Продовольча організація ООН попередила: якщо не діяти зараз, глобальна криза цін на їжу може розпочатися вже за 6-12 місяців через блокування Ормузу
Продовольча та сільськогосподарська організація ООН б'є на сполох: перекриття Ормузької протоки здатне спровокувати глобальну кризу цін на продукти харчування вже впродовж найближчих шести-дванадцяти місяців. Торгово-промислова палата України нещодавно також попереджала про подорожчання базових продуктів і закликала не панікувати та не скуповувати харчі масово. Вікно для запобіжних дій швидко закривається, тому рішення, які уряди й аграрії приймуть сьогодні, визначать масштаб удару по глобальній продовольчій системі.

Про це 20 травня повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО). У відомстві підкреслили, що ситуація вже вийшла за межі звичайного транспортного збою і стала початком системного шоку для агропродовольчого ринку. Індекс продовольчих цін ФАО зріс третій місяць поспіль у квітні - під тиском дорогої енергії та збоїв, пов'язаних із ближньосхідним конфліктом. Збурення розгортається поетапно: спочатку дорожчає енергетика, далі - добрива, насіння, врожайність падає, зернові дорожчають - і зрештою зростають ціни на продукти харчування у всьому світі.
Як заявив Максімо Тореро, головний економіст ФАО:
"Настав час серйозно подумати про те, як підвищити здатність країн поглинати цей шок і посилити їхню стійкість, щоб мінімізувати потенційні наслідки."
Найбільше під загрозою перебувають країни Азії, Африки та Латинської Америки - через залежність від імпорту та зростання цін на добрива. Закриття Ормузької протоки порушило потоки енергоносіїв і добрив, що вже призвело до вищих цін і дефіциту в окремих регіонах. Розвиток ситуації залежатиме від рішень урядів та аграріїв щодо використання добрив, імпорту, фінансування та структури посівів - саме ці чинники визначать, чи настане різке зростання цін наприкінці 2026 або на початку 2027 року.
Організація підготувала понад двадцять рекомендацій - короткострокових, середньострокових і довгострокових. Серед пріоритетних - швидке освоєння альтернативних морських і сухопутних коридорів в обхід Ормузу через схід Аравійського півострова, захід Саудівської Аравії та Червоне море. ФАО визнає, що це лише частково знизить масштаб шоку, проте дозволить виграти час.
Серед інших ключових заходів - відмова від обмежень на експорт енергоносіїв, добрив та продовольства, захист гуманітарних поставок від торгових обмежень, а також пільгові кредити для фермерів. ФАО також закликає уряди уникати суцільних субсидій - натомість рекомендує цільову підтримку найбільш вразливих груп через цифрові реєстри. Окремий акцент - на розвитку регіональних продовольчих резервів як буфера на випадок різких цінових коливань.
Україна й без того є одним із лідерів Європи за прогнозованим зростанням продовольчих цін у поточному році. Глобальний шок з боку добрив та енергоносіїв безпосередньо б'є по собівартості виробництва зерна і кормів. У цьому контексті рекомендації ФАО - диверсифікація маршрутів постачання і формування стратегічних резервів - стають актуальними не лише для вразливих країн Глобального Півдня, а й для аграрних економік, зокрема України.
Щоб підтримати найбільш уразливих українців на тлі зростання цін, уряд 20 травня оновив відповідну постанову та дозволив безоплатну роздачу продуктів з держрезерву - хліба, круп і макаронів. Нові правила поширюються на лікарні, школи, дитсадки, будинки-інтернати та малозабезпечених громадян. Рішення стало прямою відповіддю на попередження аналітиків про подорожчання базових харчів.
На внутрішньому ринку ознаки продовольчої напруги вже помітні: ціни на гречку зростають кілька місяців поспіль, і на початку року темп подорожчання прискорився майже вдвічі порівняно з кінцем минулого. Економісти пояснюють це зростанням цін на зернові, сезонними факторами та загальним тиском логістичних і енергетичних витрат - тими самими чинниками, які ФАО виділяє як ключові тригери глобальної продовольчої кризи.