Агресія Росії – це не лише прямий напад на Україну, але й загроза основам світового миру. Нездатність Ради Безпеки ООН зупинити імперіалістичні амбіції свого постійного члена підриває її авторитет та легітимність міжнародного права
Луна знаходиться в зростаючій фазі, а значить сприяє новим починанням, дає нам додаткову енергію
“Як би я хотів” — це була та пісня, яка народилася одразу під час нашої першої зустрічі з Артемом. Це вийшло дуже легко, вже в перший день. Так би мовити, терапевтичним способом — ми одразу сублімували успіхи, бо це був якийсь такий стан, коли ця пісня стала зізнанням. Коли ти говориш людині: “Я дійсно бажаю тобі щастя будь-якою ціною, байдуже, чи буду я з тобою. Я хочу, щоб ти була щаслива. Якщо я не та людина, яка зробить тебе щасливою, то я хочу, щоб точно була людина, яка тебе зробить щасливою”.
Це могло статися, якби на початку повномасштабного вторгнення Резніков діяв за визначеним протоколом безпеки
Міністр оборони України Олексій Резніков розповів, що, якби на початку повномасштабного російського вторгнення діяв за визначеним протоколом безпеки, то ймовірно потрапив би в полон. За його словами, захищений командний пункт МОУ, куди він мав їхати зі своєю командою, знаходився у Гостомелі. Саме туди ворог, як потім стало відомо, спрямував свої сили у вигляді в тому числі масованої висадки десанту.
Про це йдеться у матеріалі УП під назвою "Кабінет Залужного, наради у Зеленського, евакуація Кабміну. 24.02: Реконструкція". Резніков зазначив, що половина оборонного відомства могла потрапити у полон.
"ЗКП, який був закріплений за моїм персоналом, знаходився в Гостомелі, у захищеному місці, яке першим же потрапило в засідку. Теоретично, якби ми туди перемістилися хоча б за день-два, то в мене половина міністерства була б там. Майже в полоні", - розповів Резніков.
За його словами, їм довелося просто розпорошитися по різних будівлях, які належать Міністерству оборони України. Їх вистачає в Києві.
"Фінансистів я взагалі скомандував вивезти за межі Києва, щоб вони були в більш-менш безпечному місці та могли працювати", - додав Резніков.
Після перших внутрішніх повідомлень від військових про російський напад, ціла будівля Міноборони почала нагадувати великий термітник, де військові-будівничі, навантажені мішками з піском, будували кожен свою маленьку ділянку великого оборонного контуру. Така ж активність охопила й інші відомства, які з подачі російської пропаганди почнуть називати "центрами ухвалення рішень". Кожне вікно ставало бойовою позицією. Навіть у кабінеті Резнікова, куди у звичайний час вхід стороннім суворо заборонений. Після зовнішньої наїжаченості, атмосфера всередині будівлі, де разом розташовані Міноборони і Генштаб ЗСУ, видавалась взагалі інакшою.
Як згадує Резніков, спершу складалося враження, ніби нічого особливого не сталось, просто робочий день почався о четвертій годині ранку. В приймальні головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, як завжди, сиділи військові, в кабінеті головком зі своїми заступниками, ніби як і зазвичай, обговорювали якісь військові дії. Але різниця була. Бойові дії, про які доповідали командуванню, були уже не теоретичними розрахунками чи навчаннями – необхідно було відбивати справжню повномасштабну інвазію.
Раніше ми писали, що Зеленський у річницю звільнення Бучі розповів про звірства окупантів. Крім того, український спецпризначенець поділився спогадами про деокупацію Київської області.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливі новини. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері стежте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live.Підписатися на канал у Viber можна тут.