У ПриватБанку вказують, що клієнтка власними діями сприяла в розголошенні даних, які дали можливість шахраям заблокувати її телефон та отримати доступ до її рахунків у Приват-24
У жінки на телефоні зник мобільний зв'язок. Згодом у відділенні ПриватБанку вона дізналась про оформлені на неї два кредити на загальну суму 217 826 гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 9 липня 2025 року.
19.09.2023 року жінка помітила, що зникла мережа на її телефоні. Вона зв'язалася з оператором мобільного зв'язку «Lifecell», де їй було повідомлено, що її SIM-карту перевипущено невстановленою особою. З виписки по особовому рахунку АТ КБ «ПриватБанк», яку зроблено у відділенні банку, дізналася про незаконне заволодіння коштами невідомими особами. Вони маючи несанкціонований доступ до системи «Приват-24» оформили на неї кредит на загальну суму понад 170 тисяч гривень з використанням послуги «Оплата частинами». Також зловмисники оформили кредитний договір від 19.09.2023 року (Оплата частинами) на суму 47 826 гривень.
"За інформацією службового розслідування встановлено, що позивачу 17.09.2023 року зателефонував «менеджер Лайф» з питанням ідентифікації, що стався якийсь збій в програмі. Запитали три номери останніх, які телефонували, та баланс рахунку. 19.09.2023 року прийшло від Лайфа повідомлення, що SIM-карта перевипущена. Після цього почали списувати кошти, відкрили Оплату частинами. Клієнтка наголошує, що операції не здійснювала. В програмному комплексі Пошук авторизацій, транзакції здійснені безконтактно з PIN-кодом, через застосунок Apple Pay, до гаманця якого була додана картка. Позивачем не надано жодних доказів незаконного додавання її кредитної картки до гаманця сервісу Apple Pay, не зазначено норм, які порушено під час такого додавання відповідно до закону та правил платіжної системи. Твердження позивача про нерозголошення вразливої інформації суперечать фактичним обставинам справи, адже за відсутності всіх даних по платіжній картці міжнародний сервіс здійснив протиправні дії з додавання картки позивача без всіх необхідних реквізитів, що вбачається малоймовірним. Надавши вразливі дані стороннім особам, позивач власними діями сприяла в розголошенні даних, які дали можливість шахраям заблокувати її телефон та отримати доступ до рахунків позивача в Приват-24, адже за умови нерозголошення конфіденційної інформації, яка б дозволила шахраям отримати доступ до фінансового номера, останні не мали б технічної можливості отримати доступ до інформації, яка направлялися на цей фінансовий номер під час автентифікації в платіжному застосунку та під час вчинення спірних транзакцій", - заявили у ПриватБанку.
Суд відмовив жінці у задоволенні позову. Під час розгляду справи встановлено, що факт її спілкування з шахраями і розголошення нею інформації про дані, які дали змогу перевипустити SIM-карту припадає ще на 17.09.2023 року, тобто за 2 дні до вчинення спірних транзакцій.
"До суду не надано доказів на підтвердження факту негайного звернення позивача до банку, що вважатися неналежним виконанням обов`язку з негайного звернення до відповідача, а відтак виключає покладення на банк відповідальності за спірні транзакції відповідно до п. 4 статті 87 ЗУ «Про платіжні послуги». Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог позову", - наголосив суд.