Шатдаун та торговельна війна між США та Китаєм: що купувати в заначку — долар чи євро
З огляду на війну, загальну світову невизначеність та геополітичне протистояння, єдиним способом мінімізувати свої курсові ризики для українського бізнесу та громадян залишається диверсифікація своїх коштів та заощаджень, виходячи з поточних реалій
Попри припинення бойових дій між Ізраїлем та ХАМАС, говорити про зниження глобальних геополітичних ризиків поки що не доводиться. Продовження шатдауну у США та загострення торговельного протистояння між США та Китаєм вплинуло на всі фінансові ринки, у тому числі й валютний. А тому, українці знову запитують — у якій валюті заощаджувати? Відповідь на це питання дає фінансовий аналітик Мінфіну Олексій Козирев.
“Чи варто говорити, що схожі питання ставлять інвестори у всьому світі. Усі їхні страхи безпосередньо позначаються на вартості одного з найвідоміших захисних активів — золота. На цьому тлі і долар, і євро можуть бути серйозно випробувані на міцність, що істотно загрожує розгойдати пару євро/долар вже найближчим часом. А це вдарить і по курсу євро щодо гривні в Україні”, - каже Олексій Козирев.
Динаміка вартості золота
Проти євро грає:
- Безпосередня близькість біля кордонів Євросоюзу війни РФ проти України. Останнім часом до цього додалися ще й провокації росії проти країн-членів НАТО. Це вимагає від Європи значних грошових вливань у військову галузь, а джерела таких вливань потрібно постійно шукати.
- Політична криза у Франції, яка є одним із економічних локомотивів ЄС. Основний виклик для президента Еммануеля Макрона полягає у внутрішній соціально-економічній ситуації, зокрема, поляризації суспільства та зростанні бідності.
- Демографічна криза, яка, з одного боку, загострює проблему мігрантів та фінансування соціальної сфери, а з іншого — зберігає безробіття серед молоді та не формує для неї соціальних ліфтів.
- Низькі темпи зростання ВВП Євросоюзу, що межують зі стагнацією на тлі серйозного розшарування країн-членів ЄС за економічними показниками. У результаті це знижує загальну економічну ефективність усього Євросоюзу.
Страхує євровалюту:
- Низький рівень інфляції (близько таргету в 2%), якого досяг ЄС і ЄЦБ послідовною і передбачуванішою (порівнюючи з американською) економічною та кредитною політикою.
- Можливе пожвавлення економічної активності в країнах ЄС за рахунок вимушеного збільшення фінансування європейського ВПК на тлі загроз з боку Росії, а також потенційні можливості європейських компаній щодо відновлення України після закінчення війни.
- Відносно низькі світові ціни на нафту і газ, гру «на зниження», за якими зараз активно проводить президент США Дональд Трамп.
- Збереження відносно рівних економічних зв'язків ЄС із Китаєм. Євросоюз та КНР продуктивніше рухаються до вирішення торговельних протиріч. У результаті логістика китайських товарів до Європи та потік високих технологій з Євросоюзу до Китаю перебувають на досить прогнозованому та стабільному рівні, на відміну від аналогічної ситуації у США.
Для долара США до плюсів можна записати:
- Початок циклу зниження відсоткових ставок Федрезервом США, що має стимулювати американську економіку у найближчому майбутньому.
- Збереження «бичачого» ринку з цінних паперів американських компаній, що приваблює інвесторів та капітали до країни.
- Активна політика Дональда Трампа «щодо повернення» промислових гігантів та їх капіталів до США. Це йому вдається не завжди, але позитивні зрушення в цьому питанні все ж таки є.
- Посилення ролі американського ВПК завдяки отриманню міжнародних замовлень на озброєння, а також прискорений розвиток інших високотехнологічних галузей, що, безсумнівно, прискорить зростання ВВП США.
- Збереження першості за рівнем запасів золота в золотовалютних резервах. «Золоті» резерви США у другому кварталі 2025 року склали 8 133,46 тонни (близько 261,5 мільйона тройських унцій). У найближчого конкурента — Німеччини — лише 3 359 тонн золота, тобто у 2,42 раза менше.
“Таким чином, за вартістю унції золота на початку січня 2025 року на рівні $2 623 і теперішньої ціни золота в межах $4 189, лише за рахунок переоцінки ціни золота, що зростає, у своїх резервах США додають собі фінансову подушку в розмірі $409,51 млрд. Збереження за доларом статусу провідної світової валюти для розрахунків за енергоносії, золото та основні сировинні ресурси у світі, хоча й з певними застереженнями останнім часом”, - каже Олексій Козирев.
Проти американської валюти наразі грають безліч чинників, основні з яких:
- Величезний держборг США в межах $37,637 трлн, за даними на вересень 2025 року.
Непередбачуваність зовнішньої та внутрішньої політики президента США Дональда Трампа, що часто відлякує інвесторів від вкладень в американську економіку та фондовий ринок Америки (насамперед у казначейські зобов'язання США). - Можлива заміна у 2026 році нинішнього голови ФРС США Джерома Пауелла на лояльнішу Дональду Трампу людину. Це може призвести до втрати незалежності Федрезерва у фінансовій політиці. Такий поворот — колосальний «мінус» в очах інвесторів під час ухвалення рішень щодо вкладення в ті чи інші активи.
- Глобальний торговельний конфлікт із Китаєм, який часто виходить за межі виключно економічних питань та супроводжується поступовою поляризацією світу на групи країн із проамериканською чи прокитайською орієнтацією. У тому числі й щодо валюти для розрахунків за товари та послуги, де раніше завжди була монополія долара, як засобу платежу.
- Продовження шатдауну. З початку жовтня у США знову оголошено шатдаун — тимчасова зупинка роботи федерального уряду. Це відбувається тоді, коли Конгрес не затверджує бюджет на новий фінансовий рік. Шатдаун — не рідкість для американської системи. З 1976 року подібні ситуації відбувалися понад двадцять разів. Найтриваліший із них був 35 днів наприкінці 2018 — на початку 2019 року, коли сторони не змогли домовитися про фінансування будівництва стіни на кордоні з Мексикою.
“Для фінансових ринків шатдаун — це сигнал підвищеної невизначеності. Хоча короткостроковий ефект на індекси є часто обмеженим, при затяжних сценаріях він може позначатися на макроекономіці: знижується ділова активність, падають витрати споживачів та відкладаються держінвестиції. У довгостроковій перспективі подібні кризи підривають довіру до бюджетної дисципліни США та підвищують волатильність долара. Проте поки що долар залишається головним світовим засобом для розрахунків із часткою близько 50%, але періодично цей показник почав просідати. Наприклад, на піку в січні 2025 року (близько 50,2%) вона потім знизилася до серпня-вересня цього року до 46,94%. При тому, що, згідно з даними системи SWIFT, у лютому вона становила 48,95%, а в березні — 49,08%”, - каже Олексій Козирев.
Аналітик зазначає, що тут потрібно враховувати ще й початок циклу зниження ставок Федрезервом США на тлі збереження ставок ЄЦБ на минулих рівнях. В результаті різниця між відсотковими ставками американського та європейського фінансового ринків скорочується і становить уже менше ніж 2% річних. А саме відносно висока дохідність американських активів, опосередковано прив'язаних до ставок ФРС США, завжди була додатковим аргументом для інвесторів під час виборів між вкладеннями в американський та європейський фондові ринки. У результаті це теж може спровокувати зниження інтересу до американських боргових паперів уряду США з боку світових інвесторів та відтоку капіталів на інші привабливіші за дохідністю ринки.
Тобто посилюються тенденції щодо зниження ролі долара у світовій економіці. Геополітика зараз має дедалі більший вплив на реальну економіку. Отже, небезпечні сигнали для долара продовжуватимуться доти, доки геополітична напруженість і невизначеність залишатимуться головним викликом поточного часу. На тлі цього євро виглядає прогнозованіше, і це стимулює інтерес інвесторів робити ставку на євровалюту.
“З огялду на викладене вище, мій прогноз щодо пари євро/долар на період із середини жовтня 2025 року і до кінця першого кварталу 2026 року (за прогнозами багатьох політичних аналітиків, саме цей період буде піком глобальної світової напруженості) — це суттєва волатильність пари в межах коридору від 1,138 до 1,19 коридору, залежно від геополітичних та економічних розкладів на ринках у цей період часу”, - каже Олексій Козирев.
Що з доларом та євро в Україні
“В умовах війни, що триває, наш бюджет і стабільність курсу гривні зараз безпосередньо залежать від одержуваної міжнародної фінансової допомоги. А вона здебільшого нині йде від європейських країн в євро. При цьому поки що Нацбанк зберігає прив'язку гривні до долара і проводить свої інтервенції для підтримки курсу гривні на міжбанку саме в доларі. В результаті частка долара в українських ЗВР скорочуватиметься, а євро — зростатиме. Окрім того, Євросоюз є найбільшим торговим партнером України. Але це навіть непогано для Нацбанку, з погляду курсових ризиків, але тільки в тому випадку, якщо він незабаром все ж таки перейде від прив'язки гривні до долара до прив'язки гривні до євро. Інакше, при скороченні частки долара в резервах і паралельно з цим активної витрати цієї валюти на підтримку курсу гривні до долара при проведенні інтервенцій на міжбанку, регулятор братиме на себе додаткові валютні ризики через необхідність конвертації євро на долари, які у нього є”, - каже Олексій Козирев.
Аналітик зазначає, що Нацбанк ніяк не може впливати на поведінку пари євро/долар на світових майданчиках. Проте через політику «гнучкого курсоутворення» регулятор намагається згладжувати не лише коливання курсу долара щодо гривні, а й курсу євро щодо гривні. Цієї тактики НБУ дотримуватиметься і надалі.
“З огляду на війну, загальну світову невизначеність та геополітичне протистояння, єдиним способом мінімізувати свої курсові ризики для українського бізнесу та громадян залишається диверсифікація своїх коштів та заощаджень, виходячи з поточних реалій”, - каже Олексій Козирев.
Аналітик запропонував би наступну консервативну пропорцію щодо грошових заощаджень:
- до 40−50% — у гривневих інструментах (депозити та гривневі ОВДП),
- до 40−45% — валютні заощадження (у євро — до 60%, у доларі — до 40%),
- до 5−10% — у золоті (як глобальному підстрахуванні) від суми грошових заощаджень.
При цьому саму пропорцію експерт радить переглядати кожні 1−1,5 місяці, із огляду на поточні реалії, а саму корекцію пропорції робив би за рахунок додаткового придбання тієї чи іншої валюти, а не обміну однієї валюти на іншу.
“Наразі, з огляду на умовну «дешевизну» долара і зниження співвідношення пари євро/долар, я б купував насамперед євровалюту, а потім би вже «розбавляв» ці покупки придбанням долара із дотриманням загальної пропорції в євро до 60%, а в доларі до 40% заощаджень”, - підсумував Олексій Козирев.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
