В легендаріумі про Володаря перснів Толкін створив патріархат.
Демографічний аналіз показує, наскільки гендерно незбалансований легендарний світ Толкіна, зокрема Середзем’я з "Володаря перснів" та інших книг серії. Такого висновку дійшов шведський інженер-хімік Еміль Йоганссен. Зачарований "візуалізацією даних і чудовим світом, створеним Джорджем Роналдом Руелом Толкіним", він проаналізував демографію Середзем’я. Аналіз стосується 982 персонажів.
Чарівники та тролі, ельфи та гобіти, не кажучи вже про випадкових ентів чи привидів Кільця, - Середзем’я кишить найдивнішими створіннями. Та, як виявилось, в цьому світі панують чоловічі особини, а жінок тут вкрай мало, крім того, останні виконують допоміжну функцію. Толкін бачив ідеальний світ фентезі - чоловічим.
А точніше, його відсутність. Як помітить навіть побіжний читач, Середзем’я - справжнє чоловіче свято. Дією керують самці, хоча й різного розміру та раси, а жінок небагато й майже завжди вони виконують другорядну роль.
Це підтверджує статистика: 82% персонажів Толкіна - чоловіки. Найближчими до паритету є хоббіти, серед них - 30% жінок. За ними йдуть люди, де дисбаланс становить 87% проти 13%.
Жінки ще рідше зустрічаються серед ельфів, та їх геть немає серед орків. Це не означає, що Толкін не думав про це. При цьому, коли шанувальник у листі 1963 року запитав автора щодо цього, той відповів, що вірогідно, жінки-орки все ж таки існували.
Проте вже у посмертно опублікованому "Падінні Гондоліна" Толкін писав, що орки не розмножувались у властивий людству спосіб, а були створені за допомогою чаклунства - зі слизу. Інші теорії, висловлені в роботах Толкіна, припускають, що орки - це занепалі ельфи або породження союзів між ельфами та звірами. Тож автор у власній творчості вже не згадує жінок серед орків.
Серед гномів - також була одна єдина жінка - Діс, згадана Толкієном лише в генеалогії. Загалом легенда стверджувала, що гноми були народжені з каменів.
Грунтуючись на персонажах із відомими датами народження та смерті, ми можемо зробити висновок, що середній хоббіт жив до 96,8 років - майже вдвічі від середньої тривалості життя гномів - у 195 років. Двалін, другий за віком гном, якого ми знаємо, досяг свого 340-річчя, а інші перевищили 250. Порівняно низька середня тривалість життя гномів пояснюється великою кількістю їхніх втрат у боях.
Очікувана тривалість життя людей повсюдно: від 58 років у Першу Епоху до 330 років у Другу Епоху, й назад до 145 років у Третю Епоху. Чому ж така варіація? Виявляється, відповідь пов’язана не з віком, а з походженням: люди нуменорської крові мають середню тривалість життя 237 років, тоді як звичайні люди Середзем’я вмирають незадовго до свого 82-го дня народження.
Ще цікавішими, ніж середні показники, є екстремуми. Найстарішим із людей, згаданих Толкієном, є Елрос, який прожив 500 років. Але ж він був напівельфом, як і його брат Елронд. В іншому випадку всі найстаріші люди - правителі Нуменора прожили трохи більше чотирьох сотень років.
А от наймолодшим героєм його книг серед людей якраз є дівчинка Урвен на прізвисько Лалайт, яка померла від Злого Подиху, коли їй було всього три роки.
Найстарішим, з іншого боку, є Дурін Безсмертний. Хоча цей первісний король гномів зрештою помер, неважко зрозуміти, як він отримав своє прізвисько наприкінці свого 2395-річного життя.
Наймолодшим гномом, згаданим Толкієном, є Фрор, який помер у ніжному віці 37 років, убитий разом зі своїм батьком - гігантським селезнем - невогнедишним драконом.
Два найстаріших гобіти є одними з найвідоміших персонажів саг. Другим за віком є Більбо Беггінс, який відсвяткував свій 131-й день народження перед тим, як відплисти до Західних земель, де він і помер. Найстарішим є Смеагол, інакше відомий як Голлум, який прожив 589 років.
Наймолодший гобіт у книгах - одіозний хлопець на ім'я Лото Саквіль-Беггінс. Поки Фродо та Сем вирушають на пошуки, Лото (на прізвисько «Маленький Прищ») за допомогою Сарумана на відстані встановлює тоталітарний режим у Ширі.
До роздратування будь-якого серйозного переписника вся інформація, яку можна почерпнути зі сторінок праці Толкіна, залишається в основному анекдотичною та неповною, пише BIGThink.
Так, Гендальф, наприклад, ймовірно старший за Дуріна, але його точний вік ніколи не розголошується. Також ми ніколи не отримуємо чіткого уявлення про загальну чисельність населення гобітів, чоловіків чи будь-якої іншої раси. Розповідь побудована таким чином, що лише транслюється відчуття того, що деякі з них швидко скорочуються. Тож, насправді статистичного сенсу в трилогії Толкіна - не так вже й багато, дійшли висновку дослідники.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.