Анкара прагне стати посередником у переговорах між Україною та Росією, використовуючи свій вплив і досвід для досягнення припинення вогню
Війна в Україні може докорінно змінити регіональний баланс, що особливо важливо для сусідньої Туреччини. Саме тому Анкара прагне досягти припинення бойових дій і укласти післявоєнні угоди. Зокрема, Туреччина пропонує комплексний план, який враховує інтереси НАТО, Росії та регіональних союзників.
Як зазначає впливова організація Atlantic Council, завдяки своїй здатності поєднувати дипломатію та військову силу, Анкара може зіграти ключову роль у припиненні конфлікту та стабілізації ситуації в Чорноморському регіоні. Будучи однією з провідних військових і дипломатичних держав, Туреччина має ресурси та можливості, щоб уникнути подальшої ескалації з боку Росії.
Це підтверджують її дії у Лівії та Сирії, де вона стримувала російський вплив. Завдяки цим досягненням Туреччина може відіграти ключову роль у пошуку шляхів до завершення війни. Протягом останніх двох з половиною років Анкара активно підтримувала Україну, одночасно продовжуючи торговельні відносини з Росією та Україною, організовувала переговори, контролювала морський рух у Чорному морі й попереджала своїх союзників про необхідність уникати дій, які могли б розширити конфлікт. Туреччина дуже зацікавлена в стримуванні війни, зниженні її інтенсивності та якнайшвидшому завершенні.
Відповідно до своєї стратегії безпеки в Чорному морі, Туреччина проводить складну політику балансування між Росією, країнами НАТО і своїми союзниками в регіоні. Туреччина прагне стримати напруженість, посилюючи співпрацю в галузі безпеки з Україною та Азербайджаном, зміцнюючи південно-східний фланг НАТО у взаємодії з Болгарією та Румунією, і водночас підтримуючи дипломатичні й торговельні зв’язки з Москвою.
"Не всі конфлікти завершуються явною поразкою або перемогою: деякі з них просто вичерпуються або зупиняються після досягнення стратегічного глухого кута. Якщо Росія та Україна досягнуть взаємного виснаження в найближчі роки, це може стати найменш шкідливим варіантом для обох сторін, а також для регіону та Заходу. У цьому випадку Туреччина опиниться у вигідній стратегічній позиції, якщо буде укладено угоду про мир і забезпечено гарантії для запобігання повторенню конфлікту", – зазначається в матеріалі.
Враховуючи свій підхід до тристороннього балансування та прагнення до компромісу на мирних переговорах, Туреччина здатна запропонувати план, що задовольнить інтереси США в регіоні. Вашингтон намагається змусити Росію заплатити за війну в Україні та запобігти ескалації або розширенню конфлікту. Стратегія США в Чорному морі передбачає співпрацю з прибережними партнерами для сприяння економічному зростанню та зменшення російського впливу.
Неможливо досягти стабільності в Чорному морі або забезпечити безпеку для Європи, доки війна в Україні триває. Однак Росія має ресурси, що дозволяють їй підтримувати цей конфлікт, хоча й на низькому рівні інтенсивності. Стратегії економічної ізоляції та санкцій не змогли змінити плани Москви, і Захід, схоже, не готовий надавати Україні додаткову підтримку через побоювання ескалації. Таким чином, альтернатива полягає в тому, що війна може тривати безстроково.
Замість цього обговорення щодо майбутнього конфлікту повинні початися з визначення ролі Росії в регіоні після припинення бойових дій. Туреччина має унікальний підхід до миротворчості, який передбачає достатній рівень жорсткої сили, щоб перешкодити Росії стати регіональним завойовником, але водночас залишає відкритими можливості для зміцнення зв’язків, щоб у Москви були причини припинити війну.
"Європейські концепції безпеки та стратегії НАТО щодо завершення конфлікту в Україні й стабілізації ситуації в Чорноморському регіоні повинні розглядатися як єдиний комплекс, а тристоронній підхід Туреччини враховує як те, що може бути прийнятним для Росії, так і те, що Захід готовий підтримати, якщо й коли Україна буде готова", – йдеться у статті.
Моральний компроміс, пов’язаний із непритягненням Росії до відповідальності за агресію, може викликати огиду, і українці мають вирішальне право на захист своєї країни. Проте вони також стикаються з гіркою реальністю перспективи тривалої війни, поразки або необхідності поступок. Тристоронній підхід Туреччини допоміг би зменшити ризик повної поразки України та міг би зробити подальшу військову підтримку з боку США більш стійкою в майбутньому, зазначає Atlantic Council.
Хоча Туреччина наполягає на відновленні переговорів за її посередництва, вона також продовжує зміцнювати оборону України. Наприклад, недавно було оголошено про нові спільні виробничі лінії для артилерійських боєприпасів, що підтримуються турецькою оборонною промисловістю. Туреччина розуміє, що для досягнення миру необхідні як "батіг", так і "пряник", причому останнє не має сенсу без першого.
Підтримка Туреччиною обороноздатності України була критично важливою, хоча за обсягом поступається західним поставкам зброї та фінансуванням. Турецькі безпілотники, стрілецька зброя, боєприпаси, бронетехніка, навчання та інші форми військової допомоги відіграли свою роль у цьому конфлікті. Оборонне співробітництво між Туреччиною та Україною є гарантією на випадок зменшення підтримки з боку Заходу, і численні спільні проєкти створили своєрідний симбіоз між оборонними секторами двох країн.
Задля довгострокової безпеки Україна, ймовірно, може більше покладатися на надійне партнерство з Туреччиною, ніж на постійну масову підтримку з боку США, крах Росії або вступ до НАТО, жоден з яких не гарантований. Незмінна підтримка України з боку Анкари протягом останнього десятиліття свідчить про її надійність як партнера.
Atlantic Council наголошує, що Вашингтон повинен підтримувати Туреччину в її зусиллях щодо зміцнення обороноздатності України, водночас тиснучи на Росію для початку переговорів. Для успішного партнерства між США, європейськими членами НАТО та Туреччиною у питаннях війни необхідний значно вищий рівень консультацій і врахування інтересів Анкари. Такі консультації можуть сприяти реалізації проєктів, як-от європейське фінансування турецьких безпілотників для України та спільне виробництво артилерійських боєприпасів для України за участю США та Туреччини.
Водночас партнерство зазнає труднощів, коли турецькі компанії виключаються з проєктів оборонної підтримки України, які фінансуються ЄС. Військово-морські сили Туреччини є важливим інструментом забезпечення регіональної стабільності, і нещодавня співпраця з НАТО, Румунією та Болгарією щодо розмінування Чорного моря демонструє, що Альянс може посилити свою присутність і стримування без провокування ескалації, що може безпосередньо загрожувати Росії.
"США та європейські партнери повинні посилити стратегічні консультації, виробити спільне бачення ролі Туреччини у майбутній архітектурі безпеки в Чорноморському регіоні й допомогти забезпечити її ресурсами через оборонно-промислові й військові проєкти. Це сприятиме миру, стримуванню та стабільності в регіоні", – підсумовує Atlantic Council.
Atlantic Council — це неприбуткова аналітична організація зі штаб-квартирою у Вашингтоні, США. Вона заснована у 1961 році та займається дослідженнями, аналізом та просуванням ідей, пов'язаних з міжнародною безпекою, політикою та економікою.
Atlantic Council має на меті зміцнення трансатлантичних зв'язків між Європою та Північною Америкою, а також підтримку міжнародного порядку, заснованого на правилах. Організація проводить різноманітні заходи, конференції. Випускає дослідження та публікації, де обговорюються питання глобальної безпеки, економіки, енергетики, кібербезпеки, а також політичні виклики, з якими стикається світ.
Через це Atlantic Council є важливою платформою для обговорення міжнародної політики та формування стратегій, що можуть впливати на рішення урядів та міжнародних організацій. Експертні думки та аналітичні матеріали цієї організації часто використовуються для розробки політик у США та інших країнах.
Президент Туреччини регулярно нагадує про прагнення бути посередником у врегулюванні питань щодо війни проти України. Для досягнення миру Ердоган у лютому запропонував максимально використати всі можливі дипломатичні контакти.РФ Він також заявив про підтримку української "формули миру".
Навіть задовго до початку повномасштабної війни, яку розпочала Росія, Ердоган ще у 2021 році заявляв про готовність стати посередником між Україною та РФ у переговорах щодо Донбасу. За його словами, Туреччина зацікавлена, щоб у регіоні був мир.
Президент України Володимир Зеленський розповідав, що разом з Ердоганом неодноразово обговорювали те, що можна зробити для ефективної стабілізації ситуації в нашому регіоні. Зеленський принагідно зауважував, що турецький президент у контактах зі своїм російським колегою незмінно намагався позначити проблеми регіональної безпеки. Особливо в тих аспектах, які стосуються долі кримських татар. Щоправда, Росія не відповідає взаємністю на пропозиції країн-партнерів щодо урегулювання ситуації в Україні, намагаючись окупувати ще більше українських територій і перетворюючи міста в руїни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.