Шахраї вкрали 28 тисяч гривень із картки Ощадбанку - що вирішив суд
Апеляційний суд підтвердив: Ощадбанк мусить повернути прилучанці кошти, списані шахраями через мобільний застосунок.
Чернігівський апеляційний суд 5 жовтня відхилив скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" і залишив у силі рішення про повернення жінці майже 28,3 тисячі гривень, які невідомі списали з її кредитного рахунку через мобільний банкінг. Суд визнав недоведеною провину клієнтки банку у втраті доступу до платіжних даних, хоча банк наполягав, що операції підтверджувалися правильними кодами. При цьому апеляційний суд одночасно вдвічі з гаком зменшив суму компенсації судових витрат на адвоката - з 28 250 до 10 тисяч гривень.
Про це йдеться у постанові Чернігівського апеляційного суду, текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивачка звернулася до суду ще в листопаді 2024 року, вимагаючи від АТ "Ощадбанк" відновити залишок коштів на картковому рахунку та стягнути списані кошти.
За матеріалами справи, у лютому 2024 року жінка уклала з банком договір комплексного обслуговування й отримала платіжну картку з кредитним лімітом 27 100 гривень. Для активації картки 1 березня вона здійснила покупки у трьох магазинах на суму 466,50 гривні. Наступного дня, 2 березня 2024 року, з її рахунку через мобільний банкінг "Ощад 24/7" двома платежами - на 26 000 та 320 гривень - зникло 26 320 гривень кредитних коштів.
За словами позивачки, жодних смс-повідомлень про вхід у застосунок чи списання коштів вона не отримувала і про зникнення грошей дізналася лише у травні 2024 року, коли банк почав стягувати з рахунку відсотки за кредитом. Вона наголошувала, що:
- нікому не розголошувала паролі, пін-коди чи іншу конфіденційну інформацію;
- у мобільний додаток 2 березня не заходила;
- на момент спірних операцій платіжна картка перебувала безпосередньо у неї;
- телефонний номер, прив'язаний до рахунку, не змінювався з 2020 року.
Жінка кілька разів зверталася до банку - 9 та 13 травня, 20 травня, у вересні та 24 жовтня 2024 року - з проханнями провести службове розслідування й повідомити, куди перераховано кошти. У відповідь АТ "Ощадбанк" двічі пропонувало звернутися до відділення з типовою заявою, фактично ігноруючи суть звернень. 10 серпня 2024 року за заявою жінки внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України - шахрайство.
Що встановив суд щодо обставин списання
Банк наполягав, що вхід у застосунок "Ощад 24/7" 2 березня 2024 року відбувся коректно, з підтвердженням одноразового коду, надісланого на фінансовий номер телефону жінки. За версією АТ "Ощадбанк", клієнтка сама зареєструвалася в оновленій версії системи, але проігнорувала це й не скасувала реєстрацію через контакт-центр, тобто нібито сама сприяла доступу сторонніх осіб до рахунку.
"Трансакції проведено коректно, з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки банку, з правильним введенням паролю, відомого лише держателю", - стверджував банк у листі-відповіді позивачці.
Проте апеляційний суд визнав ці доводи необґрунтованими. Колегія суддів звернула увагу, що відповідно до роздруківки повідомлень від банку 2 березня о 13:31 на телефон жінки надійшло лише одне повідомлення про вхід у мобільний банкінг - без коду чи пароля для входу, попередження про вхід з іншого пристрою чи повідомлення про переказ коштів. Крім того, вхід до системи того дня здійснили з пристрою TECNO KD7, тоді як усі попередні входи позивачки - у 2020, 2022 та 2023 роках - фіксувалися з іншого пристрою, ZTE Blade A7 2020.
Суд також зазначив, що смс-інформування по картці взагалі не було підключене, а надана банком інформація про входи в систему виявилася суперечливою й не узгоджувалася між собою. Апеляційний суд наголосив, що саме банк як надавач платіжних послуг мав довести, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті пін-коду або іншої інформації для ініціювання платежів - а таких доказів АТ "Ощадбанк" не надав.
Не переконали суд і доводи банку про те, що жінка звернулася із заявою про спірні операції лише через два місяці, 20 травня 2024 року, що нібито позбавило банк можливості оперативно відреагувати. Суд встановив, що вперше вона зателефонувала до контакт-центру ще 9 травня 2024 року - в межах встановленого законом 90-денного строку для оскарження операцій, а дізналася про списання лише 27 квітня, після нарахування відсотків за кредитом.
Яке рішення ухвалив суд
Чернігівський апеляційний суд дійшов висновку, що Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області правильно задовольнив позов частково ще 30 березня 2026 року. Резолютивна частина постанови апеляційного суду містить такі рішення:
- апеляційну скаргу АТ "Державний ощадний банк України" на основне рішення залишено без задоволення, а саме рішення - без змін;
- з банку на користь жінки стягнуто 28 245,38 гривні, списаних на погашення кредитної заборгованості та відсотків;
- апеляційну скаргу банку на додаткове рішення про судові витрати задоволено частково;
- суму компенсації витрат на професійну правничу допомогу зменшено з 28 250 до 10 тисяч гривень.
Зменшуючи витрати на адвоката, апеляційний суд врахував, що представник позивачки, адвокат Фесик І. А., підготував позовну заяву та брав участь лише у двох судових засіданнях загальною тривалістю 1 година 42 хвилини. З огляду на складність справи та обсяг виконаної роботи, суд визнав заявлену суму 28 250 гривень неспівмірною й привів її у відповідність до реального обсягу наданих послуг.
Чому суди стають на бік клієнтів банків у спорах про шахрайство
Апеляційний суд послався на сталу практику Верховного Суду, згідно з якою сам факт коректного введення одноразового коду чи пароля не може достовірно підтверджувати, що саме власник картки сприяв втраті цієї інформації. Якщо банк не доводить безспірної вини клієнта, відповідальність за несанкціоновані списання лягає на фінансову установу.
Суд також нагадав, що відсутність вироку у кримінальному провадженні за фактом шахрайства не є підставою для відмови клієнту в поверненні коштів цивільним судом - кримінальне розслідування і цивільний спір розглядаються незалежно одне від одного.
Раніше Інформатор повідомляв, що у подібній справі дані оператора Київстар допомогли з'ясувати, куди зникли 60 900 гривень з картки Ощадбанку, однак у тому випадку суд, навпаки, відмовив позивачу і задовольнив зустрічний позов банку про стягнення кредитного боргу. Також ми писали, що банк не зумів довести вину клієнта і в іншій подібній справі - суд визнав недоведеним факт сприяння власника рахунку шахраям та ⚠️ Ссилку треба додати вручну.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
