Що думають про політику путіна в Китаї та Індії

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Індія та Китай займали позицію мовчазної підтримки путіна. В умовах відкритого ядерного шантажу кремля Інформатор спробував розібратись, якою буде позиція двох найбільших країн Азії.

Перед початком вторгнення в Україну, путін відвідував Пекін, щоби заручитися підтримкою китайського керівництва. Очевидно, у домовленості входило, що початок бойових дій відбудеться після Зимової олімпіади.

Схоже, путін переконав президента Китаю Сі Цзяньпіня, що легко впорається з анексією України й завдасть ганебної поразки глобальному Заходу, який роз’єднаний і млявий. Однак, ми виявилися не по зубах кремлівській військовій машині, а західні союзники показують єдність між собою та надають потужну підтримку Україні.

На цьому тлі речник Міністерства закордонних справ Китаю Ван Венбін каже, що його країна готова співпрацювати з рештою міжнародного співтовариства для деескалації бойових дій. Він також закликав, пише Reuters, «взяти участь у діалозі й консультаціях, а також знайти спосіб розв’язувати питання безпеки для всіх сторін». Проблема в тому, що перемир’я й заморозки лінії фронту після успішного контрнаступу ЗСУ потребує саме кремль.

Але перед тим Китай звинуватив США в створенні напруги та нагнітанні тривоги довкола російських військ біля українських кордонів.

«Індія не Китай»

На останньому засіданні Радбезу ООН, який було присвячено реакції світового співтовариства на так звані «референдуми», позиції Китаю та Індії прозвучали суголосно — мир за всяку ціну. Звісно, мається на увазі, що платити має саме Україна.

Попри зовнішню подібність, вважає експерт-китаєзнавець Артур Харитонов, ставлення цих країн до конфлікту абсолютно не схожі.

«Індія нейтральна, але ментально вона на стороні України… Індія, хоча й займає фактично нейтральну позицію, не союзник росії геополітично. Вона загалом проти війни. Їй важливо, щоби встановився мир і байдуже, на яких умовах», — каже пан Артур.

У випадку ескалації подій до ядерної війни чи безпосереднього збройного втручання Заходу в бойові дії, Індія опиниться в опозиції до кремля, переконаний експерт. Він каже, що ми ще побачимо серед політичних кіл цієї держави певні зсуви щодо оцінки подій на нашу користь.

Водночас китайський істеблішмент має різко негативні почуття до українців. Пан Харитонов каже, що «вони нас ненавидять», адже революція Парасольок у Гонконзі надихалася революцією Гідності. Для Китаю поразка України в протистоянні з росією потрібна хоча б для того, щоби продемонструвати безперспективність повстань проти авторитарних режимів.

Між Китаєм та Індією доволі напружені стосунки й територіальний конфлікт. Показово, що на саміті Шанхайської організації співробітництва президент Китаю не тільки не зустрівся з прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, але й не привітався, коли стояв поруч на груповому фото.

Ні Китай, ні Індія не збираються кидати росію, принаймні зараз. Їхні країни стали найбільшими покупцями російської нафти. Тим часом стрибки цін на продовольство та енергоносії, викликані війною, є великим головним болем для двох азійських лідерів.

«Ловити рибку в мутній воді»

Пори те, що економіка Піднебесної переживає не найкращі часи, Пекін може собі дозволити й надалі підтримувати нестабільність у світі. Така ситуація може бути йому на руку.

«Пекін, де факто, і є спонсором цієї нестабільності. Китаю цікаво дивитися, що буде далі. Економіка Китаю не помре наразі, хоч вона й  у важкій ситуації. Вони дивляться, розумієте, вивчають, як усе буде працювати в умовах війни. У Китаї готуються до відвоювання Тайваню», — каже Артур Харитонов.

Китайські істеблішмент розглядає події в Україні як можливість підготуватися до майбутнього протистояння з Заходом. Якщо дивитися на ситуацію через призму такої підготовки, то витрати Китаю внаслідок цієї політичної нестабільності, можуть бути цілком виправданими.

Пан Харитонов нагадує, що принаймні два роки тому група «Вагнера» мала у своєму складі китайців. Очевидно, що це були представники китайських спецслужб, які переймали досвід ведення бойових дій у росіян.

Крім то того, Пекін використовує кризу, як можливість. Зокрема санкції, які західний світ наклав на москву, дали змогу Піднебесній отримати доступ до дешевих енергетичних ресурсів.

На що готовий Китай

Водночас у Пекіні розуміють, що якщо вони розпочинають відкриту підтримку росії, наприклад надсилатимуть озброєння і війська, це може стати останньою краплею для антикитайського пулу країн. У такому разі на світ очікує дуже серйозна криза, аж до Третьої світової війни.

«На мою думку, Китай ще не готовий до такого. Наразі ні. Скажімо так, до Нового року точно… Але з Китаєм не завжди можна прослідкувати процеси. Його владна еліта — дуже герметична структура, яка видає назовні мало інформації», — каже пан Артур.

Якщо росія зважиться на ядерний удар, то на це буде мовчазна згода КНР. Оскільки це матиме вагомі наслідки, путін має заручитися підтримкою Пекіна, вважає експерт.

«Чи проходили якісь такі перемовини ми не знаємо, — каже пан Артур. — ми знаємо тільки, що відбулася зустріч путіна й Сі Цзіньпіня за зачиненими дверима. Потім путін розпочав мобілізацію… Ми розуміємо, що було повідомлено Китай про ці плани, але що там обговорювали, ми не знаємо точно».

CNN пише, що Державний департамент США не бачить ознак того, що Китай готується допомогти путіну в його вторгненні в Україну або в ухиленні від санкцій. А видання Politico повідомляє, що США та їхні союзники сподіваються залучити Індію та Китай, аби надіслати путіну недвозначне повідомлення: використання ядерної зброї паралізує економіку росії. От тільки незрозуміло, що захід може запропонувати Піднебесній за таку підтримку.

Раніше Інформатор писав як росія стає економічною колонією КНР. А також про те, як соцмережі розповсюдили повідомлення про військовий переворот у Китаї. А також можна почитати про те, що не було жодних ознак надання росії зброї Китаєм.

Богдан Зосимчук