Україна потребує реформи в галузі держуправління
Останнім часом створена антикорупційна вертикаль (НАБУ і САП, ВАКС) над створенням якої так завзято працювали активісти і незалежності якої так раділи, чи не щодня продукує яскраві новини. Деякі з них, такі як вирок одіозній судді з Дніпра, викликають захоплення. А інші - багато питань. Адже останнім часом під антикорупційний вогонь потрапила низка відомих людей, яких ті самі активісти називали взірцем патріотизму та людьми з бездоганною репутацією. Хто з яскравих реформаторів опинився на лаві підсудних? За що? Та як так сталося? Розбирається Інформатор.
1 березня Апеляційна палата ВАКСУ переглянула попереднє рішення суду і вирішила взяти ексголову Нафтогазу Андрія Коболєва під варту. Щоб уникнути цього, впродовж п’яти днів Коболєв має внести заставу 229 млн грн. Андрію Коболєву, підозрюваному у присвоєнні 10 млн. доларів під виглядом премії, загрожує від 7 до 12 років в'язниці з конфіскацією всього майна.
Справа, у рамках якої Коболєва звинуватили в розкраданні 229 млн грн, стосується виплати премій за перемогу в Стокгольмському арбітражі над "Газпромом" у 2018 році. Тоді українська компанія відсудила в російського газового монополіста 4,6 млрд дол у справі про транзитний контракт. У тому ж році наглядова рада державного "Нафтогазу" затвердила рішення про виплату премій правлінню НАК.
Передбачалося, що розмір винагороди становитиме 1% від суми виграшу, тобто 46 млн дол або 1,27 млрд грн. Згодом Коболєв заявив, що отримав лише першу частину виплат, а решта начебто була заморожена через політичний тиск.
Щодо отримання першого траншу жодних питань нема. Із загальної суми – 21 млн дол – тодішньому керівнику "Нафтогазу" заплатили 261 млн грн, що за тодішнім курсом перевищувало 10 млн дол. У тому ж 2018 році за заявою депутата від ОПЗЖ Василя Німченка Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження, але підозру в цій справі Коболєв отримав лише 19 січня 2023 року.
Детективи НАБУ наголошують, що ключова проблема – порушення постанови Кабміну, яка обмежує суму річної премії керівника компанії 24-ма окладами. Сума ж 261 млн грн суттєво перевищила допустимий рівень винагороди.
Адвокати Коболєва впевнені, що він не порушував згадану постанову. За їхніми словами, документ у тій редакції містив пункт, який дозволяв виплачувати винагороду коштом чистого прибутку компанії, якщо таке рішення ухвалила наглядова рада державної компанії. Захист екскерівника "Нафтогазу" наголошує, що звинувачення про виплату собі премії теж не відповідає дійсності.
В інтерв'ю Liga.net Коболєв заявляв, що керівництво «Нафтогазу» отримало багатомільйонні премії у 2020 році за виконані перед держбюджетом зобов'язання щодо відрахування податків та частини прибутку. За його словами, кожен із директорів та членів правління НАК отримав премії в межах максимально дозволеного ліміту, прописаного у контракті кожного співробітника «Нафтогазу».
Адвокам Масі Наєм звертає увагу на лист від Джона Гербста, колишнього посла США в Україні, який зараз обіймає посаду старшого директора Євразійського центру Атлантичної ради.
“Він підтверджує, що Андрій Коболєв був одним із перших, хто приїхав у Вашингтон відразу після початку вторгнення, щоб мобілізувати політику США на підтримку України, і потім приїздив знову і знову на зустрічі з сенаторами, конгресменами, делегатами ОБСЄ та посадовцями Держдепартаменту США. На думку Гербста, Коболєв зробив унікальний внесок в енергетичну політику США, спрямовану на протидію російській агресії. Гербст зазначає, що досвід Коболєва в енергетиці допоміг посилити санкції проти російського енергетичного сектору, а його репутація зіграла не останню роль у збільшенні технічної та фінансової допомоги США для енергетичної галузі України. Зараз Коболєв працює в Наглядовій раді «Київстар» і сприяє співробітництву США та України в галузі кібербезпеки”, - пише Масі Наєм.
Ексголову аеропорту "Бориспіль" та авіакомпанії МАУ Євгена Дихне 1 березня засудили до 5 років позбавлення волі. Там зазначається, що Дихне та начальника служби орендних відносин визнали винними у зловживанні службовим становищем, що завдало понад 15,7 млн грн збитків. Це злочин за ч.2 ст.364 ККУ.
Партнер юридичної компанії "Міллер", адвокат Олексій Носов вважає, що в цій справі корупції немає.
“Євгеній Дихне, будучи в.о. гендиректора аеропорту "Бориспіль", у 2016 році підписав договори, за якими площі летовища передавалися потенційним орендарям на час, поки Фонд держмайна проводив конкурс. Фонд – розпорядник не квапливий, який не працює за KPI у вигляді строків, і конкурси за договорами, які сьогодні стали фатальними для Дихне, тривали близько двох років. Це означає, що два роки пасажири аеропорту не отримували б послуги в непрацюючих закладах, а сам аеропорт мав би сплачувати покриття експлуатаційних витрат на не орендованих площах замість того, щоб отримувати надходження від орендних платежів. Аналогічні договори підписували усі директори "Борисполя", починаючи з 2011 року, бо проблема виникла не вчора, а її рішення придумав не Дихне. Їх було підписано близько 150. За керування Дихне аеропорт "Бориспіль" вдвічі наростив пасажиропотік та вийшов із фінансових збитків у великий плюс: у 2016 році прибуток склав 1,7 млрд грн. При цьому, його обвинувачують у зловживанні службовим становищем, що завдало понад 15,7 млн грн збитків, тобто у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 364 ККУ”, - пояснює юрист.
Олексій Носов звертає увагу, що в отриманні неправомірної вигоди самого Євгенія Дихне не звинувачують. Те, що будь-якого його особистого інтересу у цій справі немає визначено і в рішенні суду.
Андрій Пивоварський був міністром інфраструктури в уряді Арсенія Яценюка (з 02.12.2014 до 14.04.2016). 14 квітня 2016 року Верховна Рада відправила у відставку Кабінет міністрів на чолі з Яценюком. 22 лютого 2023 року колишньому міністру інфраструктури України і його першому заступнику повідомили про підозру у зловживаннях, що завдали державі збитків на суму понад 30 млн доларів США (ч.2 ст. 364 КК України).
Пивоварський у Facebook прокоментував підозру та зазначив, що саме Мінінфраструктури має займатися регулюванням питань, пов’язаних із портовими зборами. Наказ, про який йдеться в підозрі, попередньо погодили низка міністерств і відомств, його підтримали на засіданні Кабміну.
За версією слідства, у липні 2015 року тодішній міністр і його заступник, який також очолював Тарифну раду Мінінфраструктури, забезпечили ухвалення наказу, який дозволив приватним компаніям стягувати корабельний збір із суден у порту Південний разом із ДП АМПУ в пропорції 50:50. При цьому за законом збір мало право стягувати лише держпідприємство, бо акваторія належить державі, сказано в повідомленні.
«За результатами експертизи, лише в 2017—2021 роках через незаконний наказ держава недоотримала понад 30 млн доларів США, які й інкримінують підозрюваним. Але слідство вивчає наслідки дії схеми протягом наступних періодів», — додали в НАБУ.
"Я вважаю підозру Андрію Пивоварському незрозумілим і неправильним кроком. Я особисто знаю Андрія 15 років. Добре знаю кейс, що лежить в основі кримінальної справи. Але не вірю в те, що Андрій може бути замішаний в корупції. А якщо таки була корупція і є докази, то чому чекали 8 років? А зловживання владою і збитки державі можна пред’явити будь-якому державному менеджеру. Тим більше таким як Пивоварський, які старались поміняти систему. Було б бажання. Я думаю, що справа розвалиться в суді, і Пивоварський буде оправданий. Але ж ці суди тягнутимуться роками, і всі ці роки йому доведеться жити з цим клеймом. Таким незрозумілим переслідуванням прогресивних держаних управлінців ми суттєво зменшуємо шанси на залучення у державне управління правильних людей”, - написав екс-голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишін.
“Підозра ексголові Нафтогазу України Андрію Коболєву виглядала як помилка. Помилка, яку виправив суддя антикорупційного суду. Якби цим все і закінчилось, то можна було б говорити про хворобу зростання, про випадковість. Про те, що систему характеризує не помилка, а реакція на помилку. Але одразу після підозри Коболєву з‘явилася підозра колишньому міністру інфраструктури Андрію Пивоварському. Потім допити гендиректора Укрпошти Ігоря Смілянського. А потім апеляція на рішення суду першої інстанції по Коболєву з безглуздим рівнем застави. Якого дуже хочуть таки арештувати якраз на річницю виграшу справи у Газпрому. Ну а що, керівництву Газпрому зараз погано, Європа не замерзла, ринки втрачені, прибутки не ті, треба ж людей розрадити. А чутки кажуть, що скоро будуть підозри ще кільком людям з бездоганною репутацією, які впроваджували реформи. Хіба це може бути випадковістю? Чи можемо ми говорити про помилки? Чи це вже стратегія? хтось вбиває величезний клин між громадянським суспільством і антикорупційними органами. І це вже працює. З другого боку, це чіткий сигнал всім притомним людям, які після війни можуть думати про реформи. Сигнал — не лізьте. І не думайте йти робити реформи. Бо ви за це дорого заплатите. Хто виграє від таких системних дій, кожна з яких виглядає як безглузда помилка? Українські корупціонери. Виграють від дій антикорупційної інфраструктури. Яка має створювати їм проблеми, а не надавати переваги. Які заразом святкують перемогу над колективним Заходом. «Дивіться, ви самі просили створити антикорупційну інфраструктуру. Ми ж створили. Все як ви вимагали. А тепер ми зруйнуємо інші ваші реформи з допомогою вашого з інструменту», - прокоментував ситуацію інвестиційний банкір Сергій Фурса.
Екс-радник міністра МВС, офіцер ЗСУ Віктор Андрусів вважає, що зараз українці мають як ніколи бути згуртованими та не відволікатися на дріб’язкові чвари.
“Поки на Східному фронті без змін, внутрішні питання вийшли на перше місце. Давайте сратись з премії Коболєва, з конкурса на директора НАБУ, давайте обмусолювати кадрові рішення і призначення, побажання типової співробітниці податкової і інший треш. В якусь мить я коли це все почитав і подивився, то і мені здалося, що ніякої війни немає. Бо так ми і жили до війни. Вічно сперечались про корупцію, транші МВФ, реформи, кадрові рішення, особисте життя можновладців і тому подібне. Але все це ви обговорюєте виключно тому, що щодня десятки, а в окремі дні і сотні, воїнів віддають свої життя. І от я зрозумів, що всім нам треба знову пережити серйозний страх і шок, щоб навчитись розставляти пріоритети! Зрозуміти, що єдність і підтримка ЗСУ - на першому місці, корупція і політика на другому місці. Наша перемога очевидна, поки ми демонструємо цілісність, навіть ціною прихованих образ, ціною корупції і іншого трешу. Корупція була у 2022 році, і була у великих розмірах. Але нам вдалося вибити ворога з під Києва, Харкова і Херсона. Бо ми сконцентрувались на тому, щоб перемогти окупантів, а не воювати на всі фронти. Я не кажу, що не треба воювати з корупцією. Але зараз час довірити це питання тільки тим, хто за це отримує зарплату. Хай цим займаються безліч створених органів. Публічні розмови і розборки підривають нашу єдність в очах того самого Заходу, який дуже дуже складно і довго йшов до безапеляційної підтримки нас. Ці ж розборки і розмови деморалізують волонтерів, активістів, хлопців на фронті тощо. І повірте, якщо щось і може знищити наші шанси на перемогу - то виключно це. Все решта після перемоги. Повірте, ніщо і ніхто не буде забутий”, - написав Віктор Андрусів.
Народний депутат Ярослав Железняк вважає ці події ознакою великої системної проблеми.
“Виглядає це як протистояння двох надважливих реформ. З одного боку реформа корпоративного управління, де підприємством керують не політики чи Кабмін, а незалежна Наглядова Рада. І вони вирішують рівень премій. І ввести їх в оману, м’яко говорячи дуже складно. І чомусь коли наглядова рада була в Нафтогазі він був прибутковий, а як знесли її- то став знову збитковим. Тому створення знову вже у січні наглядової ради Нафтогазу є вимогою МВФ. З іншого боку, антикорупційна реформа. Де (особливо останнім часом) НАБУ та САП показують чудовий приклад роботи незалежних інституцій. І мають підтримку і репутацію. А попереду у них величезна кількість підозр справжнім топ-корупціонерам, починаючи від розкрадання на закупівлях, і закінчуючи привласнення іноземних грошей на зберіганні ядерних відходів). Протистояння цих двох важливих реформ, точно вигідно тим або тому, хто проти них обох. Хто хоче і далі рулити правоохоронцями по дзвінку і не мати клятих Наглядових Рад з іноземцями…. А замість- мати у Нафтогазі свій «бек-офіс». Прям win-win. Переможе Коболєв (я прям переконаний, що тут він правий, в тому числі у юридичній площині) - послаблять НАБУ. Переможе сторона обвинувачення- скажуть, це буде удар по всій корпоративній реформі. Win-win”, - написав Ярослав Железняк.
Як раніше повідомляв Інформатор, колишня суддя Кіровського районного суду міста Дніпра отримала покарання у вигляді десяти років позбавлення волі за вимагання й отримання неправомірної вигоди у сумі 30 тисяч доларів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.