Реальної заміни нема. Чому кремль не готовий до смерті Лукашенка?

Білоруський диктатор Олександр Лукашенко за чутками потребував медичної допомоги після зустрічі з володимиром путіним. Кремль може бути зацікавленим у його смерті через наближення українського контрнаступу, адже тоді владу отримають лояльні кремлю люди, які можуть повести армію проти Києва. Водночас смерть Лукашенка може дестабілізувати систему і зробити Білорусь вразливою для протестних рухів, оскільки диктатор потурбувався, аби прибрати сильних політичних гравців від влади й тим забезпечив своє панування.

Лукашенко не хоче до Кобзона

Усілякі диктатори, на кшталт Олександра Лукашенка, ненавидять вільне суспільство, але дуже люблять західну медицину, тож зазвичай живуть довго. Однак, судячи з чуток, самоназваний президент Білорусі вдруге після відвідин володимира путіна потребує невідкладної медичної допомоги, тож вірогідність того, що він незабаром поїде на концерт до Кобзона все ж не нульова.

Показово, що 68-річний білоруський диктатор відвідав російського вождя з наміром поговорити про якісь “проблеми яких взагалі не повинно бути”. На тлі чуток про можливе отруєння, це виглядає ще більш підозріло. Чи то не вдалося домовитися з бункерним вождем, чи то розмова прийняла геть неочікуваний поворот, а чи путін дійсно не причетний до проблем зі здоров'ям свого васала, однак білоруському диктатору нібито стало зле і його забрали в лікарню. Як кажуть, західні медики очищали його кров. Втім, “Білоруський Гаюн” повідомляє, що інформація про його важкий стан не підтверджується — його кортеж бачили в Мінську після 25 травня.

Так чи інакше, ці пригоди Лукашенка оголили проблему наслідування влади у диктатурі такого типу. Вважається, що його смерть, вигідна кремлю, адже “бацька” шукав будь-яку можливість, аби уникнути втягнення своєї армії у війну. Якщо це правда, його наступник буде набагато більш піддатливий.

Хто буде після Лукашенка

Можливо, Лукашенко дійсно мріє передати владу в країні котромусь зі своїх синів за прикладом корейських Кімів, але наразі він не обрав наступника, тому питання, хто займе його місце залишається відкритим. За Конституцією Білорусі, після природньої смерті президента влада переходить до спікерки верхньої палати парламенту Наталії Кочанової. Як кажуть, вона довірена особа Лукашенка і палка прихильниця росії. Якщо ж пропагандистські ЗМІ оголосять щось на кшталт, що проклятий Захід руками своїх українських слуг вбив Лукашенка, тому треба розпочинати війну, влада перейде до Ради безпеки та оборони, яку очолює генерал Олександр Вольфович, але Качанова, як лідер держави, всеодно матиме вирішальний вплив. І першу, і другого вважають лояльними кремлю, і такими, хто не проти поглинання своєї держави росією.

Експерт “The Economist” Найджел Гулд-Девіс з Міжнародного інституту стратегічних досліджень в Лондоні вважає, що на практиці новий лідер країни буде людиною, яка водночас влаштовуватиме москву і займе своє місце в результаті боротьби між білоруськими силовиками. Саме російська зброя, а не армія рф в Білорусі, має стати головним чинником, який остаточно перехилить шальки терезів. Якщо ж з якоїсь причини путін відмовиться від повного злиття рф та Білорусі і вирішить призначити президента, вибори відбудуться за 30-70 днів.

На тлі неминучого наближення контрнаступу путін життєво потребує чогось, що може зупинити потенційну катастрофу для ЗС рф. Новий, повністю керований очільник Білорусі став би гарантією того, що Мінськ чинитиме, що йому скажуть. Але такий крок мав би стати ознакою відчаю кремля.

Ризик занадто великий

Політолог Віталій Портніков каже, що навряд путіну потрібна смерть Лукашенка, адже вона дестабілізує систему. Білорусь стане вразливою для різних протестних рухів.

“Я думаю, що свідоме усунення такої особи, як Лукашенко — це великий ризик для кремля. Тому що Лукашенко є реальним лідером тієї силової вертикалі, яку він створив під себе. І за великим рахунком, якби не ця силова вертикаль, вже у 2020 році цей режим би зруйнувався. Значить виявилося, що ці люди, які служать у білоруських правоохоронних органах, працюють у Комітеті державної безпеки Республіки Білорусь, вони особисто віддані”, — говорить пан Віталій.

Як приклад він наводить Казахстан: силовики цієї країни легко придушували повстання за правління Нурсултана Назарбаєва, але як тільки до влади прийшов Касим-Жомарт Токаєв, тобто система втратила повний контроль, виникло повстання, на приборкання якого знадобилися сили ОДКБ. Ризик повстання в Білорусі — не те, що потрібно путіну зараз. 

Лукашенко, як це властиво параноїкам-диктаторам, нікому не довіряє, часто змінював начальників охорони, впливових посадовців і силовиків, щоб забезпечити відсутність конкурентів. Через це у його оточенні немає сильних кандидатур на місце президента, принаймні, так видається на перший погляд. Можливі сюрпризи, як це сталося після смерті Сталіна, коли Микита Хрущов, якого ніхто не вважав реальним кандидатом, заняв місце керівника Компартії в важкій внутрішній боротьбі. Але СРСР був незалежною державою, а Білорусь — ні. Тож, навіть якби у білоруських еліт була якась потужна фігура, путін не дозволить їй зайняти місце самопроголошеного президента — навіщо йому новий Лукашенко?

Слабкий же лідер — це дестабілізація ситуації, протести, а, можливо, і повстання. Поки триває війна невідомо, як обернеться ситуація.

Шанс до повстання?

У росії багато прихильників серед мінського політикуму, але більшість представників білоруської еліти не хочуть поглинання росією, стверджує “The Eckonomist”. Вони також не хочуть, щоб країна глибше втягувалася у непопулярну серед білорусів війну, тому білоруська опозиція, можливо, матиме шанс після смерті Лукашенка. Попри те, що опозицію виловлюють і ув’язнюють по всій Білорусі, а сама Світлана Тіхановська втекла до Литви, її заступник Павло Латушка, стверджує, що вони готові діяти. Опозиціонери закликають до акцій непокори.

Дехто вважає, що після травматичного досвіду 2020 року білоруси побояться протестувати і погодяться на вільну передачу влади від одного диктатора до іншого. Втручання російських військових та силовиків в ситуацію ні в кого не викликає сумніву. Громадяни можуть злякатися можливих наслідків збройного протистояння і спробують перечекати небезпеку з надією, що режим путіна впаде через поразку в Україні.

Водночас Білоруси однозначно не хочуть брати участі у путінській авантюрі. Як повідомляє Euroradio, не дивлячись на пропаганду, більшість білорусів не підтримують війну. Лише 18 відсотків людей, опитаних в березні, заявили, що вони однозначно підтримують війну. Ще 15 відсотків заявили, що певною мірою підтримують росію у війні. Натомість, 30 відсотків сказали, що вони точно не підтримують війну, 14 відсотків сказали, що переважно не підтримують бойові дії, а решта заявили, що вони не впевнені. Що цікаво, результати опитування показують, що настрої радикалізувалися, білоруси більш рішучі у своїх висновках. Серед опитаних 57% респондентів заявили що дуже стурбовані можливістю втягання Білорусі у війну росією.

Тож для широкого протестного руху, або навіть збройного повстання, відкриваються можливості. Більш радикальні кола, як білоруси з полку імені Кастуся Калиновського, вважають що потрібно використати шанс для збройної боротьби проти російської окупації, наполягають на кібер- та партизанській війні проти білоруської держави. Росія, виснажена війною, ризикує не впоратися з подібним викликом, адже по-суті, відкривається новий фронт.

Україна буде зацікавлена у тому, щоб окупанти отримали рішучий опір, і тому безумовно підтримає опозицію. Генерал Вальдемар Скшипчак, колишній командувач сухопутних військ Польщі вважає, що у Білорусі неминуче буде повстання після перших успіхів українського контрнаступу і заявив, що Польща повинна бути готова до цього.

"Якщо український контрнаступ буде успішним, ті озброєні білоруси, які є частиною військового потенціалу української армії, не складуть зброї. Поїдуть до Білорусі. Треба готуватися до повстання у Білорусі, бо воно буде. Потрібно бути готовим підтримати підрозділи, які проводитимуть операцію проти Лукашенка. Ми маємо причини їм допомагати, як ми допомагаємо українцям", — сказав генерал.

Тож, якщо тільки путін не у відчаї, його турбота про здоров’я Лукашенка може бути щирою. Але є також шанс на те, до кремлівський диктатор просто вдає опіку. Він може вважати, що повністю контролює ситуацію. Це можливо, адже він не вірить, що народ може бути самостійною політичною силою, а не знаряддям у руках всіляких спецслужб. Принаймні, про повстання білорусів 2020-го року, український Майдан і революцію троянд у Сакартвело він був саме такої думки. 

Раніше ми писали про те, що Білорусь перекидає реактивну артилерію до кордону з Польщею. Ми також розповідали про те, що путін та Лукашенко підписали угоду про розміщення російської ядерної зброї в Білорусі.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.