Шмигаль повідомив про затвердження антикорупційної програми, яку від України вимагали країни ЄС та G7
Як працюють антикорупційні органи і чи вкладаються вони у терміни в своїй роботі - буде видно в режимі реального часу
Кабінет міністрів України затвердив Державну антикорупційну програму (ДАП), на ухваленні якої наполягали країни ЄС та G7. Тільки маючи таку програму Україна може стати членом Європейського Союзу. ДАП передбачає створення чіткої системи для боротьби з корупцією, націленої на результат, а не ілюзію роботи антикорупційних органів.
Про це повідомив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
"Сьогодні Уряд затвердив Державну антикорупційну програму, яка є ключовим інструментом реалізації Антикорупційної стратегії 2021-2025. Програма містить заходи, спрямовані на підвищення ефективності системи запобігання корупції в різних сферах суспільного життя, формування негативного ставлення до корупції в суспільстві та забезпечення невідворотної відповідальності за корупцію", - сказав він.
Шмигаль зазначив, що такий важливий документ "повинен залишатись живим, відкритим для пропозицій і доповнень", тому уряд працюватиме в цьому питанні з парламентом, а також з іншими стейкхолдерами й керівниками антикорупційних органів.
Що передбачає ДАП?
ДАП передбачає понад 1 700 заходів у 15 сферах для зменшення рівня корупції, повідомляють у Кабміні. Зокрема, у судочинстві, обороні, правоохоронній діяльності, державному регулюванні економіки, митній справі та оподаткуванні, містобудуванні та управлінні земельними ресурсами, корпоративному управлінні державними підприємствами, освіті, охороні здоров’я, соціальному захисті тощо.Також серед пріоритетів – забезпечення невідворотності відповідальності за корупцію та підвищення ефективності системи протидії їй.
Що буде показником того, що ДАП виконується?
Одним з ключових елементів ДАП є система індикаторів. Вона дозволить у режимі реального часу здійснювати моніторинг і оцінку результатів. Заплановані заходи антикорупційних органів мають здійснюватись відповідно до визначених чітких термінів.
Як повідомляв Інформатор, на саміті Україна-ЄС, який проходив у Києві 3 лютого, лідери ЄС зазначили, що Україна виконала 72% усіх завдань від Євросоюзу. Єврокомісія оприлюднила звіти про перспективи членства України у ЄС та надала певні рекомендації щодо подальшої роботи. Зазначалося, що на деяких напрямках Київ справді показав поступ. Вдалося запустити роботу Вищої ради правосуддя, парламент ухвалив закони про медіа та національні меншини, ще у липні 2022-го призначено нового керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), а антикорупційні органи в останні місяці суттєво активізували свою роботу та дали старт гучним справам.
Але є сфери, де Захід прогресу досі не бачить. Україні ще необхідно призначити керівника НАБУ, завершити відбір членів до ВРП та ВККС, а найголовнішим каменем спотикання залишається реформа Конституційного суду.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
