Половина українців повідомляють про проблеми з психікою, а кількість підозр на розлади від початку повномасштабного вторгнення зросла у 3-5 разів
Повномасштабна війна перетворила психічне здоров'я українців на одну з найгостріших медичних проблем країни. Мобілізація людей з психічними розладами вже призвела до резонансних трагедій і гострих суспільних дискусій. За оцінками фахівців, близько половини населення вже стикається з тими чи іншими психічними проблемами, а кількість підозр на розлади зросла у кілька разів. Ситуацію описав генеральний директор Інституту медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України Богдан Божук.
Про масштаби психологічної кризи він розповів в інтерв'ю РБК-Україна. За словами Божука, повномасштабне вторгнення кардинально змінило умови праці та життя людей. До традиційних професійних ризиків додалися постійні повітряні тривоги, вимушені переїзди, перебої з електроенергією та економічна невизначеність.
"Наші дослідження свідчать, що українці тепер сплять у середньому на 40 хвилин менше. Додайте до цього економічну невизначеність - у результаті маємо постійне психоемоційне перенапруження, підвищену тривожність та хронічну емоційну втому", - заявив Божук.
Фахівець зазначив, що хронічний стрес позначається не лише на психіці, але й на фізичному стані. Через нього частіше загострюються серцево-судинні, ендокринні захворювання та хвороби системи травлення. Водночас різкого стрибка смертельних серцево-судинних станів - інфарктів чи інсультів - наразі не спостерігається.
Говорити про точну кількість психіатричних діагнозів складно: їх може встановити лише психіатр після добровільного звернення пацієнта. Проте лікарі фіксують різке зростання симптомів, які можуть свідчити про розлади.
За словами Божука, з початку великої війни кількість випадків, коли на основі симптомів можна запідозрити розлади, за різними дослідженнями зросла утричі-вп'ятеро. Найчастіше йдеться про чотири типи розладів:
Якщо до 2022 року ПТСР переважно фіксували серед жителів прифронтових територій та переселенців, то тепер його ознаки спостерігаються у значно ширших верств населення. За оцінками фахівців, близько 10 мільйонів українців потребують психологічної допомоги через наслідки війни. Також Божук навів дані Всесвітньої організації охорони здоров'я: приблизно половина українців повідомляють про ті чи інші проблеми з психічним здоров'ям, тоді як до війни ці показники були у рази нижчими.
На тлі стрімкого зростання потреб в Україні розширили доступ до психологічної допомоги. З початку 2025 року кожен громадянин може безоплатно отримати послуги з охорони психічного здоров'я за базовим пакетом Програми медичних гарантій "Первинна медична допомога". Про умови отримання допомоги, адреси і телефони розповідало Міністерство охорони здоров'я. У 2024 році кількість звернень з ментальних питань зросла вчетверо, а лише за початок 2025 року психологічну підтримку отримали понад 127 тисяч українців.
Безоплатну психосоціальну допомогу можна отримати у сімейного лікаря, терапевта або педіатра - такі послуги інтегровані до базового пакета програми медичних гарантій і надаються у закладах усіх форм власності, що законтрактовані з Національною службою здоров'я України. Понад 22 000 лікарів вже пройшли навчання за міжнародною програмою ВООЗ mhGAP, аби надавати первинну психологічну допомогу та направляти до вузькопрофільних спеціалістів.

У Тернопільському ТЦК та СП після перевірки омбудсмена звільнили п'ятьох громадян: серед них двоє людей із психічними розладами і чоловік із довічною інвалідністю II групи з дитинства. Як йшлося у нашому матеріалі, у Тернопільському ТЦК утримували людей із психічними розладами та інвалідністю - і це не поодинокий випадок. За п'ять місяців 2026 року до Офісу омбудсмена надійшло понад три тисячі скарг на дії військовослужбовців територіальних центрів комплектування.
Схожа ситуація склалася у Вінниці. 44-річний чоловік із хронічними захворюваннями перебував під медичним наглядом у психоневрологічній лікарні. У 2026 році він вирішив підлікуватися - і саме тоді військові ТЦК його мобілізували. Ми детально описували цей випадок: мобілізація пацієнта з психіатричним діагнозом спровокувала розбіжності у версіях і хвилю обурення.