Стефанчук припускає зміну Конституції України після завершення війни - як він це пояснив
Голова Верховної Ради заявив, що вступ до ЄС і досвід війни вимагатимуть перегляду Основного Закону та широкої суспільної дискусії
Україна після закінчення війни має переглянути низку положень Конституції - як задля вступу до Євросоюзу, так і з огляду на новий досвід у сфері безпеки та оборони. Про необхідність конституційних змін заявив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Він підкреслив, що будь-які поправки до Основного Закону мають стати результатом широкого суспільного обговорення, а не кулуарних рішень.
Шлях до ЄС об'єктивно вимагає адаптації національного законодавства, а отже - і змін до Конституції, як це робили інші країни-кандидати на членство. Як повідомляє Укрінформ, окремо спікер парламенту наголосив: вступаючи до Євросоюзу, Україна передаватиме частину своїх повноважень його інституціям - і це також має бути прямо закріплено в Основному Законі.
"Україна, торуючи шлях до Європейського Союзу, повинна буде переглянути велику кількість своїх позицій - як це робили інші країни-кандидати, - задля того, щоб увести у правове поле великий пласт взаємовідносин з ЄС. Ідучи в Європейський Союз, ми повинні зрозуміти, що певну кількість повноважень ми будемо передавати його органам. Тому це також має бути в Конституції України", - сказав Стефанчук.
Стефанчук також зазначив, що після завершення війни Україна має переосмислити питання, пов'язані із системою національної безпеки та оборони, роллю Збройних сил у державі, а також гарантіями прав і свобод громадян. Усі ці теми, на його думку, потребують не поспіхом ухвалених рішень, а серйозної розмови з суспільством.
"Я це бачу як такі загальні мазки, які після завершення воєнного стану мають бути дуже серйозно обговорені в українському суспільстві, і, можливо, найближчим часом будуть внесені до Конституції України", - резюмував Стефанчук.
Що зміниться і чому це важливо саме зараз
Заява Стефанчука пролунала в символічний день - 28 червня Україна відзначила 30-річчя Конституції. Три десятиліття тому Основний Закон ухвалювали в принципово інших геополітичних умовах - без повномасштабної війни та без офіційного статусу кандидата на членство в ЄС. Наразі обидва чинники одночасно тиснуть на необхідність оновлення документа.
Вимога адаптувати конституційне законодавство під стандарти ЄС - не українська особливість. Через це пройшли всі країни, що вступали до Союзу: від Польщі та Чехії до балтійських держав. Вони передавали частину суверенних повноважень наднаціональним інституціям і фіксували це у своїх основних законах. Для України це означає: євроінтеграційний курс, закріплений у Конституції ще раніше, тепер потребує наповнення конкретним правовим змістом.
Питання безпеки і оборони у Конституції набуває іншого виміру після більш ніж чотирьох років повномасштабного вторгнення. Роль армії, повноваження силових інститутів, гарантії прав громадян в умовах воєнного і післявоєнного стану - усе це потребує переосмислення на рівні Основного Закону. Стефанчук не назвав конкретних термінів змін, однак дав зрозуміти: процес має розпочатися невдовзі після завершення воєнного стану.
Україна відзначила 30 років Конституції
До ювілею держава відреагувала і символічними жестами. Укрпошта випустила марку до ювілею Конституції України - спеціальний випуск, присвячений 30-річчю Основного Закону. Це вже усталена традиція відзначати державні дати через філателію, яка перетворює символіку на частину повсякденного життя.
Свій внесок у святкування зробив і НБУ - срібна монета до ювілею стала колекційним виданням регулятора. Пам'ятна монета увійшла до офіційного обігу і присвячена 30-річчю головного документа країни.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
