Голова УВА Артем Біденко назвав знищення українських книжок Росією цілеспрямованою політикою
Голова правління Української видавничої асоціації, ексдержсекретар Мінінформполітики Артем Біденко заявив, що дії Росії проти українського книговидання - це не випадкові удари, а цілеспрямований лібрицид, тобто знищення книжкової культури нації. Експерт наголошує, що подібні удари повторюються систематично. За його словами, метою Кремля є позбавити українців доступу до власної мови, освіти й культурної пам'яті.
За словами Біденка, лише за липень унаслідок російських обстрілів було знищено понад 1,5 мільйона примірників українських книжок, а книговидавнича галузь зазнала прямих і опосередкованих збитків на сотні мільйонів гривень. Голова УВА закликав державу посилити підтримку видавців, бо без відновлення друкарень і складів галузь не встигне забезпечити школи підручниками до нового навчального року.
Він нагадав, що дослідниця Ребекка Кнут ще у 2003 році запропонувала використовувати поняття libricide - цілеспрямоване знищення книжок за аналогією з поняттям геноциду. За її визначенням, такі дії є не стихійним проявом жорстокості, а продуманим інструментом боротьби зі світоглядом та ідентичністю народу. Як приклад Біденко навів події 26 серпня 1992 року, коли артилерія боснійських сербів обстріляла Національну й університетську бібліотеку в Сараєві. Тоді було знищено близько двох мільйонів книжок і документів, серед яких були унікальні рукописи османського та австро-угорського періодів.
За словами Біденка, Росія діє за подібною схемою. За його оцінкою, втрати галузі вже становлять близько чверті її річного обсягу. Біденко наголосив, що йдеться не про випадкові влучання. За його словами, з 2014 року російські війська систематично атакують бібліотеки, друкарні та книгарні, знищуючи мільйони книжок.
"І це не поодинокі влучання – протягом всієї війни, з 2014 року, окупанти послідовно нищать бібліотеки, типографії, книгарні, випалюючи мільйони книжок", - написав він.
Біденко вважає, що головною метою таких атак є не фізичне знищення книжок, які можна перевидати, а зрив роботи видавництв, завдання економічних збитків галузі та створення дефіциту підручників для школярів.
Він також окреслив кроки, які, на його думку, мають допомогти українському книговиданню. Серед них - фінансування відновлення друкарень, удосконалення механізму страхування воєнних ризиків, підтримка бібліотек, боротьба з піратською продукцією, залучення інвестицій через спеціальний режим "Культурного простору", а також закупівля нового обладнання й релокація підприємств.
Окремо Біденко закликав проводити превентивне оцифрування унікальних бібліотечних фондів та документувати кожен удар по культурній інфраструктурі як воєнний злочин відповідно до Гаазької конвенції 1954 року. Він також нагадав, що ПАРЄ ще у 2024 році назвала такі атаки умисною кампанією зі стирання української ідентичності.
Найбільшим ударом по галузі за останній час стала атака на логістичний центр видавництва "Ранок" у Харкові в ніч на 1 серпня. Генеральний директор видавництва Віктор Круглов повідомив, що за попередніми оцінками, знищено 8 мільйонів книжок, серед яких шкільні підручники, а орієнтовні збитки можуть сягати сотень мільйонів гривень.
Внаслідок удару постраждали також дистрибуційний центр мережі "КнигоЛенд" та кілька інших брендів, чия продукція зберігалася на тому ж складі. Пожежа охопила складську будівлю площею близько десяти тисяч квадратних метрів, є постраждалі, але без загиблих.
Атака на "Ранок" стала далеко не першою для галузі. У ніч на 19 липня росіяни знищили склад видавництва "Книголав", де втрачено 250 тисяч книжок, а також пошкодили видавництво MISON у Києві та офіс "Арк. Юей". Тоді ж зруйнована друкарня групи "Конві" втратила майже 250 тисяч підручників і 350 тисяч заготовок для видавничої продукції.
Українська влада вже пообіцяла підтримку постраждалим підприємствам. Прем'єр-міністр наголошував, що збитки книговидавничої галузі лише за липень вимірюються сотнями мільйонів гривень, і доручив підготувати механізм фінансової допомоги видавництвам.
Раніше Інформатор повідомляв, що Міністерство освіти прокоментувало знищення складу з підручниками через удар РФ і заявило, що електронні версії підручників будуть доступні учням, поки друкарні відновлюють випуск паперових видань.