Шмигаль каже, що Україна виконала всі сім рекомендацій ЄС. Про що йдеться
Призначення директора Національного антикорупційного бюро стало останньою вимогою ЄС, якої мав дотриматися Київ, аби зберегти статус кандидата
Україна виконала всі рекомендації Єврокомісії для підтримання статусу кандидата в члени ЄС. Останньою вимогою було призначення директора Національного антикорупційного бюро. Водночас деякі реформи ще тільки розпочато й потребують подальшої уваги для реалізації.
Україна виконала всі вимоги
Україна виконала всі сім рекомендацій ЄС, які були визначені під час отримання статусу кандидата. Про це заявив на позачерговому засіданні уряду прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у понеділок, 6 березня.
На засіданні Кабміну було призначено директора Національного антикорупційного бюро, ним став Семена Кривоніс. Це було остання вимога до України, і тепер Україна має повністю сформовану та незалежну антикорупційну інфраструктуру запевнив Шмигаль.
«З призначенням директора НАБУ ми можемо сказати, що Україна виконала сім рекомендацій ЄС, які були визначені при отримані статусу кандидата. Це демонструє нашу цілеспрямованість у питанні євроінтеграції і наше прагнення вже цього року перейти до початку перемовин про вступ до ЄС», — наголосив прем’єр-міністр.
Які вимоги були до України.
23 червня 2022 року, одночасно із затвердженням статусу кандидата в ЄС, Україна взяла на себе зобовязання до листопада виконати низку реформ. Йдеться про сім пунктів, виконання яких означає, що статус кандидата збережеться:
- реформа Конституційного суду — Україна мала ухвалити та запровадити законодавство щодо відбору суддів;
- судова реформа — йдеться про завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної ради суддів;
- антикорупційна реформа — призначення керівників САП та НАБУ, забезпечення належної динаміки розгляду судових справ та виконання судових рішень;
- боротьба з відмиванням коштів — Україна мала узгодити законодавство зі стандартами Групи з фінансових заходів ЄС;
- втілення антиолігархічного закону — Верховна Рада мала запровадити антиолігархічний закон з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії;
- узгодження аудіовізуального законодавства з європейським — Україна мала узгодити свої правові нормі Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надати повноваження незалежному медіарегулятора;
- законодавство про національні меншини — влада мала завершити реформу законодавчої бази щодо національних меншин.
Що цьому передувало
30 січня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Україна має амбітну мету стати членом ЄС уже через 2 роки. 2 лютого відбулось спільне консультаційне засідання представників Єврокомісії, на чолі з Урсулою фон дер Ляєн, з президентом Володимиром Зеленським, Шмигалем та членами Уряду України. Урсула фон дер Ляєн пообіцяла Україні вступ до Євросоюзу.
3 лютого відбувся саміт ЄС, на якому підтвердили кандидатський статус України. На ньому Україна та ЄС схвалили план пріоритетних дій на 2023–2024 роки щодо інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу.
Інформатор повідомляв, про те, що Шмигаль заявив про затвердження антикорупційної програми, яку від України вимагали країни ЄС та G7. Ми також розповідали про те, що Зеленський у Львові зустрівся з президентом Європейського Парламенту Робертою Мецолою. Обговорили початок вступу України в ЄС уже цього року
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
