операційних витрат підприємства, що відповідно до принципів ціноутворення можуть бути включені до ціни товару або послуги. Проте, відповідно до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).
Інформація про продукцію повинна містити: дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції, а також може бути розміщена в місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку. З огляду на зазначене, суб’єкт господарювання повинен заздалегідь повідомити споживача про повну вартість послуг та її частини. Інформація щодо ціни реалізації продукції має бути чіткою і простою для розуміння.
Крім того, статтею 10 Закону передбачено, якщо під час виконання робіт (надання послуг) виникає необхідність у додаткових роботах (послугах), що не були передбачені умовами договору, виконавець зобов'язаний одержати від споживача дозвіл на виконання таких робіт (надання послуг). Будь-які додаткові роботи (послуги), виконані (надані) виконавцем без згоди споживача, не створюють для споживача будь-яких зобов'язань щодо їх оплати. З огляду на вищезазначене, дії суб’єкта господарювання є порушенням законодавства про захист прав споживачів:
"Тому, запровадження будь-яких додаткових платежів, допускається виключно за умови завчасного, повного та зрозумілого інформування споживачів, а також за умови обов’язкового дотримання законодавства про захист прав споживачів", - заявили у Держпродспоживслужбі.