Російські вчені проводили випробування “брудної бомби”: до яких висновків прийшли

Багато хто з експертів стверджує, що "брудна бомба" існує лише у хворобливих фантазіях військово-політичного керівництва росії та кремлівських пропагандистів. Водночас з'являється все більше свідчень про те, що росія таки може володіти цим засобом масового ураження. Інформатор розбирався в цьому питанні.  

Радіоактивні тайни Ладожських островів

"Це дійсно дуже доступна штуковина з найпростішою технологією виготовлення. Їх не наважуються застосовувати секти, злочинні угруповання та терористи лише тому, що ефект від того абсолютно не відомий. Про нього можна дізнатися лише в результаті багаторічної серії дорогих та небезпечних експериментів", – написав у своєму телеграм-каналі опозиційний російський журналіст Олександр Невзоров про “брудну бомбу”. 

Єдина країна, яка має досвід подібних експериментів, – це росія. На островах Ладозького озера, в безпосередній близькості від Санкт-Петербургу, майже тридцять років проводились експерименти з "брудними бомбами", стверджує Невзоров. Точна кількість випробувань цієї зброї, за його словами, невідома. Але на одному лише острові Мекерікке, що знаходиться за 12 км від Валаама, їх було не менше ста. 

"Острів досі утиканий значками “радіація” і шалено “фонить”. Я був на ньому років 20 тому, – зізнається Невзоров. – На островах Конєвець, Ялаянсарі, Макарінсаарі теж підривали, але кількість вибухів досі засекречена. Випробовувалися “брудні бомби” всіх потужностей та типів".

Секретна військова частина 70170

Невзоров називає номер військової частини, яка займалася випробуваннями секретної зброї на Ладожських островах. Інформації про неї, звісно, небагато. Втім, з відкритих джерел можна дізнатися, що за радянських часів СВЧ 70170 обслуговувала військовий науково-дослідний інститут – ЦНДІ №16 ВМФ росії, який ще називався інститутом спеціального озброєння ВМФ.

Нині він перейменований у науково-дослідний центр безпеки технічних систем бойових транспортних засобів Міністерства оборони рф. Одним із завдань, які виконував інститут, було вивчення наслідків радіоактивного зараження територій. У співпраці з військовослужбовцями СВЧ 70170 співробітники ЦНДІ №16 здійснювали випробувальні підриви на архіпелазі Нова земля та на островах Ладозького озера.

Спочатку це були просто випробування ядерної зброї. Але після того, як СРСР приєднався до договору про обмеження ядерних випробувань на землі та в повітрі, згаданий НДЦ почав підривати “брудні бомби”.

Рух у Напрямку-15

Інформатор знайшов свідчення про це й інших обізнаних людей. Після війни в СРСР в умовах найсуворішої таємності розпочалися роботи зі створення зброї масового ураження із застосуванням бойовихрадіоактивних речовин (БРР). Вони проводились в рамках проєкту під кодовою назвою “Напрямок-15”. Про це декілька років тому писав у своїй статті Віктор Терешкин, голова Асоціації журналістів-екологів Санкт-Петербургу.

"У Ленінграді на Шкіперській протоці Василівського острова поряд з Фінською затокою працював НДІ ВМФ 16. У ньому розробляли хімічну зброю для ВМФ. Шматок території розміром 0,8 гектара виділили для лабораторії з розробки бойових радіоактивних речовин. Він належав військовій частині 70170. Замикалася вона на Управлінні ядерної зброї, куратором якої був Лаврентій Берія. Міністерство державної безпеки пришпорювало вчених – швидко, ще швидше, противник працює над створенням своїх аерозолів", – пише журналіст.

Ідея БРР, за його словами, належала академікам Юрію Харитону та Анатолію Алєксандрову. Принцип цієї зброї – дешево та сердито. Жодних дорогих заводів зі збагачення матеріалів, що діляться, та центрифуг не потрібно.

"Стрижні з відпрацьованим паливом, що побував у реакторі першої у світі атомної електростанції в Обнінську, розкривали, вміст розчиняли. Виходив смертоносний коктейль із десятків найнебезпечніших для всього живого радіонуклідів. Найстрашнішим серед них був плутоній-239 із періодом піврозпаду 24 тисячі років. На аерозоль рідина мала перетворювати звичайна вибухівка. А вже наклепати таких бомб, ракет було справою техніки", – описує технологію виробництва “брудних бомб” журналіст.

За задумом отців БРР, після застосування таких аерозолей проти живої сили противника солдати ворожої армії, отримавши високі дози опромінення, мали сліпнути, втрачати свідомість і гинути. І при цьому – ніяких тобі ударних хвиль, пожеж, як під час вибуху атомної бомби, руйнувань будинків, мостів та інфраструктури.

Деякі учасники тих випробувань, з якими Віктору Терешкину вдалося поговорити під час свого журналістського розслідування, запевняли: роботи з бойовими радіоактивними речовинами було припинено. Оскільки досліди із тваринами довели: солдати супротивника не втратять своєї боєздатності так швидко, як хотілося б. Набагато швидше від високих доз радіації постраждають ті, хто цю зброю споряджатиме і доставлятиме до місця застосування. Та й територія противника виявиться на багато сотень років зараженою радіонуклідами – спробуй захопи таку.

Тож, стверджує журналіст-еколог, “Напрямок-15” завів його розробників у глухий кут і був визнаний як такий, що не виправдав себе.

Страшилка, що виникла у боротьбі з міжнародним тероризмом

"Брудна бомба" – це страшилка, що народилася у період, коли все цивілізоване людство стикнулося із загрозою міжнародного тероризму. На цьому наполягає російський аналітик Анатолій Несміян.

"Мовляв, терористи не здатні створити повноцінний ядерний заряд, але щось схоже на нього, якщо отримають доступ до радіологічних матеріалів, – дуже навіть здатні. Фахівці та професіонали галузі з трудом стримували іржання, розуміючи, що цю люту ахінею вони повинні вислуховувати заради якоїсь святої та великої політичної мети. Але все-таки деякі не витримували і намагалися просвітити якщо не народ, то хоча б правителів", – написав Несміян у своїй статті "Красная ртуть 2.0".

У кінцевому вигляді, зауважує експерт, всі дійшли негласного консенсусу, що так, під найменуванням «брудна бомба» теоретично можна вважати пристрій, який складається з хімічної вибухової речовини в суміші з якоюсь радіоактивною субстанцією. 

"Але треба усвідомлювати, що “брудна бомба” – це суто терористична історія, і жодного військового застосування у неї бути не може. Немає виразного вражаючого фактора, за винятком тієї самої хімічної вибухівки, яка і без радіоактивного доповнення могла завдати певної шкоди в зоні поразки, — тобто на відстані до кількох десятків метрів. Радіоактивна складова при цьому створювала забруднення місцевості у вигляді невеликої плями розміром у ті ж кілька десятків метрів (ну добре, якщо підірвати 20-тонний контейнер – під сто метрів). І на цьому все", – запевняє Несміян.

У результаті, за його словами, тема “брудної бомби” була закрита, і сам факт звернення людини до неї став видавати в ній або дурня і повного дилетанта, або брехуна, який намагається на цій темі мати свій гешефт.

Основний вражаючий фактор будь-якої радіологічної зброї – іонізуюче випромінювання, яке ефективне при значному поширенні від місця підриву радіологічної зброї. У разі, якщо поширення невелике чи взагалі відсутнє, то загрози як такої немає. Є зона надзвичайної ситуації, яку можна позначити та спокійно ліквідувати наслідки НС. 

"Тому “брудна бомба” – це виключно про тероризм. Масштабної військової загрози вона несе. Немає жодного сценарію, за якого підрив пристрою під назвою “брудна бомба” міг би завдати хоч якоїсь серйозної шкоди за межами дії ударної хвилі тієї вибухівки, яку використовують у цій “бомбі”" – наполягає на своїй точці зору аналітик.

Втім, як би там не було, очевидним залишається той факт, що через непередбачуваність наслідків “ брудну бомбу” ще ніхто ніколи не застосовував. Окрім росії, яка робила це в ході експериментів та випробувань. Тобто, якщо хтось і підірве “брудну бомбу”, то саме вона. Навіть з врахуванням того, що це не матиме ніякого впливу на ситуацію на фронті і не нестиме ніякого сміслового навантаження з військової точки зору. Адже кремль вже давно переконав світ у тому, що росія – країна-терорист.  

Раніше Інформатор повідомляв, що 24-го жовтня росіяни надали так звані «докази» того, що Україна готує «брудну бомбу», прикріпивши декілька фото. Уже 25-го жовтня уряд Словенії спростував російський фейк. Надані рашистами знімки зроблені насправді в 2010-му році Словенським агентством з радіоактивних відходів. 

Ольга Чорна