Щедрий вечір: коли та як його святкують в Україні та до чого тут Старий Новий рік

Коли треба щедрувати, коли посівати та куди вести козу

Щедрий вечір: коли та як його святкують в Україні та до чого тут Старий Новий рік
Щедрий вечір

Вечір 13 січня з давніх давен називався Щедрим. Це одне з найяскравіших та найвеселіших календарних свят. Щедрування з водінням Кози та Чорта. Колядки та ворожіння. Все це традиційно було пов’язане зі святкуванням нового року. Чому це відбувається через два тижні після того, як ми вже зустріли новий рік? Які традиції Маланки можливо продовжувати у місті? Розбирався Інформатор.

Чому новий рік в Україні святкують двічі?

Відверто кажучи, 14 січня за Григоріанським календарем дорівнює 1 січня за Юліанським. Юліанський календар запроваджений з 1 січня 45 р. до н. е. Юлієм Цезарем. 4 жовтня 1582 року Папа Римський Григорій XIII ввів в обіг Григоріанський календар, який нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Від часу виникнення григоріанського календаря його відкинули представники тогочасного православного кліру. Навіть Петро І був змушений дослухатися до духовенства. Тож в Російській імперії він ввів юліанський календар. Той рік стали називати 1700 роком від Різдва Христового замість 7208 р. від створення світу. 

На теренах України у складі Речі Посполитої з 1582 р. у документах застосовували григоріанський календар до її приєднання до Московського царства у XVII ст., крім Волині, Галичини та Правобережжя. Перехід на григоріанський календар було запроваджено в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року — цей день стали вважати 1 березня 1918 року. У СРСР також користувались григоріанським календарем.

Але ціла низка православних церков не погодилась жити за григоріанським календарем, залишивши собі юліанський. Тож дати за загальноприйнятим григоріанським календарем ми називаємо “за новим стилем”, а за юліанським, який використовують лише деякі православні - “старим стилем”. Через неточність юліанського календаря, він відстає від григоріанського на 2 тижні.

Щедрий вечір або Маланка

Традиції Щедрого вечора мають дуже давнє коріння та сягає дохристиянської доби. За християнським календарем це день преподобної Меланії (Меланки, Маланки, Миланки), тож давнє свято отримало нове ім’я. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні свята та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки.

За стародавнім міфом, у язичницького бога Лада була донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна. Одного разу лютий змій викрав Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому на Щедрий Вечір ріжуть свиню. Адже Васильчик був покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, а зі свинячих ніжок варили «дриглю», щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків.

Багатий стіл запорука майбутнього багатства

Зранку 13 січня господині починали готувати щедру кутю. На відміну від багатої, яку готують на Різдво, її можна заправляти вершковим маслом. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.

Піст закінчено, тож ніяких обмежень щодо столу немає. Вважається, що чим більше розмаїття на столі в цей вечір, тим щедрішим буде наступний рік. При чому готувати в цей день рибу було поганою прикметою, щоб через неї не упливло з дому щастя. А от свинина вітається в усіх можливих варіантах, адже ця тварина символ добробуту: 

  • холодець, 
  • кров’янка, 
  • ковбаси, 
  • верещака, 
  • сало, 
  • фаршировані поросята тощо.

Щедрування

Ввечері 13 січня дівчата та парубки збирались у ватаги та обходили оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів відбуваються після заходу сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.

 

На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Маланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.

 

Крім того, ввечері 13 січня “Водили Козу”. «Коза» — це своєрідна ритуальна вистава. Під час ритуалу і згідно з текстом пісні Дід «убиває» Козу палицею, а потім «тужить» за нею й намагається оживити. Це йому вдається за допомогою ритуальних дій — співу та пританцьовування, а також дарів, що мають піднести господарі. Ідея перемоги життя над смертю, мала для давніх скотарів та землеробів велике значення в період зимового сонцестояння, коли було ще так далеко до веснию

Колись це був магічний обряд активізації природних сил. Очільником ритуального дійства був Дід-жрець, який під час ритуалу приносив Козу в жертву поганським богам, отримуючи взамін для людей майбутнє тепло, урожай і життя. Але за століття християнства ця традиція перетворилась на веселу гру. 

14 січня, коли тільки-но починає світати, хлопці йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком.

 

Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, посівати дівчатам не годиться.

Ворожіння

З щедрою кутею пов'язано багато побутових обрядів. Так, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби «Новий рік зустріти в мирі і злагоді». Хлопці, котрі перед цим «отримали гарбуза», вдруге засилали сватів з надією на згоду.

Ввечері цього дня дівчата ворожили. Ось вам кілька варіантів, які ми можемо повторити і зараз:

  • Дівчата виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою — таким і буде суджений: гарним, веселим, як сусідній собака, або незалежним, мов дворовий кіт;
  • біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки;
  • кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!». Хто присниться, з тим і випаде одружитись; 
  • перед сном кладуть в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: «Суджений-ряджений перевези через місток». Дівчина побереться з тим, хто їй наснився.

Про те, як варити кутю, Інформатор писав тут.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube