За словами Прем'єрміністра України Дениса Шмигаля, закордонні партнери не хочуть давати кошти на будівництво захисних споруд для підстанцій в Україні: не розуміють ефективності витрати мільярдів
Прем'єрміністр України Денис Шмигаль 10 вересня 2024 року розповів про стан будівництва захисних споруд для об'єктів енергетики України. За його словами, Держвідновлення почало будувати захисні споруди від ракетних атак для підстанцій Укренерго, однак жоден об'єкт досі не завершений. А західні партнери не хочуть витрачати мільярди коштів, поки не побачать ефективність захисту об'єктів.
Голова Уряду України Денис Шмигаль наголосив, що з 22 підстанцій "Укренерго" захист третього рівня поки що планується завершити для 1-2 об'єктів. На інших роботи будуть законсервовані. Західні партнери не хочуть давати на це гроші, бо не розуміють, чи дійсно створені укріплення та споруди захистять підстанції від російських ракет.
У листопаді 2023 року влада звітувала про абсолютну готовніть об'єктів енергетики України до російських атак. Було запроваджено три рівні захисту об'єктів. Перший (2 млрд грн) - це тимчасові споруди для часткового захисту елементів об’єктів критичної інфраструктури від поодинокого непрямого влучання ракет і "шахедів". Це переважно наповнені піском або біг-беги, або габіони, або якісь інші конструкції. Другий рівень захисту (9,4 млрд грн) - це захист від прямого влучання шахедом та від поодиноких непрямих влучань ракет. В рамках другого рівня захисту Укренерго замовило у серпні-жовтні 2023 року на понад 4,3 млрд грн роботи з захисту трансформаторів на підстанціях, але вони досі не виконані до кінця: відкладалися через брак фінансування, обставини непереборної сили, обстріли.
Третій рівень захисту (67,6 млрд грн) - дороговартісні та складні спеціальні інженерні споруди, які мають захистити об'єкт енергетики від прямого влучання ракет та "шахедів" у 14 областях. Судячи з описів у ЗМІ, підстанція перетворюється на підземний бункер, який не можуть зруйнувати ракети одиночними влучаннями. Саме на їх будівництво не хочуть давати гроші партнери, на яких скаржиться Шмигаль.
"Партнери станом на сьогодні не бачать доцільності продовжувати будівництво одночасно усіх об'єктів. Ми поки що домовляємося, де розпочалося будівництво, провести консервацію. Залишити один-два найбільш близькі до завершення", - підкреслив Денис Шмигаль.
Прем'єр додав, що після випробовування перших завершених проєктів буде ухвалюватися рішення щодо добудови законсервованих об'єктів. Водночас наразі триває будівництво об'єктів першого та другого рівня захисту.
"На 85% сьогодні більшість об'єктів, які мають бути захищені в першій черзі "Укренерго", уже захищені. Держава виділила для цього близько 19 мільярдів гривень, "Укренерго" профінансувала ще 13 млрд грн з коштів партнерів, які виділені як кредити", - зазначає прем'єр, натякаючи на 1 та 2 рівень захисту.
До кінця 2024 року Україна планувала за дорученням президента Зеленського збудувати 3 рівні захисту для основних трансформаторних підстанцій державного "Укренерго". Очолюване тоді ще Мустафою Найємом Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури (Держвідновлення) стало головним замовником щодо цих 22 підстанцій. Роботи розпочалися у квітні 2023 року. Проте були зупинені весною 2024 року через брак фінансування. Проєктні рішення погоджувалися з Генштабом, "Укренерго" та міжнародними партнерами.
Втім, станом на квітень 2024 року заборгованість Мінфіну перед підрядниками, які будували укріплення 3 рівню захисту, за проведені роботи та закуплені матеріали вже перевищила 20 млрд грн. Проте жоден з 22 об'єкт так і не був збудований до кінця.
За словами народного депутата України Олексія Кучеренка, лише на 7 об'єктах будували захисні споруди 3 рівня. Готові вони на 20-30%, біля Києва на одному з об'єктів роботи проведені на 40%. Щоправда, нардеп оцінив захист однієї підстанції у 10-15 млрд грн, а не у 2,2 млрд грн, як розраховано у кошторисі Урядом та Держвідновлення. Також він не вірить, що хоч один об'єкт з 3 рівнем захисту добудують. Нардеп наголосив, що другий та перший рівні захисту могли б вберегти трансформатори, але не спрацювали.
"Є другий рівень - це невеличкі такі бетонні конструкції над трансформаторами, безпосередньо це більш-менш зроблено. Хоча неправильно зроблено, вони не захистили, на жаль, від касетних боєприпасів, коли металеві кульки порозліталися, а це було основне ураження. І от вони пошкодили максимально трансформатори та автоматику іншу. І на це пішло два тижні, через які ковбасило країну. Як це не дивно, від цих кульок максимально могли б захистити - перший простий рівень - це мішки з піском, навіть якби вони по п’ятикратній ціні їх купували, бо були і такі приклади. Але мішки, головне, щоб вони правильно були укладені, і металеві сітки, які б їх тримали, ці мішки з піском, вони би їх захистили і від цих уламків, і від цих кульок. І вони, на жаль, так само не захстили, бо їх дуже халтурно клали. Я це бачив сам, коли ми були на Харківській підстанції і на інших. По суті там гроші списали і зробили абсолютну халтуру", - розповів Кучеренко.
Споруди третього рівня — це, як правило, заглиблені або напівзанурені в землю сталебетонні бункери. Вони є тривалими в будівництві та підходять для нових об’єктів критичної інфраструктури або тих, які переносяться. Для енергетики України їх наразі ще споруджують, пояснює співробітник Генштабу Артем Білик. Проте він наголошує, що для існуючих електростанцій збудувати захист 3 рівня практично неможливо через їхню конструкцію та високу концентрацію обладнання в одному місці.
26 серпня 2024 року основними цілями російської атаки стали саме обʼєкти мережевої інфраструктури України, тобто трансформаторні підстанції та ЛЕП, які забезпечують передачу електроенергії від електростанцій до споживачів. Їх продовжували обстрілювати поодинці й пізніше. Загалом ворог застосував проти України 127 ракет і 109 дронів (збито відповідно 102 та 99). Саме ці 25 ракет та 10 дронів завдали величезної шкоди підстанціям та високовольтним лініям електропередач. До того ж ворог застосував ракети з касетною бойовою частиною - які завдали підстанціям набагато більше шкоди дрібними металевими зарядами. Однією з цілей було створити технічну неможливість видачі потужності з атомних електростанцій. Проте в Україні довелося вводити екстрені аварійні відключення світла на майже 2 тижні.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.