Тайвань на грані конфлікту: Сі Цзіньпін використовує новорічне привітання, як інструмент гібридної війни
Керівництво КНР неодноразово заявляло, що проголошення незалежності самоврядного острова означатиме війну
Республіка Тайвань ризикує стати об’єктом агресії Китаю, адже Пекін не може допустити перемоги на виборах кандидата з незалежницькою позицією. Новорічне привітання Сі Цзіньпіна варто розглядати як спробу психологічного тиску на тайванське суспільство. Водночас не може виключати можливість зростання ескалації в Тихоокеанському регіоні, аж до повномасштабної війни, адже зовнішньополітичні умови зараз не на користь США. Союзники Сполучених Штатів у регіоні занепокоєні таким розвитком подій і готуються до можливого протистояння з китайськими проксі.
По-хорошому чи по-поганому?
На початку 2024 року Південно-Східна Азія на нервах, адже наближається момент, коли все може спалахнути в конфлікті, без перебільшення, небаченого раніше масштабу. Острів Тайвань обиратиме свого президента 13 січня і головними конкурентами є прихильник поглиблення співпраці з Китаєм із партії «Гоміндан» Хоу Юі та кандидат від правлячої Демократично-прогресивної партії (ДПП) Лай Чінте, відданий ідеї незалежності бунтівного острова.
Варто зазначити, що кандидат від «Гоміньдану» зовсім не говорить про злиття з континентальним Китаєм за формулою «одна країна — дві системи», подібно до Гонконгу чи Макао, мова лише про покращення стосунків. Після згортання демократії на цих самоврядних територіях ідея таких союзів вкрай непопулярна. Однак для Пекіна надпринципово припинити будь-які дискусії про відокремлення Тайваню. Сі Цзіньпін поставив за мету свого правління «возз’єднання Китаю», і байдуже, що лише 3 % тайванців однозначно вважають себе китайцями.
Китай неодноразово наголошував, що як тільки Тайвань заявить про намір проголосити незалежність, на нього чекає інвазія з материка. Лідер Китаю Сі Цзіньпінь у своїй новорічній промові не оминув цю тему.
«Китай, безсумнівно, возз’єднається, і всі китайці по обидва боки Тайванської протоки повинні бути пов’язані загальним почуттям мети та розділити славу відродження китайської нації», — натякнув китайський лідер.
Позаду Сі, на поличках у його кабінеті, було розміщено численні фото, у яких відображено різні важливі моменти для історії керманича КНР. Є світлини з самітів ШОС, доленосні пленуми ЦК КПК. Очільник Китаю, здається, вважає, що наближається до історичного рішення.
Гібридні вибори
Пекін робить ставку на втручання у вибори Тайваню. Авторитарні режими традиційно вважають, що вплив на громадську думку є найслабшим місцем демократичних держав. Українцям нема потреби розповідати про методи китайської влади, оскільки вона, як дві каплі води, відтворює гібридну тактику росіян: пропаганда, підкуп ЗМІ, підкуп членів виборчих комісій, робота на розкол суспільства.
Новорічне привітання Сі Цзіньпіня теж є одним із таких гібридних ударів, метою якого є залякати можливими негативними наслідками виборів. Однак, хай як страшно не було б тайванцям, добровільно йти в ярмо до континентального Китаю, який так демонстративно й безцеремонно нав’язує свою волю ще фактично незалежній державі, ніхто не хоче. За лічені дні до голосування Лай Чінте має перевагу над своїм конкурентом у цілком відчутні 9 % голосів.
Є ще один цікавий момент: фаворит на виборчих перегонів заявив, що його суперник із «Гоміньдану» діє в інтересах Комуністичної партії Китаю, а теза про «єдиний Китай» розколює громадськість. Лай Чінте вважає, що це може обернутися катастрофою для Тайваню, коли частина суспільства буде неготова оборонятися.
«По-перше, замість того, щоби протидіяти комуністам, вони тепер дружать із комуністами. По-друге, стверджуючи, що вони захищатимуть Китайську Республіку (Тайвань — ред.), вони водночас виступають проти закупівлі зброї та навіть бойкотують інтенсифікацію нашої національної оборони», — сказав Лай.
Тайбей намагається розрядити напругу
Тайвань розцінює загрозу зі сторони Пекіну як дуже високу. Не минуло й кілька годин після новорічної промови Сі Цзінпіна, як діюча президентка країни, представниця Демократично-прогресивної партії, Цай Інвень виступила із заявою, у які спробувала знизити градус напруги.
«Ми сподіваємося, що обидві сторони Тайванської протоки відновлять здорові та впорядковані взаємини якнайшвидше. Ми також сподіваємося, що зможемо спільно шукати довгостроковий і стабільний шлях мирного співіснування між двома берегами протоки через мир, рівність, демократію та діалог. Ми не провокуємо й не здаємося», — заявила президентка Тайваню і додала, що розраховує на допомогу демократичних держав.
Комуністична партія Китаю планує встановити суверенітет над островом Тайвань, хоча вона ніколи ним не керувала. Цьому є важливе ідеологічне обґрунтування: як можна претендувати на роль полюса сили у світі, якщо не контролюєш усієї своєї території? Цим кроком має завершитися «епоха ганьби», коли Піднебесною володіли «західні варвари». Водночас йдеться про контроль над найбільшим у світі виробником надпровідників, контроль над ключовими торговими шляхами, а значить, над світовою економікою. Приз занадто великий, аби від нього добровільно відмовитися.
Зараз, або ніколи?
Пекін може вважати, що настав слушний час для агресії: коаліції США тріщать по швах через непопулярну ізраїльсько-палестинську війну, Америка перебуває в лихоманці передвиборчої боротьби, а Захід відчуває «втому від війни» в Україні. Однак, якщо конфлікт довкола Тайваню спалахне, то спершу слід очікувати ударів по союзниках США в регіоні — Японії, Філіппінах та Південній Кореї.
У тому ж новорічному зверненні Сі Цзіньпін заявляв, що готовий відкрити «нову главу» в дружбі з Північною Кореєю. Натомість Кім Чен Ин під бій курантів запевнив своїх підданих, що у 2024 році Корейський півострів «наближається до межі збройного конфлікту». За його словами Південна Корея — колонія, чиє суспільство «зіпсоване культурою янкі» і яку потрібно знищити всіма доступними засобами в тому числі і ядерною зброєю. У відповідь президент Південної Кореї Юн Сук Йоль заявив про намір «заблокувати» ядерну загрозу з Півночі й пообіцяв північнокорейському диктатору, що агресія означатиме кінець його режиму. Експерти вважають, що судячи з динаміки розвитку конфлікту, до прикордонних сутичок дійде вже цього року.
Можливо, загроза ескалації в Тихому океані стала причиною виходу зі Східного Середземномор'я найновішого та найбільшого авіаносця США «Джеральд Форд», про що американське командування повідомило в неділю. Авіаносна група «найближчими днями» прибуде на свою базу Норфолк у Вірджінії, «щоби підготуватися до майбутніх розгортань». Варто зауважити, що «Джеральд Форд» пробув біля берегів Ізраїлю два місяці й покидає акваторію в час, коли ситуація на Близькому Сході залишається вибухонебезпечною.
Водночас на противагу твердженню про намір Китаю розпочати війну в Тихому океані, лунають голоси, що такий конфлікт невигідний Пекіну. Економіка Піднебесної й так переживає не найкращі часи, тож це може бути просто психологічним тиском. Але раніше те саме говорили про агресію росії проти України. Вважалося, що нестабільність у регіоні буде згубною для КНР, натомість дешеві енергоносії навпаки стали порятунком для Пекіну. Крім того, ймовірно, Китай зможе ще краще придушувати будь-які натяки на непокору, аніж росія. Тож лише час вирішить, є новорічне привітання Сі Цзіньпіна блефом, а чи початком війни.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
