Шахраї зняли з рахунку в ПриватБанку 83 тисяч гривень - що вирішив суд
Зловмисники тричі перерахували гроші через сервіс MONO Direkt на суму 83 тисячі гривень кредитних коштів
Чернігівський апеляційний суд 30 вересня відмовив мешканці Ніжинського району у вимозі змусити Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" повернути 83 000 гривень, які невідомі зняли з її кредитної картки в грудні 2024 року. Суд погодився з висновком першої інстанції, що жінка сама перейшла за інтернет-посиланням і ввела дані, які дали зловмисникам доступ до її акаунту в Приват24.
Рішення ухвалила колегія суддів у складі головуючої Скрипки А.А., суддів Онищенко О.І. та Шарапової О.Л., як зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Позивачка оскаржувала рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 січня 2026 року, яким їй повністю відмовили в позові до банку.
У січні 2025 року жінка звернулася до суду з позовом до ПриватБанку про захист прав споживачів. Позивачка просила зобов'язати банк відновити залишок коштів на картковому рахунку до стану, у якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій 14.12.2024 року, шляхом повернення 83 000 грн, а також скасувати заборгованість за кредитним лімітом, що утворилася внаслідок цих операцій. Крім того, вона вимагала стягнути з банку 10 000 гривень моральної шкоди та 9 500 гривень витрат на правничу допомогу.
За словами позивачки, у неї було дві платіжні картки та картка з кредитним лімітом у 83 000 гривень. 14 грудня 2024 року з її кредитної картки невідомими особами було переведено кредитні кошти в розмірі 83 000 грн на іншу картку, з якої в подальшому перераховано суму трьома платежами з призначенням MONO Direkt KYIV у розмірі по 29 000 грн, 22 000 грн та 3 000 грн. Жінка наполягала, що картки постійно були в неї, нікому їх не передавала і паролі не розголошувала.
За фактом зникнення коштів позивачка звернулася із повідомленням до відповідача та 18.12.2024 року - до правоохоронних органів, і за результатами даного звернення розпочато кримінальне провадження за ч.4 статті 185 КК України. Банк листами від 6 та 14 січня 2025 року відмовив у поверненні коштів та запропонував погасити кредитну заборгованість.
Що встановив суд
Апеляційний суд дослідив матеріали справи, зокрема аудіозапис телефонної розмови позивачки з гарячою лінією банку. Як встановлено із аудіозапису, позивачка напередодні вказаних подій зайшла на посилання та проголосувала за петицію щодо присвоєння звання Герой України, вводила дані через власний П-24. Таким чином вона надала третій особі доступ до власного акаунту, а її телефон після цього перестав працювати.
Служебна перевірка банку встановила деталі транзакцій:
- 14.12.2024 о 23:38 з картки позивачки переказано 105 050 грн на іншу карту;
- о 23:40 списано 29 000 грн;
- о 23:41 списано ще 29 000 грн;
- о 23:43 списано 22 000 грн на рахунок у ПАТ "банк Універсал".
Перевіркою входів у П-24 під обліковим записом клієнта у період переказу коштів встановлено, що такі входи відбувалися із типового пристрою телефону, а також присутній нетиповий пристрій - персональний комп'ютер з операційною системою Windows. При цьому авторизація зазначеного пристрою проведена із коректним введенням логіну та паролю клієнта та підтвердженням таких входів через фінансовий телефон клієнта, а банк надсилав жінці попередження про вхід з нетипового пристрою.
"Поза розумним сумнівом" позивач не доводить тих обставин, що транзакції за її рахунком початково відбулися за участі третіх осіб без волі позивачки, - дійшов висновку суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна колегія.
В апеляційній скарзі жінка наполягала, що голосувала за петицію 15 грудня, а кошти зникли вже 14 грудня - на день раніше, тож ці події не пов'язані. Вона також посилалася на практику Верховного Суду, за якою саме банк має доводити, що користувач своїми діями сприяв втраті контролю над платіжними даними, а недоведені сумніви мають тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони договору.
Апеляційний суд цих доводів не прийняв. Суд зазначив, що доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованого висновку першої інстанції про те, що позивачка своїми діями сприяла незаконному використанню ПІН-коду та іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. При цьому в ході судового розгляду не встановлено, що з вини відповідача були неправомірно чи помилково зняті кошти із рахунку позивачки. Суд додав, що відкрите кримінальне провадження за заявою жінки саме по собі не доводить, що зловмисники заволоділи її персональними даними без її власних дій.
Що вирішив апеляційний суд
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення Ніжинського міськрайонного суду ухвалене обґрунтовано і доводи апеляційної скарги підстав для його скасування не містять.
- Апеляційну скаргу жінки залишено без задоволення;
- Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 13 січня 2026 року про повну відмову в позові залишено без змін;
- Постанова набрала законної сили з дня ухвалення, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Чому суди по-різному оцінюють відповідальність банків за шахрайство
У спорах про несанкціоновані списання коштів ключове значення має те, хто саме відкрив зловмисникам доступ до платіжних даних. Згідно з Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів Національного банку України, власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У цій справі суд визнав доведеним, що саме дії самої жінки - перехід за посиланням і введення даних - відкрили доступ до її акаунту, тому відповідальність на банк не покладено.
Раніше Інформатор повідомляв, що суд скасував борг клієнтки ПриватБанку за шахрайський кредит на майже 42 тисячі гривень, встановивши, що жінка фізично не могла перебувати в іншому регіоні, де оформлявся кредит, тож вини банку в цій справі не довели, а заборгованість скасували. Також ми писали, що шахраї через lifecell вкрали 105 тисяч гривень з рахунків миколаївчанки, і апеляційний суд частково стягнув з ПриватБанку кошти, які жінка сама сплатила установі, хоча в частині вимог їй відмовили через неналежний спосіб захисту прав.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
