В Україні почастішали афери, де злочинці видають себе за правоохоронців і вимагають гроші під загрозою кримінального переслідування
В Україні почастішали шахрайські схеми, у яких злочинці телефонують громадянам і представляються співробітниками Служби безпеки або інших правоохоронних органів. Схожа тактика давно відома - шахрайські листи від імені податкової також масово розсилали по всій країні. Тепер зловмисники зайшли далі і використовують особистий контакт, погрози та фейкові документи. Мета - змусити людину передати гроші "для уникнення кримінальної відповідальності".

Про зростання таких афер офіційно попередила Служба безпеки України і детально описала, як саме діють злочинці. Спершу шахрай телефонує або пише в месенджер і залякує жертву вигаданою кримінальною справою - нібито про державну зраду, фінансування Росії або купівлю заборонених товарів. Щоб посилити тиск, зловмисники надсилають у месенджер фейкову повістку-виклик на допит. Після цього пропонують "вирішити питання" - і вимагають переказати або фізично передати кошти "на перевірку".
СБУ нагадує: служба діє виключно в межах чинного українського законодавства і ніколи не вимагає грошей для закриття справ чи уникнення відповідальності.
Служба безпеки сформулювала конкретні правила поведінки у разі підозрілого контакту. Їх варто запам'ятати заздалегідь, а не тоді, коли дзвінок вже надійшов.
Якщо ви вже стали об'єктом такого вимагання або отримали підозріле повідомлення від "співробітника СБУ" - звертайтесь на гарячу лінію за номером 1516, на електронні адреси callcenter@ssu.gov.ua та sbu_cu@ssu.gov.ua, або у чат-бот "Спали ФСБшника" за адресою t.me/spaly_fsb_bot.
Схема з видаванням себе за правоохоронців - лише один різновид ширшої проблеми. Зловмисники регулярно імітують державні органи, щоб заволодіти грошима або даними українців. Раніше фіксували масові фішингові розсилки від імені НБУ - листи надходили з різних адрес, але містили підпис, схожий на офіційний домен Національного банку, та шкідливі вкладення.
Окрема хвиля шахрайства стосувалася Державної податкової служби. Зловмисники розсилали електронні листи нібито про "фінансову перевірку", а у вкладеннях ховали шкідливе програмне забезпечення від імені ДПС, здатне заразити комп'ютер і надати злочинцям дистанційний доступ до пристрою жертви.