Топ-забудовник, через якого Добкін отримав кримінальне провадження, тепер будує укріплення на Харківщині за 3,6 млрд грн

Через те, що у травні 2024 року росіяни легко подолали кордон та швидко зайняли більше 10 населених пунктів на Харківщині, постало питання про якість оборонних споруд в області. Інформатор вже з’ясував, в кого ХОВА купляла деревину для фортифікацій: алкоголічка, брат чиновника, продавчиня кіоска. Фірми із сумнівною репутацією отримували найбільші замовлення. А от самі укріплення будували переважно професіонали, як Житлобуд-1 — лідер на ринку Харкова. У 2008 році тодішній мер міста Михайло Добкін виділив землю компанії Житлобуд-1 за сумнівною схемою, за що отримав кримінальну справу та міг завдати збитків місту на дві сотні мільйонів гривень.

У Харківській області за будівництво фортифікацій, оборонних споруд та інших в інтересах тероборони відповідає Департамент ЖКГ та ПЕК Харківської ОДА. З 13 липня 2023 року його очолює Едуард Яровой. Попри численні нарікання журналістів, військових та звичайних громадян у тому, що укріплень або немає або вони збудовані непрофесійно чи не доведені до ладу, будівництвом займаються професіонали.

Але більшість укріплень почали будувати наприкінці 2023 року, на деякі угоди підписували всього у березні-квітні 2024 року. Тому далеко не всі з них будуть готові, а окремі можуть будувати до кінця січня 2025 року. Угоди з підрядниками укладаються Департаментом напряму по спрощеній процедурі без проведення тендерів, замовник самостійно та заздалегідь обирає переможця.

Найбільше замовлень на будівництво фортифікацій у Харківській області пішло на АТ «Трест Житлобуд – 1» з Харкова. Власник – почесний громадянин Харкова, член виконавчого комітету міської ради Харкова Олександр Харченко, він очолював це підприємство з 1996 року. Виконком міста підпорядковується меру – Ігорю Терехову. А за призначення членів виконкому за поданням мера голосують депутати міської ради. Робота на засіданнях виконкому не оплачувана та зазвичай туди потрапляють лідери думок, провідні бізнесмени дружні, з владою міста.

Історія компанії "Житлобуд-1" почалася з 1947 року, коли заснували Харківський союзний будівельний трест. Після десятиліть змін, перейменувань та реорганізацій, у 2004-му він став відкритим акціонерним товариством «Трест Житлобуд-1». Щонайменше до 2009 року включно серед засновників ВАТ був Регіональний відділ Фонду держмайна у Харківській області.

Фірма протягом 10-15 років вже є серед фаворитів мерії Харкова на будівельні роботи та є помітним забудовником на ринку Харкова (на сайті ЛУН присутні 49 їхніх ЖК). До 2022 року фірма була найбільшим забудовником у Харкові. Займається також відновленням будинків у Харкові після обстрілів на замовлення влади міста. За даними ProZorro, з 2016 року фірма підписала угод на 9,44 млрд грн з бюджетними організаціями, здебільшого у Харкові. 

Компанія Харченка отримала угоди на 1 млрд 752,6 млн грн на будівництво оборонних укріплень та об’єктів тероборони від Харківської обласної адміністрації. А ще з листопада 2022 року по травень 2023 року «Трест Житлобуд – 1» уклав угоди з Департаментом ЖКГ та ПЕК на постачання різних споруд для оборони на 127,8 млн грн (дані про них та деталі засекречені). Протягом 2010-2015 років Олександр Харченко був депутатом Харківської облради від Партії регіонів.

Крім цього, у травні 2023 року Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області з ПАТ «Трест Житлобуд-1» уклала договір на 1 млрд 731,2 млн грн щодо реконструкції об’єкту із будівництвом фортифікаційної споруди та встановленням обладнання. Тобто загалом за діючими угодами фірма має провести будівельні роботи та поставити товарів на понад 3 млрд 611,6 млн грн.

Вже покійний попередній голова правління «Житлобуду – 1» Валерій Арутюнов був депутатом міської ради Харкова від Партії регіонів (2010-2015) та партії «Відродження» (2015-2020), до яких входив і тодішній мер Геннадій Кернес, та балотувався від Блоку Кернеса до міськради у 2020 році, але депутатом не став. А ще Арутюнов був студентським другом нинішнього мера Харкова Ігоря Терехова.

У 2008 році тодішній мер Харкова Михайло Добкін погодив виділення 61,2 гектара землі у місті з порушенням процедури для житлового кооперативу, до якого входили фірми Харченка («Трест Житлобуд-1», «Харківжитлобуд-1», «Харківелектромонтажкомплект»), а кооператив створили за день до його прохання про виділення землі меру. За версією слідства Добкін змусив через свою заступницю керівника профільного департаменту включити у проєкт рішення міськради про передачу землі пункт щодо передачі її кооперативу, при цьому пункт до того не розглядався на виконкомі, у профільних депутатських комісіях, а депутати на сесії за це проголосували (раніше не ознайомившись з такою ініціативою чиновників, адже виникла вона таємно та напередодні голосування).

Після голосування депутатами Харківради Добкін підписав документ, відповідно землю офіційно передали забудовникам. Генпрокуратура у 2014 році вважала, що Добкін цим та іншим схожим епізодом (16,57 га землі для кооперативу «Авантаж» нардепа Анатолія Денисенка) завдав збитків на 227 млн грн, за що йому загрожувало позбавлення волі до 12 років. Деталі цієї справи можна почитати тут. Але Михайло Добкін покарання не поніс та був депутатом Верховної Ради з 2014 по 2019 рік, а у 2019 році програв вибори від «Опозиційного блоку».

Харків’янам компанія відома ще й тим, що збудувала панельну багатоповерхівку замість старовинного маєтку на вул. Мироносицькій в центрі міста. Як повідомляв «‎Харківський антикорупційний центр», «‎Трест Житлобуд-1» придбав земельну ділянку під маєтком у лютому 2016-го, а влітку того ж року почав будівництво. 12-поверхівку здали в експлуатацію вже у 2019-му. 

Будівництво укріплень на Харківщині

Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що третю лінію оборони на Харківщині, за яку відповідає його адміністрація, розпочали будувати приблизно за 10 тижнів до наступу РФ на область - з 1 березня. До цього була постанова, контракти та інші бюрократичні процедури. Очільник області також пояснив, що ці фортифікаційні споруди відрізнялись від тих, що зводили у попередніх роках. 

"Раніше ми робили ходи сполучення, однак не мали їх облаштовувати до заходу військ (просто копали траншеї, не перекриваючи їх деревом – УП). Бо деревина псується під впливом погодних умов. Однак нові фортифікації передбачали й облаштування ходів сполучень, і певну технологію, певне дерево, розмір тощо. Після того ми мали отримати карти-схеми – це позначення того, де на місцевості треба збудувати ту чи іншу фортифікаційну споруду – взводний опорний пункт (ВОП), протитанковий рів, тетраедри, невибухові загородження тощо", - сказав він.

Будівництво фортифікаційних споруд на півночі Харківської області дійсно могли провалити. Це підтвердив OSINT-проєкт DeepState, який показав знімки із незавершеними укріпленнями. Зокрема, у населеному пункті Липці, куди українські захисники всіма силами намагаються не пропустити ворога. Попри це, у мережі продовжують називати заяви про складну ситуацію з оборонними спорудами “зрадою” та “ІПСО”, звинувачуючи тих, хто про це каже, у роботі на ворожу пропаганду. Український військовий Денис Ярославський заявив, що першої лінії укріплення та мін у районі Вовчанська "взагалі не було".

Голова адміністрації Вовчанська Тамаз Гамбарашвілі 13 травня неоднозначно заявив, що фортифікаційні споруди були своєчасно побудовані, але додав, що роботу зробили “не так щільно”. А глава Харківської ОВА Олег Синєгубов казав, що роботи відбувалися, але через обстріли прикордоння було втрачено багато техніки та загинули чотири будівельники, ще 15 людей були поранені. Генерал Олександр Яковець заявляв, що найкращі інженерно-фортифікаційні споруди - на відстані 17−35 кілометрів від лінії фронту, а ось на першому рубежі (1,5-6 км) їх мають будувати самі військові - тому і Вовчанськ був ненадійно укріплений.

Також ми розповідали, що кримінальне провадження щодо завищення цін під час придбання деревини для будівництва фортифікаційних споруд на Харківщині відкрили ще у лютому 2024 року. Ціну накручували, прикриваючись видатками на логістику. 21 травня СБУ отримала доступ до всіх документів щодо закупівель деревини.

Раніше Інформатор опублікував статтю під назвою Найбільші замовлення на деревину для фортифікацій на Харківщині отримали алкоголічка та продавчиня з наливайки, у якій детально проаналізував розтрати на придбання деревини для укріплень Харківською ОВА.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• ЗСУ відбили загрозу прориву на Харківському напрямку: у Генштабі розповіли, де зараз тривають найзапекліші бої
• Росіяни атакували КАБом Куп’янськ-Вузловий на Харківщині: є поранені, пошкоджено авто швидкої допомоги
• Скандал з обороною Харківщини: Синєгубов розповів, коли почали зводити третю лінію фортифікацій
• Найбільші замовлення на деревину для фортифікацій на Харківщині отримали алкоголічка та продавчиня з наливайки