Світ був за крок до перемоги над СНІДом, але все змінила одна проблема
Тестування та профілактику вірусу скорочують саме тоді, коли зʼявився препарат майже стовідсоткового захисту
Смертність від причин, повʼязаних зі СНІДом, у світі впала на 70% порівняно з піковими показниками 2004 року, а антиретровірусну терапію нині отримують понад 32 мільйони людей. Східна Європа та Центральна Азія залишаються єдиним регіоном світу, де смертність від причин, повʼязаних зі СНІДом, і кількість нових випадків продовжує зростати.
Про це у своєму розборі пише видання Meduza, яке проаналізувало ситуацію з фінансуванням боротьби з ВІЛ у світі. Водночас із фінансовим обвалом стався головний науковий прорив у профілактиці ВІЛ за останнє десятиліття - ленакапавір. Це ін'єкційний препарат для доконтактної профілактики, який вводять лише двічі на рік, і у клінічних випробуваннях він показав захист, близький до стовідсоткового.
"Поки вакцина проти ВІЛ залишається недосяжною, ленакапавір - наступна найкраща річ", - заявив глава Всесвітньої організації охорони здоров'я Тедрос Гебрейєсус.
У червні 2025 року препарат схвалило американське Управління з контролю за продуктами харчування та ліками, у серпні - Єврокомісія, а 14 липня 2025 року ВООЗ випустила рекомендацію застосовувати його як додатковий варіант профілактики. Два уколи на рік знімають головну проблему таблеток - необхідність пам'ятати про них щодня, ховати їх від близьких та долати стигму при кожному поході в аптеку.
Вперше в історії новий препарат від ВІЛ пішов до бідних країн майже одночасно з багатими, а не зі звичним розривом у 5-10 років. Глобальний фонд уклав із виробником, компанією Gilead, угоду про постачання. У квітні 2026 року США та Глобальний фонд заявили, що планують забезпечити ленакапавіром до трьох мільйонів людей до 2028 року. Перші партії дійшли до девʼяти африканських країн, а у червні 2026 року свою національну програму запустила ПАР. Компанія Gilead дозволила шести компаніям виробляти дженерики препарату для 120 країн, тоді як Фонд Гейтса, Unitaid та партнери вкладаються в дешеве виробництво цих препаратів, яке може запрацювати вже у 2027 році.
У США та багатьох країнах Європи фірмовий ленакапавір коштує десятки тисяч доларів на людину на рік, тоді як орієнтир для бідних країн - близько 40 доларів. Скоротити цей розрив мають дженерики. Однак багато країн із середнім рівнем доходу залишаються без доступу до препарату, оскільки повна ціна надто велика для системи охорони здоров'я, а дженерики можна продавати лише в країнах із низьким доходом. У Латинській Америці кількість нових інфекцій з 2010 року зросла на 13%.
Обсяги тестування скоротили саме тоді, коли воно найпотрібніше
Профілактичний укол має йти разом із тестуванням: щоб розпочати прийом препарату, людині потрібно спочатку дізнатися про свій ВІЛ-статус. Саме обсяги тестування скорочують у першу чергу, тож новий інструмент профілактики зʼявився одночасно з відкатом системи, через яку він має доходити до людей.
Автори доповіді про програму PEPFAR попереджають, що потенціал ленакапавіру реалізується лише в тому разі, якщо падіння обсягів тестування вдасться розвернути назад, причому швидко. Для Східної Європи та Центральної Азії, де епідемія й далі поширюється, це питання особливо гостре.
Що кажуть у ЦГЗ про ленакапавір
У 2025 році в Центрі громадського здоров'я (ЦГЗ) пояснювали, що в медіа та соціальних мережах почали масово з'являтися повідомлення про нібито створення вакцини проти ВІЛ. Насправді ж мова йшла про препарат ленакапавір, який помилково називали вакциною.
У ЦГЗ наголошували, що ленакапавір не є вакциною, а належить до антиретровірусних препаратів для доконтактної профілактики ВІЛ (PrEP). Його вводять ін'єкційно один раз на шість місяців, що робить препарат альтернативою щоденному прийому профілактичних таблеток для людей із підвищеним ризиком інфікування.
Фахівці також пояснювали різницю між ленакапавіром і вакциною. Якщо вакцина стимулює імунну систему виробляти антитіла та формує тривалий захист від інфекції, то ленакапавір діє лише доти, доки його активна речовина залишається в організмі. Після поступового зниження концентрації препарату його профілактичний ефект слабшає, тому він забезпечує лише тимчасовий захист від ВІЛ.
Психічне навантаження і тривожність зросли не лише через ВІЛ
Раніше ми повідомляли, що через війну українці масово стикаються з психічними розладами - серед українців фіксують посттравматичний стресовий розлад, тривожність, депресію та вигорання. Постійний стрес та невизначеність позначаються на здатності людей дбати про власне здоровʼя, зокрема вчасно проходити обстеження.
Також ми писали, що кіберхондрію через пошук симптомів у Google вже підхопив кожен другий - психологи фіксують новий феномен, коли люди самостійно "діагностують" собі хвороби в інтернеті. Це додатково підвищує тривожність і водночас не замінює реального медичного тестування.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
