Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Як би я хотів” — це була та пісня, яка народилася одразу під час нашої першої зустрічі з Артемом. Це вийшло дуже легко, вже в перший день. Так би мовити, терапевтичним способом — ми одразу сублімували успіхи, бо це був якийсь такий стан, коли ця пісня стала зізнанням. Коли ти говориш людині: “Я дійсно бажаю тобі щастя будь-якою ціною, байдуже, чи буду я з тобою. Я хочу, щоб ти була щаслива. Якщо я не та людина, яка зробить тебе щасливою, то я хочу, щоб точно була людина, яка тебе зробить щасливою”.
Азербайджан, частиною якого був Карабах, засудив вибори та направив на територію невизнаної країни військову техніку
У Нагірному Карабасі у суботу, 9 вересня, відбулись так звані вибори президента. Новим главою невизнаної республіки став Самвел Шахраманян. Україна заявила, що засуджує проведення виборів та не визнає їх результати. Так само вчинили ЄС, Туреччина та інші країни світу.
Відповідну заяву опублікували на сайті Міністерства закордонних справ України. У ній вказано, що вибори у Карабаху "суперечить нормам і принципам міжнародного права, а їхні результати є нікчемними".
"Україна в черговий раз висловлює свою підтримку суверенітету і територіальній цілісності Азербайджанської Республіки в її міжнародно визнаних кордонах та виступає за врегулювання карабаського конфлікту політико-дипломатичним шляхом", - заявили у МЗС.
Засудив ці вибори й Азербайджан. Керівництво країни направило до кордонів з Карабахом військову техніку з перекресленою латинською літерою Z та F. Тим часом прем'єр-міністр Вірменії Нікола Пашинян заявив, що готовий до діалогу з Ільхамом Алієвим (президент Азербайджану)задля деескалації ситуації.
Нагірний Карабах оголосив про свою незалежність від Азербайджану у 1991 році. Тоді невизнану країну підтримала Вірменія. Це пов'язано з тим, що цю територію населяли переважно вірмени.
Бої за територію тривали понад три роки й завершились підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню. Проте сутички на кордонах країн виникали весь час. Найбільша з них відбулась у вересні 2020 року. Тоді загинуло близько семи тисяч осіб.
Завершився інцидент підписанням чергової мирної угоди, а також розміщенням вздовж лінії зіткнення російських миротворців. Але навіть за таких умов сутичок уникнути не вдалось. Вони повторювались у кінці 2022 року, та на початку 2023-го. Тоді ЄС запустив цивільну місію на кордоні Вірменії та Азербайджану.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.