Шахраї дізнались код SMS Київстару та набрали в ПриватБанку кредитів на 93 658 грн - що вирішив суд
Пустомитівський суд стягнув з жінки понад 93 тис. грн за кредитом - гроші вкрали телефонні зловмисники після того, як вона передала їм SMS-код
Пустомитівський районний суд Львівської області зобов'язав жінку сплатити акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" понад 93 тисячі гривень за кредитом, який насправді оформили телефонні шахраї. Жінка наполягала, що стала жертвою шахрайського дзвінка, однак суд встановив: вона сама передала зловмисникам одноразовий SMS-код, а це знімає відповідальність з банку. Рішення ухвалено 2 липня 2026 року. Зустрічний позов жінки про визнання кредитного договору недійсним залишився без задоволення.
Згідно з матеріалами справи, які оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень, 17 січня 2024 року жінці зателефонувала невідома, яка представилась співробітницею ПрАТ "Київстар". Невідома пояснила, що після масової хакерської атаки на оператора 12 грудня 2023 року необхідно "захистити" номер телефону і зареєструватись у системі "Мій Київстар". Під час розмови жінка повідомила одноразовий SMS-код та кодове слово "1947". Цього вистачило, щоб зловмисники авторизувались у застосунку "Приват24", відкрили кредитну картку та тричі зняли кошти - на загальну суму 71 725 грн:
- о 16:29 - 25 255 грн;
- о 16:31 - 25 255 грн;
- о 16:33 - 21 215 грн.
Жінка увечері того ж дня усвідомила, що стала жертвою шахрайства, і заблокувала картки Аваль Банку та Кредобанку. Картку АТ КБ "ПриватБанк" вона не змогла заблокувати одразу через неможливість додзвонитися на гарячу лінію - блокування відбулося лише наступного ранку. 18 січня 2024 року жінка звернулась до відділення АТ КБ "ПриватБанк", де підтвердили факт відкриття кредитної картки та знімання коштів без її відома. Того ж дня вона подала заяву до поліції - відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст. 190 КК України, жінку визнано потерпілою.
Представниця банку наполягала: кредитний договір укладено правомірно, оскільки 30 жовтня 2023 року жінка особисто підписала в АТ КБ "ПриватБанк" анкету належної перевірки клієнта, якою погодилась на використання OTP-пароля як простого електронного підпису. Заява про приєднання до умов надання банківських послуг від 17 січня 2024 року також підписана шляхом введення такого пароля, що надійшов на фінансовий номер телефону клієнтки. Представник відповідачки заперечував позов: банк не забезпечив належну ідентифікацію, а жінка ніколи не користувалась кредитними коштами і не виявляла на це волі.
Суд встановив: жінка розголосила конфіденційні дані
Суд дослідив матеріали кримінального провадження, витребувані у поліції, а також відповідь ПрАТ "Київстар", яка надійшла 11 травня 2026 року. Оператор повідомив: телефонний номер, з якого здійснювався шахрайський дзвінок, обслуговувався анонімно і жодним абонентом зареєстрований не був; перевипуску SIM-картки фінансового номера жінки 17 січня 2024 року не зафіксовано. Отже, доступ до застосунку "Приват24" був отриманий виключно завдяки переданому жінкою коду.
Суд послався на норми Закону України "Про платіжні послуги": до моменту повідомлення банку про втрату платіжного інструменту чи індивідуальної облікової інформації ризик збитків покладається на платника. Оскільки жінка зверталась до банку вже після завершення транзакцій і настання дати валютування, строки для відкликання переказів були пропущені. Суд також застосував правову позицію Верховного Суду у постанові від 8 квітня 2026 року у справі № 705/1938/25: кредитний договір, укладений з використанням OTP-пароля, є дійсним, а посилання на шахрайські дії сторонніх осіб не спростовує факт підписання.
Підсумовуючи, суд констатував:
- жінка порушила обов'язок нерозголошення конфіденційної інформації за рахунком;
- банк не несе відповідальності за операції, вчинені з використанням правильного OTP-паролю, про які його повідомили після їх здійснення;
- підстав для визнання кредитного договору недійсним немає;
- заборгованість - 74 235 грн тіла кредиту та 19 423 грн прострочених відсотків - підлягає стягненню в повному обсязі.
Окрім боргу, суд стягнув з жінки на користь АТ КБ "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 2 422 грн. На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів до Львівського апеляційного суду.
Схожі справи завершились так само - банки перемогли
Схожа ситуація розглядалась у справі, де жінка оформила кредит у ПриватБанку на 122 700 гривень, підписавши договір і паспорт кредиту за допомогою OTP-пароля. Вона стверджувала, що кредит брала для погашення попередньої заборгованості, яка виникла через шахраїв, і за тим фактом тривало кримінальне провадження. Суд задовольнив позов АТ КБ "ПриватБанк". Таким чином, судова практика у справах про кредити, оформлені через передачу OTP-коду шахраям, залишається стабільною не на користь позичальників.
Шахраї постійно вигадують нові схеми виманювання грошей, де людина сама допомагає злодіям, часто навіть не розуміючи, як саме втратила кошти. Злочинці можуть дістатись до будь-якого рахунку, коли матимуть доступ до фінансового номера телефону жертви. На які банки українці найчастіше скаржаться через шахрайство - ПриватБанк стабільно очолює цей список, проте суди здебільшого стають на бік фінансових установ, якщо клієнт сам розкрив дані доступу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
