Суд змусив "Київстар" виплатити 5000 грн за блокування номера українця в Німеччині
Самарівський суд визнав блокування номера в роумінгу протиправним і стягнув із мобільного оператора компенсацію за моральну шкоду.
Мобільний оператор заблокував номер українця, поки той перебував у Німеччині, і залишив його без зв'язку напередодні новорічних свят. Київстар уже не вперше ігнорує проблеми абонентів із відновленням доступу до послуг. Цього разу суд встав на бік клієнта: оператор не зміг довести, що блокування було обґрунтованим, і отримав рішення виплатити компенсацію.
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області 9 червня 2026 року ухвалив рішення у справі за позовом абонента до ПрАТ "Київстар". Суддя Оладенко О.С. частково задовольнив позов і стягнув з оператора 5 000 грн моральної шкоди та 66,56 грн судового збору. Позивач спочатку вимагав 100 000 грн компенсації, проте суд визнав цю суму неспівмірною з реальними обставинами справи.
Проблеми у клієнта розпочалися ще на початку грудня 2025 року. Він перейшов із мережі lifecell до "Київстар" і тривалий час не міг отримати QR-код для активації eSIM. Оператор стверджував, що надіслав код у день подання заявки, однак суд критично оцінив цей аргумент: витяг із системи складено іноземною мовою і не підтверджує факт доставки листа саме абоненту. Код клієнт отримав лише наступного дня - 10 грудня 2025 року. Суд зазначив, що це вкладається в поняття "розумного строку" і порушенням не є.
Головним предметом спору стало блокування номера 23 грудня 2025 року. Автоматизована система Fraud Management System зафіксувала 10 дзвінків у роумінгу схожої тривалості та послідовні виклики на одні й ті самі номери - і розцінила це як спробу навмисно збільшити трафік задля фінансової вигоди. Номер заблокували без попередження. На той момент абонент перебував у Федеративній Республіці Німеччина зі статусом особи, що отримала тимчасовий захист. Зв'язок відновили лише 24 грудня 2025 року - через добу.
Суд визнав блокування протиправним: оператор не надав жодних належних і допустимих доказів того, що 10 дзвінків у роумінгу справді мали характер протиправного втручання. Сам факт таких дзвінків є звичайним користуванням послугами, на яке абонент мав повне право.
Чому суд відмовив у повній компенсації
Позивач просив стягнути 100 000 грн, посилаючись на суїцидальну кризу та госпіталізацію після інциденту. Однак суд встановив, що лікування у психіатра розпочалося ще у червні 2025 року - за пів року до блокування. Звернення з приводу суїцидальної кризи відбулося 3 лютого 2026 року - більш ніж через місяць після відновлення послуг. За таких умов прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями оператора та медичними наслідками суд встановити не зміг.
Разом із тим суд визнав: раптове відключення зв'язку за кордоном, позбавлення можливості комунікувати з родиною та екстреними службами, а також фактична ізоляція в чужій країні завдали абоненту реальний психологічний дискомфорт. Клієнт утримував дитину 9 місяців і матір похилого віку, що об'єктивно посилювало тривогу в разі втрати зв'язку. З огляду на короткий строк блокування - менше однієї доби - суд визначив розмір компенсації в 5 000 грн як достатній і справедливий.
Клопотання "Київстар" закрити провадження через відсутність предмета спору суд відхилив. Факт подальшого відновлення послуг не позбавляє споживача права на судовий захист та оцінку правомірності дій оператора в конкретний період.
Судові спори з мобільними операторами в Україні
Клієнти "Київстар" регулярно звертаються до суду через проблеми з обслуговуванням номерів. У рішенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, опублікованому в березні 2026 року, йдеться про те, як шахраї зламали номер абонентки та оформили 18 мікрокредитів, за одним із яких виник борг у розмірі 6 924 грн. Подібні кейси свідчать, що перехоплення номера шахраями стало системною проблемою, яка виходить далеко за межі технічних збоїв.
Паралельно суди розглядають позови, пов'язані із самочинним блокуванням номерів. Сфера електронних комунікацій в Україні перетворилася на новий осередок спорів за права споживачів - від дрібних списань за контент-послуги до багатомільйонних позовів за моральну шкоду. При цьому суди дедалі уважніше перевіряють підстави для обмеження доступу клієнтів і вимагають від операторів документальних доказів порушень, а не лише автоматизованих системних актів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
