Скільки українців готові повернутися з Польщі до України після війни - результати опитування
Rating Group з'ясувала наміри біженців у Польщі щодо повернення додому та умови, які на це впливають
Повернутися в Україну мають намір 51% опитаних українських біженців у Польщі, проте більшість відкладає цей крок до завершення війни. Найближчим часом готові повернутися лише 8% опитаних, тоді як 43% плануватимуть переїзд лише після завершення війни. Не планують повернення 26% біженців, а 23% не змогли дати чіткої відповіді.
Про це свідчать результати серпневого опитування, проведеного групою Рейтинг, оприлюднені 11 вересня. Ключовою умовою, яка сприятиме поверненню, респонденти назвали безпеку та стабільність в Україні - її обрали 71% опитаних.
Розвиток економіки важливий для 36% біженців, перспективи працевлаштування - для 26%, відсутність внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів - для 21%. Розвиток соціальної інфраструктури та можливість впливати на суспільні зміни назвали по 12% респондентів, а участь у відбудові країни та погіршення умов життя за кордоном - по 11%.
Дедалі більше українців обирають життя за кордоном
Залишитися на постійне проживання за кордоном хотіли б 44% опитаних, не хотіли б - 43%. Серед тих, хто планує залишитися за кордоном, 40% обирають саме Польщу, 17% - іншу європейську країну, а 6% - державу за межами Європи. Ще 37% опитаних не змогли назвати конкретну країну для подальшого проживання.
Найбажанішою допомогою для полегшення життя у Польщі респонденти назвали отримання польського громадянства - таку відповідь дали 35% опитаних. Курси польської мови потрібні 17% респондентів, визнання українських дипломів - 16%, фінансова підтримка - 14%, допомога із соціальною адаптацією - 13%, доступ до медицини - 12%, психологічна допомога - 11%. Допомоги у працевлаштуванні потребують 9% опитаних, а безкоштовного навчання та сприяння в пошуку житла - по 6%.
Можливість отримання польського громадянства розглядають 34% біженців, включно з тими, хто вже подав відповідні документи. Не планують цього 46% опитаних, ще 20% поки не визначилися з рішенням.
Методологія
Терміни проведення опитування: 21-25 серпня 2026 року. Метод опитування: CAWI (Computer-Assisted Web Interview) - онлайн-опитування, за якого респонденти отримують анкету й самостійно її заповнюють. Опитування проведене на платформі онлайн-досліджень "Rating Online" за випадковою вибіркою. Рекрутинг запрошень на CAWI-опитування здійснювався на основі комбінованої випадкової вибірки мобільних телефонних номерів, а також через додаткові запрошення у цільових месенджерах і соціальних мережах.
Для зважування використано змінну зважування: вага коригує статево-вікову структуру українських біженців у Польщі за офіційними даними UNHCR.
- Розмір вибірки: 1000 респондентів
- Аудиторія: українські біженці віком від 18 років, які виїхали з України до країн ЄС через повномасштабне вторгнення Росії і перебувають там на момент опитування
- Репрезентативність: вибірка репрезентативна за віком і статтю (помилка - не більше 3,1% з довірчою ймовірністю 0,95)
Що впливає на рішення про повернення додому
Рішення українських біженців повертатися залежить не лише від грошей, а від цілого комплексу чинників. Про це раніше розповів співробітник Інституту демографії та досліджень якості життя Олександр Позняк.
"Більшість наших громадян, які вимушено виїхали за кордон, працюють на роботах, які не відповідають їхній кваліфікації", - зазначив Позняк.
Науковець пояснював, що навіть коли людина за кордоном заробляє більше, ніж вдома, на це накладається фактор вищих цін у країнах ЄС, а також різниця у соціальному статусі та психологічний дискомфорт від зміни професійного статусу. При цьому головним стимулом для повернення, за словами фахівців, залишається патріотизм і прагнення жити у власній країні, тоді як заклики повертатися просто зараз науковці вважають недоречними, адже люди перебувають за кордоном у відносній безпеці.
Директорка Інституту демографії та досліджень якості життя Елла Лібанова раніше наголошувала, що держава може розраховувати лише приблизно на третину українських мігрантів, і то за умови збереження суспільної єдності. За її оцінкою, найближчим часом Україна не зможе конкурувати із зарплатами та якістю життя європейських країн, тому частину українців за кордоном варто перетворити на лобістів інтересів держави, за прикладом досвіду інших країн з активними діаспорами.
Дані європейської статистики підтверджують ці висновки: станом на 30 червня в Євросоюзі тимчасовий захист мали 4,41 мільйона громадян України, і ця кількість продовжує поступово зростати замість скорочуватися.
Раніше Інформатор повідомляв, що Польща оцінила збитки від війни в Україні у понад 490 млрд злотих, що еквівалентно приблизно 113,5 млрд євро. Найбільше постраждав сектор домогосподарств, чиї втрати становлять 292,1 млрд злотих, а розрахунки охоплюють чотири роки бойових дій - з 2022 по 2025 рік.
Також ми писали, що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про очікування можливих атак Росії на пункти пропуску з Україною, подібних до вже здійснених на кордоні з Молдовою. За його словами, вночі напередодні польські та українські спецслужби відвернули загрозу для одного з прикордонних переходів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
