Словаччина заборонила переробку та продаж українського зерна: чи підірве це рішення «зерновий коридор»

Спочатку Польща, а потім Словаччина під різними приводами обмежили поставки до себе українського зерна. Якщо в Польщі українське зерно обвалило ринок, то в Словаччині заявили про вміст у ньому пестицидів. Проте, наскільки справа тут у пестицидах, а не в тому, що це заважає економіці цих країн?

Державна ветеринарна та продовольча адміністрація Словацької Республіки (ŠVPS SR) провела аналіз 1500 тонн пшениці з України, які вилучили на млині в Коларово. У пробах зерна виявили шкідливий для здоров'я пестицид, який заборонений в ЄС. Про це йдеться у повідомленні словацького міністерства. 

«Згідно з інструкцією, діє сувора заборона на переробку та введення в обіг уже складованого українського зерна та борошна з нього», - йдеться у заяві відомства Словаччини.

Щоб з’ясувати, чи немає заборонених пестицидів в інших партіях, зроблять проби всього зерна та борошна з України, які вже зберігаються в Словаччині. Міністр сільського господарства Словаччини Самуель Влчан поінформує посла України Мирослава Кастрана, а також міністрів сільського господарства країн «Вишеградської четвірки», Румунії та Болгарії про ситуацію на зустрічі у п’ятницю, 14 квітня.

Нагадаємо, що ще в липні 2022 року Самуель Влчан розпорядився посилити контроль за імпортованим українським зерном.

«До того, як ми почали опломбувати всі транзитні вантажівки з українським зерном, була вилучена відносно велика проба українського зерна. Три незалежні акредитовані лабораторії підтвердили нам про випадки наявності підвищеного вмісту залишків пестицидів», - повідомляють словацькі ЗМІ. 

Міністр закликав усіх зернопереробників бути обережними при закупівлі сільськогосподарської продукції з країн за межами ЄС, у тому числі тієї, що легально імпортується до Словаччини.

«Я закликаю зернопереробників не ризикувати своєю доброю репутацією», - наголосив він.

За його словами, якби українське зерно надходило до Словаччини через територію країни-члена ЄС, наприклад через Польщу, то створена система контролю дозволяла б відстежувати такі закупівлі.

Зернові проблеми з Польщею

Через блокування росією Чорного моря Україна, яка входить до країн-лідерів з експорту зернових, шукала інші шляхи поставки своєї продукції. В той час багато говорили про всесвітню продовольчу кризу і для подолання проблеми ЄС скасував мита та квоти на імпорт українського зерна. Було вирішено, що пшениця піде транзитом через Румунію та Польщу. 

З часом це призвело до того, що в Польщі ціна на зерно суттєво впала. Місцеві фермери заявили про своє невдоволення: міністра сільського господарства Хенрика Ковальчика закидали яйцями, а польські підприємці час від часу блокували під’їзні шляхи на кордоні з Україною. Свій протест вони пояснювали тим, що Україні обіцяли лише зерновий коридор для поставок до Північної Африки та на Близький Схід, проте насправді це «обвалило» місцевий ринок.

Все це відбувається на фоні наближення виборів до парламенту Польщі, які мають пройти в осені 2023 року. Через це 5 квітня 2023 року агроміністр Ковальчик подав у відставку, а через два дні після цього новий міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус повідомив, що Україна запропонувала різко обмежити експорт зернових на деякий час. І почала з того, що повністю його припинила, проте залишився транзит. Про це Телус заявив після зустрічі з міністром аграрної політики України Миколою Сольським.

Як довго будуть діяти обмеження для українського зерна у Словаччині поки не відомо. Щодо Польщі, то до 1 липня 2023 року Україна не буде експортувати до сусідньої країни пшеницю, кукурудзу, соняшник та ріпак. 

Чи справа у пестицидах?

Пестициди – це отруйні речовини, які борються зі шкідниками та допомагають отримувати багато врожаю.  Вони діляться на три групи, з яких дві – це надзвичайно небезпечні ядохімікати, які повинні використовуватися лише у виключних випадках.

Пестициди забруднюють ґрунти, повітря, воду, у тому числі підземні водоносні горизонти. При розпиленні пестициди потрапляють на сусідні земельні ділянки, знищують листя дерев та іншу рослинність. Гинуть від пестицидів і комахи. Цілими сім’ями вимирають бджоли, які є індикатором чистого довкілля. 

Ці засоби захисту рослин складають велику частку речовин, використання яких в усьому світі підпадає під дію Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі. Україна приєдналась до цього міжнародного договору у 2007 році.

За даними на жовтень 2022 року, з 1990 року пестицидів у світі стали використовувати на 80% більше, а у 2023 році світовий ринок хімікатів має сягнути 130 мільярдів доларів. Учасниця кампанії Friends Of The Earth Europe Клара Бургін, яка допомагала складати звіт Pesticide Atlas, вважає - наявна продовольча система базується на інтенсивному використанні отруйних хімікатів.

«Кожен рік у світі фіксується 11 000 людських смертей саме від застосування пестицидів. 385 мільйонів людей страждають від отруєння зазначеними хімікатами: 255 млн випадків сталися в Азії та більш як 100 млн — в Африці, 1,6 млн — в Європі», - зазначають у звіті щодо використання пестицидів.

Тому у Європі пропонують скоротити використання пестицидів на 50% до 2030 року. Своєю чергою у грудні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який має врегулювати використання пестицидів та агрохімікатів. 

Європа на шляху до зменшення використання «хімії» та має свій перелік заборонених речових. Проте складається враження, що акцент в історії з перевіркою зерна у Словаччини може відбуватися заради захисту ринку від дешевшого зерна з України, як це було у Польщі.

Чи завадить "зерновому коридору" рішення уряду Словаччини

В міністерстві аграрної політики та продовольства України повідомили, що Україна експортувала у 2022/2023 роках 39,5 мільйонів тонн зернових, зернобобових та борошна. Для порівняння у 2021/2022 цей обсяг складав 45,2 мільйона тон.

Як пише сайт Mind, до 2022 року основним покупцем української агропродукції була КНР із часткою майже 30%. За підсумками 2022 року експорт зернових переорієнтувався на ЄС та склав понад 50%. 

Коли українське дешеве зерно почало замінювати польське, а словацька влада заявила про його можливу небезпечність через пестициди – це «прочитувалося» як сигнали про перенасичення європейського ринку нашим збіжжям та проблеми через це у місцевих фермерів. Крім того, 10 квітня стало відомо, що Угорщина посилить контроль за імпортом зерна з України, щоб точно знати, що збіжжя йде транзитом та не осідає в Угорщині. 

Було вирішено, що ЄС надасть фермерам Румунії, Болгарії та Польщі 56 мільйонів євро як компенсацію за приплив українського зерна та знецінення місцевої продукції. Проте уряди цих країв визнали, що цієї допомоги замало та просили про створення механізму щодо відстеження експорту українського зерна та уникнення демпінгу цін. 

Нові можливі обмеження та наближення збору нового врожаю виглядають несприятливо для українського експорту зернових. Це може говорити про пошук інших ринків збуту для України, а це займе час, якого в нас немає. Тому що приплив валютного виторгу від експорту зерна допомагає економіці воюючої країни вистояти.

Інформатор розповідав, що Україна пропонує розширити зернову угоду на порти Миколаєва.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.