Суд визнав бездіяльність ТЦК щодо відстрочки через батька-інваліда протиправною - адвокатка пояснила, що не так з цим рішенням
Окружний адмінсуд зобов'язав військовий центр розглянути заяву про відстрочку від призову через батька з інвалідністю II групи, адвокатка називає такі формулювання занадто розмитими
Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив позов військовозобов'язаного, якому місцевий ТЦК більше двох місяців не надавав відповіді на заяву про відстрочку від мобілізації. Підставою для відстрочки у цій справі стала інвалідність ІІ групи у батька позивача - єдиного родича, здатного його утримувати. Подібна ситуація є типовою проблемою для тисяч українців, адже комісія може довго не приймати рішення або взагалі ухилятися від відповіді по суті. Рішення набрало законної сили у серпні 2024 року.
Справа № 560/6421/24 розглядалася за позовом мешканця Хмельниччини, як зазначає Єдиний державний реєстр судових рішень. Чоловік у січні 2024 року надіслав до ТЦК та СП пакет нотаріально завірених документів, що підтверджували право на відстрочку від призову під час мобілізації на підставі статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Замість рішення позивач отримав два інформаційні листи - у відповідях ТЦК лише повідомляв про необхідність особисто з'явитися до центру та надати копію військово-облікового документа. У березні 2024 року чоловік повторно звернувся із заявою і додав завірену копію посвідчення про приписку до призивної дільниці. Проте ТЦК знову відповів тим самим листом-вимогою.
Суд встановив, що обидва листи мали суто інформативний характер і не містили жодного рішення - ані про надання відстрочки, ані про відмову в ній.
"Суб'єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції", - наголосив суддя Павло Салюк.
Тобто ТЦК, отримавши заяву з повним пакетом документів поштою, мав зобов'язання прийняти конкретне рішення - або надати відстрочку, або письмово відмовити з обґрунтуванням. Натомість центр фактично ігнорував звернення, посилаючись на відсутність особистої явки заявника. Суд визнав таку поведінку протиправною бездіяльністю.
Що вирішив суд і чим зобов'язав центр
Адміністративний позов задоволено повністю. Суд вирішив таке:
- визнати протиправною бездіяльність ТЦК щодо нерозгляду заяви від 26 січня 2024 року та додаткової заяви від 12 березня 2024 року;
- зобов'язати ТЦК розглянути заяву по суті та прийняти рішення - надати відстрочку або відмовити з мотивуванням;
- стягнути з ТЦК на користь позивача судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Суд також зазначив: порушення позивачем правил військового обліку (зокрема ненадання військового квитка) не може бути підставою для того, щоб взагалі не розглядати заяву про відстрочку. Відповідальність за порушення обліку і зобов'язання розглянути заяву - два різних питання, що не залежать одне від одного.
Чому центр зобов'язаний відповідати по суті
Районні ТЦК та СП відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №154 мають серед своїх завдань оформлення відстрочок від призову під час мобілізації та ведення спеціального обліку таких осіб. Саме тому центр є єдиним органом, уповноваженим розглядати подібні заяви, і не має права ухилятися від прийняття рішення. Суд прямо вказав: видання інформаційного листа замість індивідуального акта - це не виконання владних функцій, а їхнє ігнорування.
Документи, які позивач додав до заяви, охоплювали всі необхідні підтвердження: довідку МСЕК про безстрокову інвалідність II групи, пенсійне посвідчення батька, свідоцтво про народження, свідоцтво про розірвання шлюбу, нотаріально завірену заяву про відсутність в батька інших дітей. Все це формувало повний пакет для розгляду питання по суті без особистої явки заявника.
Що не так з такими судовими рішеннями
Діна Дрижакова - адвокатка, керівниця ЮК "Prima Leader Group", вважає, що головна проблема таких судових рішень криється у формулюванні резолютивної частини та специфіці роботи ТЦК. Суди в Україні переважно уникають перебирання на себе дискреційних повноважень органів влади. Тому вони не пишуть «зобов'язати ТЦК надати відстрочку», а пишуть — «зобов'язати розглянути заяву та прийняти рішення». Адвокатка називає недоліки такого підходу:
- Ризик законної відмови після суду: Виконуючи рішення суду, ТЦК може зібрати комісію, розглянути заяву клієнта і... офіційно відмовити у наданні відстрочки (наприклад, знову "не побачивши" якихось документів або трактуючи норми Постанови №560 на свій розсуд). Формально рішення суду буде виконано — заяву ж розглянули. І клієнту доведеться йти на друге коло судового оскарження, вже проти нової відмови.
- Фактор часу: Поки триває суд (перша інстанція + апеляція — це щонайменше 4–9 місяців), правовий статус військовозобов’язаного «підвішений». Виконавча служба може штрафувати керівника ТЦК за невиконання рішення суду, але сам процес примусового виконання може тривати місяцями. У цей час людина перебуває під ризиком.
“Судитися варто не лише заради самого «папірця» з рішенням, а заради створення правового захисту. Людина, яка судиться з ТЦК через ігнорування її права на відстрочку, демонструє повну доброчесність. Це зводить нанівець будь-які звинувачення в «ухилянні»”, - каже Діна Дрижакова.
Адвокатка дає пораду громадянам: Не чекати місяцями. Якщо ТЦК не розглядає заяву у встановлені строки (або строки, визначені Постановою №560), фіксувати бездіяльність адвокатськими запитами та негайно звертатися до суду. Позов — це ваш офіційний доказ юридичного конфлікту з ТЦК, який захистить вас від поспішної мобілізації «одним днем».
Що треба знати про відстрочку через батьків-інвалідів
Багато громадян вважає, що відстрочка надається автоматично, і не отримує необхідних довідок. Між тим вона не надається автоматично - її необхідно оформити самостійно через ТЦК та СП, ЦНАП або застосунок "Резерв+". Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на системній проблемі: подібні випадки свідчать про необхідність реформи мобілізаційних процедур, а люди з законним правом на відстрочку від мобілізації не повинні примусово доводити це право на місці затримання.
Комісія при ТЦК може відмовити військовозобов'язаному у відстрочці від мобілізації з будь-яких причин - Кабінет міністрів не конкретизував їх у своїй постанові. Жодної конкретизації стосовно переліку підстав для відмови постанова №560 не містить, що викликає питання, як суд оцінюватиме законність рішень комісії у разі звернення особи. Хмельницька справа демонструє: навіть якщо ТЦК не відмовляє прямо, а просто мовчить - це вже протиправна бездіяльність, яку можна оскаржити.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
