300 законів для вступу в ЄС - економіст не вірить, що Тарас Качка зможе провести їх через ВР
Віце-прем’єр Качка буде тупо просувати ці законопроєкти, ниючи про те, що це ж треба, але результату не буде
Нещодавно в інтерв’ю віцепрем'єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка заявив, що у 2027 році Україна зможе підписати договір про вступ до ЄС. Але для виконання вимог Європейського Союзу потребує від України ухвалення близько 300 законів. Але, здається, він не зможе найти на це голоси у Верховній Раді. Аудитор Михайло Крапивко не вірить в те, що їх реалістично провести через Верховну Раду.
“Для вступу Раді потрібно прийняти багато нового законодавства. Найважливіші стосуються судової та правоохоронної систем, боротьби з корупцією”, - каже Тарас Качка.
На думку Михайла Крапивка, прийняття цих законів залежить від 2 факторів:
- політична воля,
- які норми народні депутати зможуть заховати в цих законах собі на користь.
“Це українська традиція: хтось щось вимагає прийняти, але ми туди вставимо всі свої хотєлки. Звісно, деякі з цих євроінтеграційних законів депутатам не сподобаються, але вони знають, як дати цьому раду. Головне, щоб назва закону та його преамбула звучали так, як потрібно європейцям. Все інше вони через внесення поправок намалюють так, як треба їм. Ми неоднарозово спостерігали, як до законопроєктів вносилось декілька тисяч поправок”, - каже Михайло Крапивко.
Звісно, такі хитрощі не сподобаються ЄС. Але, на думку аудитора, Тарас Качка не зможе дати цьому раду.
“Я думаю, віце-прем’єр Качка буде тупо просувати ці законопроєкти, ниючи про те, що це ж треба. Будуть виносити рішення Кабміну, підключати Офіс Президента, давити по вертикалі на голів фракцій, ті будуть давати на депутатів, але все буде, як завжди”, - каже Михайло Крапивко.
Як повідомляв Інформатор, народний депутат від СН Роман Каптєлов вважає, що Тарас Качка на перемовинах з ЄС просто зливає інтереси України. Крім того, він не виконує свої обіцянки.
“Я абсолютно в шоці від такого міністра, як Тарас Качка, і від того, як він веде переговори. Хто взагалі дав йому такі повноваження? Він уже неодноразово потрапляв у скандали через те, що приносить до зали сумнівні рішення, нібито “погоджені з партнерами”. І дуже часто такі законопроєкти навіть не проходять. Це серйозна проблема для країни”, - казав Роман Каптєлов.
У внутрішніх документах США корупцію розглядають як один із ключових викликів для розвитку держави та її інтеграції до західних структур. У Європейському Союзі наголошують, що просування України до членства залежить від виконання критеріїв, зокрема у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. При цьому у квітні 2026 року із проєкту Антикорупційної стратегії виключили положення про прозоре призначення керівників правоохоронних органів. Антикорупційні активісти заявляють про саботаж реформ. У Центрі протидії корупції нагадують про низький рівень виконання зобов'язань перед Заходом.
Читайте нас у Facebook
Зараз читають на Інформаторі
