The Economist назвав два варіанти захисту України від балістики
The Economist пояснює, як Україна намагається протидіяти зростанню ракетних ударів РФ
Видання The Economist пояснило, що в України залишилося лише два реалістичні варіанти протидії російським балістичним ракетам, доки країна не отримає достатньо перехоплювачів. Перший - посилення і маскування інфраструктури та промислових об'єктів разом із запасом деталей для їх швидкого ремонту, другий - удари по заводах-виробниках ракет і пускових установках ще до запуску. Про це видання пише на тлі того, що наприкінці серпня Київ пережив одну з найінтенсивніших серій атак за роки війни, коли новий український комплекс ППО лише готується компенсувати брак західних перехоплювачів. За п'ять днів до 1 вересня місто щогодини атакували хвилями реактивних дронів, а потім балістики. У серпні цифри жертв серед мирного населення очікуються на рівні липневих 437 загиблих.
За даними The Economist, атаки тривали майже безперервно до 6 вересня, коли ненадовго стихли, аби дозволити американським посланцям Джареду Кушнеру та Стіву Віткоффу безпечно дістатися з Москви до Києва. Щойно делегація виїхала, удари відновилися - 7 вересня загинули троє мирних жителів. Видання зазначає, що росіяни спочатку запускають хвилі реактивних дронів, аби перевантажити українські радарні мережі, а вже потім - балістичні ракети.
Дефіцит ППО в Україні
Найбільша проблема України - вичерпання запасу ракет-перехоплювачів Patriot PAC-3, єдиного справді ефективного засобу проти балістики. Виробництво Росією найсмертоносніших ракет зросло приблизно до 100 на місяць, розподілених між "Іскандерами-М" і RM-48U. З 57 балістичних ракет, запущених протягом перших восьми днів серпня, відомо про збиття лише однієї. Перехоплення 27 серпня відбулося завдяки невеликій кількості PAC-3, придбаних європейськими союзниками, а більш значні поставки малоймовірні - війна Дональда Трампа проти Ірану вичерпала запаси американського журналу Patriot.
Наступного року Україна має отримати вісім новіших батарей SAMP/T NG з перехоплювачами Aster, які здатні впоратися з кількома маневруючими ракетами на кшталт "Іскандер-М". Втім, за словами аналітика, ця система ще не довела ефективність у бойових умовах, а європейська компанія MBDA не вийде на виробництво 300 одиниць на рік раніше 2028 року. Паралельно розвивається загальноєвропейський проект Freyja, який очолює Україна разом з компанією Fire Point, - його мета дати дешевшу й масовішу альтернативу PAC-3 на базі ракети FP-7.
"Вони повинні виявляти єдині точки відмови в ланцюжку поставок", - сказав представник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Метью Бінт.
Бінт вважає, що Україні варто зосередитися на ударах по заводах, які виробляють ключові компоненти ракет, - зокрема, у березні Україна вже атакувала завод у Брянську, що постачав електроніку для "Іскандерів". За його оцінкою, у кращому разі Freyja отримає певний оперативний потенціал не раніше 2028 року. Водночас аналітик Фабіан Гоффман наголошує, що проблема має структурний характер.
"Виробництво балістичних ракет у великих масштабах дешевше та простіше, ніж створення достатньої кількості перехоплювачів, щоб їх збити", - пояснив ракетний аналітик Фабіан Гоффман.
За його словами, в наземній війні перевагу часто отримує оборона, але у повітряних кампаніях усе навпаки - і це стосується обох сторін конфлікту.
Україна нарощує власне виробництво антибалістичних ракет
Київ сподівається протягом найближчих місяців додати кілька нових балістичних ракет власного виробництва. Серед них - перспективна "Сапсан" від державного "Південмашу", а також дві моделі компанії Fire Point: FP-7 і більша за дальністю FP-9. Очікується, що їхня висока швидкість дозволить ефективніше за дрони вражати мобільні пускові установки ще до того, як ті встигнуть "вистрілити та втекти" - хоча навіть США, маючи повну перевагу в повітрі над Іраном, досі не можуть впоратися з подібним завданням щодо мобільних установок цієї країни.
Компанія Fire Point заявляє, що здатна створити робочий перехоплювач балістичних ракет до середини 2027 року, хоча аналітики ставляться до цих термінів скептично. Якщо ціна перехоплювача наблизиться до заявлених 700 тисяч доларів, він не обов'язково має зрівнятися за характеристиками з PAC-3 чи Aster - головна перевага буде в масовості застосування.
Раніше Інформатор повідомляв, що президент Володимир Зеленський визнав складнощі зі збиттям балістики після масованої атаки на Київ у ніч проти 8 вересня, коли загинули двоє людей. Він наголосив, що попри хороші результати по крилатих ракетах, з балістикою ситуація значно гірша, і Україна щодня доводить партнерам потребу в нових перехоплювачах, зокрема для системи FREYJA. Також ми писали, що ГУР попередило про можливий удар модернізованою балістикою по заходу України - за оцінкою розвідки, до кінця 2026 року Росія планує завершити випробування нового типу балістичних ракет дальністю до 800 кілометрів і може спрямувати їх на об'єкти в західних областях.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Нова проблема для української ППО - Росія готується запускати Шахеди зі швидкістю до 1000 км/год
- Росія розтягує атаки на години - ворог перейшов до тактики постійних запусків реактивних дронів для виснаження ППО
- Замість Patriot - SAMP-T. Експерт назвав головну проблему ППО, яка загрожує Україні та НАТО
