Розсекречено таємний план впливу Кремля на країни Балтії

У Кремлі розробили стратегії щодо впливу на внутрішню політику країн Балтії. Російські чиновники збиралися маніпулювати місцевими бізнесменами. Таким чином вони хотіли забезпечити лояльність балтійських урядів, а також стримувати підтримку російської опозиції з боку Литви. 

Все це стало відомо із документів, які отримав консорціум міжнародних журналістів, пише центр Досьє. У 2021 році Кремль розробив план під назвою "Стратегічні цілі російської федерації на естонському, латвійському та литовському напрямах". Для кожної із трьох країн склали окремі стратегії, але деякі із завдань однакові:

• Відновлення відносин між росією та країнами Балтії.
• Формування мережі "м'якої сили" з організацій, які виступають за співпрацю з росією.
• Недопущення мілітаризації країн та створення нових баз НАТО на їхній території.
• Вербування балтійських бізнесменів за допомогою обіцянок відкрити їм російський ринок, якщо їхні країни змінять політику щодо Москви.
• Збереження "спільної історичної пам'яті та радянських пам'яток".
  
  

Латвія

У Латвії проживає найбільша кількість російськомовного населення з усіх країн Балтії. Центру "Досьє" відома ціла низка спроб Кремля щодо втручання у внутрішні справи країни, які проводилися до 2022 року. Великі надії рф на Латвію помітні із самої стратегії втручання: вона найбільша з усіх трьох. Так, в адміністрації російського президента планували розширювати сітку прихильників, що вже існувала, і вирощувати в центристських партіях проросійських лідерів. Причому вони мали працювати не тільки на російськомовний електорат, а й на латишів. До 2030 року Кремль сподівався домогтися визнання російської мови державною в Латвії та розв'язати проблему масового безгромадянства колишніх громадян Радянського Союзу. 

Однією з основних загроз своїм планам, згідно з документами, Кремль вважав роботу Центру стратегічних комунікацій НАТО (StratCom COE). Він існує з 2014 року, його завданням є сприяння розвитку стратегічних комунікацій усередині Альянсу, а також надавати підтримку та експертизу НАТО з цих питань. Про те, що цей центр нібито загрожує росії, раніше говорив міністр оборони країни-агресорки Сергій Шойгу. 

Багато з цих планів вже зараз провалилися. Наприклад, "залучати Латвію до загального порядку денного" за допомогою екологічних тем стало складніше — членство росії у більшості екологічних організацій Балтійського моря припинили через повномасштабне вторгнення на території України. Ще одним із ключових завдань росії було стримування НАТО, але агресивна політика Кремля його лише посилила. Примітно, що в стратегії щодо Латвії, єдиній з усіх, окремо було вказано ризик заморожування чи арешту російських активів.

Литва

Впровадження агентів впливу в Литву для Кремля видавалося складним завданням. Останні лідери Литви займали найбільш критичну позицію щодо зовнішньої політики рф. Так, президент Литви Гітанас Науседа одним із перших запропонував запровадити санкції проти "Північного потоку — 2", вважаючи це єдиним способом заподіяти реальну економічну шкоду режиму володимира путіна. Колишня президентка Даля Грибаускайте назвала Кремль головною загрозою для країн Балтії та Польщі. Можливо, через це плани Кремля щодо розвитку "м'якої сили" у Литві були скромнішими.

Головною особливістю стратегії Кремля є "стримування" Литви у підтримці російської опозиції. Згідно з документами, вже у 2021 році вважали діяльність російських опозиційних структур у Литві політичною загрозою. Наразі литовські правоохоронці підозрюють, що для боротьби з опозиціонерами в республіку можуть запровадити агентів спецслужб.

На відміну від інших країн Балтії, до Литви Кремль мав конкретні вимоги у сфері стримування НАТО. В адміністрації президента рф побоювалися розміщення в Литві засобів протиповітряної та протиракетної оборони НАТО середньої дальності та хотіли досягти зниження кількості та масштабів заходів НАТО в країні. Очевидно, це ще один план, якому не судилося здійснитися — влітку 2023 року саміт НАТО пройде у Вільнюсі. На ньому обговорюватиметься зміцнення систем ППО та ПРО, а гостем стане президент України Володимир Зеленський.

Естонія

У Естонії російськомовних майже стільки ж, скільки в Латвії. Кремль намагається взаємодіяти з місцевими росіянами за допомогою маргінальних політиків, які йдуть на контакт і готові отримувати фінансування з боку країни-агресорки.

Відповідно до стратегії, однією з основних цілей адміністрації президента рф в Естонії є "формування позитивного образу рф з метою ослаблення русофобських настроїв та зміцнення євроскептичних поглядів". Реалізацію багатьох із цих цілей, особливо що стосуються торгово-економічної сфери, важко уявити. Наприклад, підвищення транспортної зв'язаності регіонів Естонії та росії чи збільшення частки експорту навряд, чи можливе за умов війни.

Висновки 

Усі три стратегії щодо Литви, Латвії та Естонії розробили у 2021 році. Однак війна росії проти України повністю перевернула політичну, економічну та гуманітарну ситуацію. Через це Кремль вимушений все більше віддалятися від своїх планів. Зараз Естонія, Латвія та Литва відомі жорсткою позицією до зовнішньої політики Кремля у всьому Євросоюзі. Після повномасштабного вторгнення на територію України з наступними санкціями проти прокремлівських чиновників, бізнесменів і журналістів впливати на балтійські країни стало набагато складніше. Але росія все ще прагне повернутися за стіл переговорів із регіоном, протидіючи зміцненню його відносин із Заходом.

Раніше ми писали, що Жданов розповів, як рф хотіла захопити Молдову і чи підуть ЗСУ звільняти Придністров'я. Крім того, розсекречені документи про плани росії взяти під контроль Білорусь до 2030 року.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.