Свавілля ТЦК, "бусіки" та напади: українці розповіли, як ставляться до примусової мобілізації і що хочуть змінити

Чи не кожного дня з'являються відео примусової мобілізації чоловіків, де жінки з боєм відбивають призовників від ТЦК. Журналістка "Україна на Часі" Марія Євстаф'єва поцікавилася у мешканців столиці щодо їх ставлення до примусової мобілізації, яка посилилася останніми днями. Окремо ми поцікавилися, які є варіанти вирішення такої ситуації.

Одна з респонденток зізналася, що має "трохи негативне" ставлення до всього, що пов'язане з насильницькими методами воєнкомів. Так вона відповіла про своє ставлення щодо відео, яке шириться у соцмережах з відповідними методами представників ТЦК. 

Далі студент спочатку задумався, не знаходячи відповідь. Але потім він співвідніс те, що відбувається, з обмеженою кількістю добровольців і складними військовими умовами, в яких ми перебуваємо. І дещо виправдав такі засоби.

"Що вам сказати... В ідеальному суспільстві, напевно, дійсно мобілізація не мусила б бути примусовою. Бо був би достатній попит серед добровольчого складу, але таке життя в наших умовах", - відповів він, додавши, що той чи інший метод мобілізації все одно когось не влаштує. 

Ще одна киянка має думку, що такі відео мають ознаки спланованого ІПСО ворога, а подібні відео розповсюджують звичайні "малороси". На її думку, честь і воля нашої країни залежать від тих чоловіків, які зараз на "нулях". 

Юна дівчина у смугастій кофтинці вважає, що мобілізація у будь-якому разі має бути, бо "ми живемо в такий час, що без цього - ніяк". Але вона додала, що це не має бути примусова мобілізація. 

Чоловік з приємною посмішкою на вустах зізнався, що має негативне ставлення до примусової мобілізації. Слідом за ним ми почули такі ж односкладні відповіді. Як правило, українці навіть не вдаються у подробиці, чому саме у них таке ставлення або що можна змінити. 

Тема примусової мобілізації виявилася неприємною для переважної більшості опитаних нами людей. Втім, поряд з "поганим" ставленням до примусу від представників ТЦК, є розуміння того, що захищати країну все-таки потрібно.

"Але я б свого чоловіка не відправила ...", - зізнавалися нам дівчата.

Серед методів, якими б можна було поповнювати ряди української армії, називалися діджитал-інструменти, розповсюдження інформації про набір, навчання, рекрутинг через соціальні мережі, через новини і інші платформи.

Також кияни перелічували випадки, коли б чоловіків зовсім краще було не чіпати. Наприклад, просили не забирати на війну батьків багатодітних сімей або навіть тих хлопців, які тільки чекають на народження дитини.

"Тому що мама як мінімум не справиться, якщо там 7-8 дітей... Або якщо дівчина вагітна у хлопця. Для неї це буде стрес і можна втратити дитину. І краще не брати молодих хлопців, наприклад, мого віку", - сказала нам на вигляд 18-річна дівчина. 

Ще одна популярна думка: хто хотів боронити країну, вже на війні опинився. Як чоловіки, так і жінки. 

"Я б не розподіляла за гендером. Це важливе для нас усіх. Але так, як зараз це роблять, коли примусово затримують, запихаючи у бусіки - це все жахливо", - зізнається киянка.

Жінки роздумують на цю тему через призму того, якщо б вони мали чоловіків, синів, які б не хотіли воювати. І в такому разі змушувати їх йти на фронт вважають негуманним.

"Тобто якщо людина боїться війни і вона не може тримати зброю у руках, то я не знаю, чим буде краще, якщо примусово цю людину відправлять на поле бою і він загине там одразу", - відповіла дівчина.

Інші опитувані зізнаються, що всі їх рідні чоловіки, брати, батьки, куми та знайомі - вже на фронті. Тому, зізнається жінка, у неї немає проблем з таким питанням або ухилянтами.

"У мене тато - в резерві. І хлопець у мене теж, так скажімо, у резерві. І кожен раз, коли оцей "резерв" підходить до кінця, мені дуже страшно", - каже киянка.

Є перехожі-жінки, які зізнаються, що їх родичі добре знають, як поводити себе у ситуаціях під час перевірки документів представниками ТЦК та СП. Вони тільки сподіваються, що їх силоміць не закинуть у "бобік" і не відвезуть кудись далеко, залишивши без зв'язку з рідними.

Чоловіки додають, що "якщо немає свободи, то немає і сенсу боротьби" та дають пораду, що головне - не порушувати закон, щоб примусово не опинитися у бусіку ТЦК. У більшості з них немає страху. Дехто має фаталістичний підхід і каже, мовляв, якщо мобілізують - то підуть воювати. 

Рекрутинг та пошук операторів БПЛА від 18 років: потреби ЗСУ

Нагадаємо, Міністерство оборони України змінило алгоритм рекрутингу до лав Збройних сил. Цей процес наразі відбуватиметься в чотири етапи. В оборонному відомстві зазначили, що новий алгоритм покликаний замінити застарілі підходи на зрозумілий механізм добровільного долучення до військової служби через центри рекрутингу та онлайн. 

Також ми писали, що Міністерство оборони України запускає рекрутинг операторів безпілотників спільно з проектом Victory Drones. Проект підійде для українців, віком від 18 років навіть без схожого цивільного досвіду, які готові підписати у майбутньому контракт із ЗСУ. Військовий експерт Олександр Мусієнко пояснив, які додаткові можливості рекрутинг операторів БПЛА створює для тих, хто зараз не на фронті але намагається це зробити у найближчий час.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.