Розбір. Чи повторить Зеленський рекорд Кучми, або хто може стати наступним президентом

Майже два роки президентського терміну Володимира Зеленського вже минули. За цей час його рейтинг неабияк впав, але глава держави все ще утримує перше місце в президентських опитуваннях. Президент ще не оголосив про своє бажання йти на другий термін, але поки у нього є всі шанси бути переобраними.

Політика при цьому не дрімає, а на ринг виходять нові гравці, які, цілком можливо, також будуть боротися за президентську булаву, але раніше цього не робили. Старожили української політики в особі Петра Порошенка, Юлії Тимошенко чи Юрія Бойка також не упустять чергової спроби зайняти місце на Банковій.

Інформатор розбирався, хто може стати наступним президентом і чи вдасться Зеленському повторити «рекорд» Леоніда Кучми, переобиратися на пост глави держави два рази поспіль.

Про що говорять опитування громадської думки зараз

Відповідно до останнього опитуванням групи «Рейтинг» від 9 квітня, Зеленський залишається лідером президентських опитувань. Цей список вже довго залишається незмінним у верхній його частині і виглядає так:

Що там у президента

Зеленський хоч і втратив за 2 роки пару десятків відсотків свого рейтингу, все ще залишається лідером соцопитувань. При ньому також високий рівень довіри. Незважаючи на те, що баланс довіри став негативним, на тлі інших політиків нинішній глава держави все ще виглядає більш переконливо.

Зауважимо, що падіння рейтингу президента до середини терміну - це класика української політики. Коли закінчується очікування "чуда", народ починає розчаровуватися в обраному кандидаті.

Політексперти, опитані інформатори, бачать Зеленського в другому турі. І бачать його наразі однозначним лідером. Інші можливі кандидати можуть скласти конкуренцію, але в разі потужних коаліцій і медійної підтримки. Поки опитування громадської думки показують, що глава держави у другому турі перемагає всіх розглянутих кандидатів.

Фото: опитування групи "Рейтинг" від 9 квітня щодо другого туру можливих президентських виборів

Відзначимо, Зеленський в травні 2020 року говорив, що йому не вистачить одного президентського терміну, щоб виконати всі обіцянки. У березні 2021 року керівництво партії «Слуга народу» заявило, що буде просити йти Зеленського на другий термін. У квітні заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко заявив, що Зеленський ще не вирішив,чи буде він йти в президенти вдруге, і що це питання «накручене» ЗМІ.

Порошенко, Тимошенко і Бойко. Чи є шанси у старожилів української політики

Петро Порошенко. Він з тріском програв президентські вибори у 2019 році своєму візаві. Після низки невдалих дій нинішньої влади і критики з боку медіаресурсів, що працюють в інтересах і належать Порошенку, його рейтинг почав рости. На початку цього року підтримка п'ятого президента досягла піку у 18-19%, а відставання від Зеленського скоротилося до 4-5%.

З приходом весни рейтинг Порошенка опустився до колишніх значень. Опитані Інформатором політексперти сходяться на думці, що Порошенко має «електоральну стелю», перестрибнути яку вдасться лише за підтримки інших політичних сил і фігур, які грають на тому ж електоральному полі.

На думку блогера і політичного експерта Кирила Сазонова, Порошенко може перешкодити знову стати президентом його великий антирейтинг,а також його команда, яка «відкрито принижує» прихильників Зеленського.

«Проблема Порошенка в його величезному антирейтингу. У другому турі він не має шансів. У нього є свій електорат, але він його не може розширити. Ми бачимо, як соратники Порошенка поводяться по відношенню до решти виборців. Це демонстративне приниження 73 відсотків (тих, хто проголосував за Зеленського, - ред.). Тобто фактично команда Порошенка зараз працює проти нього. Але він зацементує свій рейтинг, залишиться в політиці, а багато хто зможе зробити політичну кар'єру під брендом «ЄС» хоча б на місцевому рівні», - вважає Сазонов.

У той же час політолог Володимир Цибулько відзначає, що шанси отримати президентську булаву у Порошенка все-таки є. Це можливо в разі широкої коаліції з іншими політичними силами.

«Порошенкові потрібна широка коаліція. З ним більше серед правоцентристської середовища бажаючих укладати політичні союзи, ніж з Тимошенко. Він найбільш здатен домовлятися серед українських політиків. Тому стати наступним президентом він може, якщо навколо нього згрупуються інші політичні сили», - вважає Цибулько.

Втім, як показують вище наведені таблиці, на даному етапі в другому турі Порошенко програє як Зеленському, так і Тимошенко з Бойком.

Юлія Тимошенко. Леді Ю балотувалася в президенти тричі. У 2010 році вона була найближче до своєї мети, але програла Віктору Януковичу з різницею у 3,5%.

У 2014 році, після звільнення з в'язниці, Тимошенко вирішила брати участь у виборах вдруге. Тоді її підтримка була значно нижчою - вона отримала 12,8% голосів виборців, а вибори пройшли без другого туру. Порошенко тоді отримав 54,7% голосів і став президентом.

Восени 2018 року Тимошенко була лідером в президентських рейтингах, а до чергових виборів глави держави залишалося 7-8 місяців. Тоді здавалося, що Леді Ю нарешті отримає довгоочікувану посаду. Але потім на політичному горизонті раптово з'явився Володимир Зеленський, порушивши відомий розклад сил. В результаті він впевнено здобув перемогу, а Тимошенко опинилася поза другим туром з 13,4% голосів виборців.

Після трьох поразок на виборах Тимошенко все більше ризикує залишитися в статусі «вічної опозиціонерки», а її рейтинг протягом довгого часу залишається на рівні 10-13%, чого явно недостатньо.

Опитані експерти не розглядають Тимошенко, як серйозного претендента на перемогу в наступних президентських виборах. Втім, її участь у другому турі можлива в разі вдалого ребрендингу Тимошенко як політика і коаліції з іншими політичними силами.

«Тимошенко вміє робити ребрендинг. Вона вміє домовлятися, вона і на коаліцію готова, вона більш гнучка. Тому в цьому плані у неї є трохи більше шансів зібрати навколо себе коаліцію. Їй треба домовлятися з іншими гравцями (щоб поборотися за президентський пост, - ред.)», - вважає політолог, засновник дослідницької компанії ACTIVE GROUP Андрій Єрьоменко.

Юрій Бойко. Колишній член «Партії регіонів» наразі представляє партію «ОПЗЖ», яка виступає за зближення з Росією. Бойко є представником умовних проросійських сил в Україні. Він разом з кумом Путіна Віктором Медведчуком літає з візитами до Кремля і користується популярністю на сході України - в Донецькій і Луганській областях , в яких в першому турі виборів президента у 2019 році він посів перше місце. Але, незважваючи на потужну підтримку з боку медіаресурсів Росії і українських ЗМІ з орбіти членів партії «ОПЗЖ», в результаті зайняв четверте місце, отримавши 11,6% голосів виборців.

Політексперти тоді констатували, що частина голосів Бойка і «ОПЗЖ» на південному сході країни перейшла до Зеленського. У перший рік президентства останнього ці голоси частково назад повернулися до Бойка, що вплинуло на зростання його рейтингу. У деяких президентських опитуваннях Бойко часом посідав друге місце, випереджаючи Порошенка, але з блокуванням телеканалів з орбіти його однопартійця Медведчука (NewsOne, «112-Україна» і ZIK) рейтинги стали нижчими, тому як медійна підтримка ослабла.

Втім, Сазонов вважає, що у Бойка, якщо він буде єдиним кандидатом від проросійських сил, є шанс на потрапляння до другого туру. У цьому можуть допомогти наявні медіаресурси і дисциплінований електорат.

«В нас є певна кількість людей, які сумують за Радянським Союзом і асоціюють його з Росією. Відсутність телеканалів Медведчука, звичайно, знижують акції «ОПЗЖ», знижують можливості їх пропаганди, але в них є інші медіаресурси - той же «Інтер». Так чи інакше, умовний проросійський кандидат є. І на відміну від проукраїнських сил, які ділять свої симпатії між десятьма кандидатами, проросійський кандидат, як правило, один. При чому їхній електорат - це переважно пенсіонери, які дисципліновано ходять на вибори. Тому ймовірність появи проросійського кандидата в другому турі досить велика», - сказав Сазонов.

При цьому Цибулько підкреслює, що через агресивність дій російського керівництва біля кордонів України,на Донбасі та в Криму проросійський кандидат буде втрачати підтримку всередині України.

«Цей психоз Росії добиває проросійську політичну мережу в Україні. Рано чи пізно постане питання про альтернативу проросійському руху на сході і півдні України. Люди все більше будуть замислюватися про те, що відносини з Росією не несуть ніякого добра ані для України, ні для них особисто», - вважає Цибулько.

Нові-старі фігури - Разумков, Гройсман, Данилов

У цьому блоці ми розглядаємо політиків, які ще не брали участі в президентських виборах.

Дмитро Разумков. Був членом «Партії регіонів» з 2006 по 2010 рік. Після перемоги на виборах Віктора Януковича у 2010 році покинув партію. Став серйозною політичною фігурою після перемоги Зеленського і «Слуги народу» на виборах у 2019 році. Він пройшов до парламенту за списками президентської партії. Незабаром був призначений на посаду спікера Верховної Ради і перебуває на цій посаді й сьогодні. У ЗМІ активно обговорюють президентські амбіції Разумкова в зв'язку з його високим рейтингом довіри. Сам Разумков публічно не висловлюється про своїх планів щодо розпочинання самостійної політичної кар'єри.

Проте соціологічні компанії включають його до президентського рейтингу. Рейтинг Разумкова коливається в межах 3-4%, але баланс довіри / недовіри в нього - один з найвищих,що може свідчити про подальші політичні перспективи. Також бути на виду йому допомагає нинішня посада.

«Разумков потрапляє до центру уваги, тому що він спікер Верховної Ради, і в разі відсутності президента з якої-небудь причини стає першою особою держави», - підкреслив Сазонов.

Логіку Разумкова і неспішність в плані заяв про президентські амбіції зрозуміти можна, оскільки у нього поки немає своєї команди. Але передумови до створення такої команди є. До того ж, як зазначає Єременко, у «Слугу народу» є ряд депутатів, які вже орієнтуються на Разумкова.

«Разумков цікавий. Він явно веде свою кампанію, оскільки його окремо включають до рейтингів. Також він висловлює окрему думку, час від часу, в Раді безпеки. Тобто дозволяє собі дистанціюватися (від президентської вертикалі, - ред.), але не настільки. Відповідно, він може почати збирати навколо себе людей для подальшої виборчої кампанії», - вважає Єрьоменко.

Перешкодою для Разумкова в можливих президентських перегонах може стати його бекграунд, а саме минуле, пов'язане з «Партією регіонів».

«Є одна брудна гиря, яку Разумков, мені здається, навряд чи не зможе перебити. Це його минуле у «Партії регіонів». Я думаю, що потенційні опоненти будуть акцентувати на цьому увагу, що може стати перешкодою для перемоги у виборах», - сказав Цибулько

Олексій Данилов. Секретар Ради національної безпеки і оборони (РНБО) з жовтня 2019 року. З 1994 по 1997 рік обіймав посаду мера Луганська, а у 2005 році був головою Луганської ОДА. Керував штабом кандидата Віктора Ющенка в Луганській області на виборах у 2004 році. Також був народним депутатом п'ятого скликання від партії Юлії Тимошенко. З 2012 по 2019 рік очолював Український фонд підтримки підприємництва.

Наразі через РНБО приймаються популярні серед частини українців рішення, такі як блокування телеканалів з орбіти Медведчука, санкції щодо членів «ОПЗЖ» і російських компаній, боротьба з контрабандою тощо. Правові питання таких рішень і їхню реальну дію залишимо для окремого матеріалу, але запроваджені санкції позитивно позначаються на політичному імідж Данилова. Проведений Інформатором моніторинг показав, що у секретаря РНБО вже є база прихильників, які бажають його бачити кандидатом в президенти.

Незважаючи на те, що Данилов набуває політичної ваги, опитані Інформатором політексперти не бачать його реальним кандидатом на президентську булаву.

«Данилова я не бачу ні в якому вигляді. Його пік політичний відбувся у Луганську. Зараз він відбувся у виконавчій владі і відчуває себе там, на мою думку, чудово, і потрібен країні саме там», - сказав Сазонов.

Єрьоменко також сумнівається, що Данилов збирається йти в президенти.

«Данилов для мене мало зрозумілий. Він раптово з'явився, проявляє активність, але не схоже, що він хоче бути президентом і веде відповідну кампанію», - вважає політолог.

Цибулько, в свою чергу, говорить, що рішення РНБО зробили Данилова об'єктом вивчення політологів, але вони навряд чи можуть стати локомотивом його боротьби за більш високу посаду.

Володимир Гройсман.Колишній мер Вінниці та екс-прем'єр міністр України з 2016 по 2019 рік. наразі активний в медіапросторі, часто відвідує ефіри політичних ток-шоу. В особливо позитивному світлі Гройсман підноситься на медіаресурсі олігарха Ріната Ахметова.

Рейтинги Гройсмана разом з медійною активністю йдуть вгору. Якщо на парламентських виборах у 2019 році його політсила отримала 2,3% голосів і не пройшла до Ради, то зараз соціологічні опитування показують, що «Українська стратегія Гройсмана» має шанси подолати 5-відсотковий бар'єр. Особистий рейтинг екс-прем'єра наразі на рівні 5-6%, що також вище показників 2019 року.

На думку Єрьоменка, електоральна стеля Гроймана занадто низька для того, щоб претендувати на посаду глави держави, але в коаліції у нього буде більше шансів.

«Гройсман цікавий тільки в коаліції з кимось. Але чи може він зробити таку коаліцію - питання. Його електоральна стеля - відсотків 10. Але якщо він збере навколо себе потужну команду, тоді є шанси, якщо не на президентські, то на парламентські вибори. Можна уявити його коаліцію з (мером Києва Віталієм, - ред.) Кличко. Вони обидва «господарники», за місцеве самоврядування. В такому випадку у Гройсмана буде більше шансів, але я не впевнений, що це буде саме він», - вважає Єрьоменко.

Інтерес до Гройсмана з боку фінансово-промислових груп підкреслює Сазонов, свідчить про його потенціал для повернення у велику політику.

«Я бачу, що багато фінансово-промислових груп дивляться на нього з цікавістю. Але незалежно від відносин з тими чи іншими групами, він зручний в якості того, що навколо нього можна будувати стратегію», - зазначає політолог.

У сухому залишку ми бачимо, що ті , що розглядаються кандидати можуть скласти конкуренцію Зеленському в майбутньому, але їх чекає ще довгий шлях переговорів, коаліцій, будівництва партійних структур і пошуку медійної підтримки. Якщо для когось всі пазли складуться вдало, спроби отримати головне місце на Банковій можуть увінчатися успіхом.